Справа №443/1635/21
Провадження №3/443/753/21
іменем України
13 жовтня 2021 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли із Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , непрацюючу,
за частиною 1 статті 173-2 КУпАП,
встановив:
ОСОБА_1 28.09.2021 о 02 год 00 хв по місцю проживання влаштувала сімейний конфлікт відносно дочки ОСОБА_2 під час якого виражалася в її адресу нецензурними словами, чим принижувала її людську гідність та громадську мораль, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_2 , вчинивши правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
У суді ОСОБА_1 вину у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення визнала повністю, щиро розкаялася.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до диспозиції частини 1 статті 173-2 КУпАП адміністративним правопорушенням є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (7 грудня 2017 року № 2229-VIII) визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, доведена:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №586776 від 01.10.2021, згідно з яким ОСОБА_1 28.09.2021 о 02 год 00 хв по місцю проживання влаштувала сімейний конфлікт відносно дочки ОСОБА_2 (а.с.5);
рапортом від 28.09.2021, яким повідомлено начальника правоохоронного органу про встановлення обставин вчинення ОСОБА_1 дій стосовно її дочки, які містять ознак домашнього насильства (а.с.3);
заявою ОСОБА_2 , якою вона повідомила про вчинення стосовно неї домашнього насильства її матір'ю ОСОБА_1 (а.с.4);
письмовими поясненнями ОСОБА_2 , які відповідають обставинам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.6).
поясненнями ОСОБА_1 даними нею у суді добровільно, за власної згоди, які узгоджуються з матеріалами справи, підтверджують викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини, та в яких вона визнала вину у вчиненні зазначеного правопорушення.
Проаналізувавши вищевказані документи, пояснення потерпілої та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.
Обставина вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення у стані сп'яніння не знайшла свого підтвердження належними та допустимим доказами, ґрунтується виключно на поясненнях потерпілої та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що не є достатніми для такого висновку, відтак суд вважає наявність цієї обставини недоведеною.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, тобто умисного вчинення нею діяння психологічного характеру (образи), внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілій ОСОБА_2 , тому її дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суд враховує: характер вчиненого нею правопорушення; ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 173-2 КУпАП, яка доведена повністю; обставину, яка пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення - щире розкаяння винної, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а тому вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 173-2 КУпАП у виді штрафу. Накладення судом на ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети його застосування.
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 ЗУ «Про судовий збір», -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 204 (двісті чотири) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А.І. Павлів