Справа № 461/4489/19 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.
Провадження № 33/811/1135/20 Доповідач: Белена А. В.
13 січня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі :
судді - Белени А.В.
за участю представника особи, яка притягалася до адміністративної
відповідальності - адвоката Лисенко Я.О.,
представника митниці - Сичова Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лисенко Ярослава Олександровича на постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 16 червня 2020 року стосовно ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами від 13 серпня 2019 року,
Постановою судді Галицького районного суду м.Львова від 13 серпня 2019 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 32350,5 грн., а також конфіскації вилученого згідно з протоколом про порушення митних правил №0847/20900/19 від 16.02.2019 року товару - сигарети з фільтром з марками акцизного податку України з маркуванням на упаковці «Магlboro touch less smell» в кількості 790 пачок вартістю 40,95 грн. за пачку загальною вартістю 32350.50 грн. та автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI», реєстраційний помер НОМЕР_1 .
03 квітня 2020 року адвокат Лисенко Я.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив скасувати постанову Галицького районного суду м Львова від 13 серпня 2019 року в справі №461/4489/19, матеріали справи, які надійшли до суду від Львівської митниці ДФС про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повернути Львівській митниці Держмитслужби та зупинити виконання постанови Галицького районного суду м Львова від 13 серпня 2019 року в справі №461/4489/19 про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.483 МК України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та після набрання законної сили даною постановою відкликати її з виконання, мотивуючи її тим, що 13 серпня 2019 року Галицьким районним судом м. Львова було винесено постанову у справі №461/4489/19, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, зокрема, конфісковано автомобіль марки «Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI», реєстраційний помер НОМЕР_1 .
Зазначає, що із постановою суду не погоджується, оскільки жоден з наданих ЛМ ДФС в справу доказів не підтверджує існування в конфіскованому автомобілі спеціально виготовленого сховища. Вказує на те, що існує обставина, яка прямо спростовує наявність в автомобілі спеціально виготовленого сховища, але дану обставину не було встановлено в процесі розгляду справи. Цією обставиною є мета внесення конструктивних змін в заводську будівлю автомобіля, внаслідок яких, на думку митниці, створено спеціально виготовлене сховище. Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не будучи власником автомобіля не вносив в конструкцію автомобіля ніяких змін, а відтак йому не було і не могло бути відомо з якою метою вони внесені. Дана обставина є нововиявленою.
Постановою судді Галицького районного суду м.Львова від 16 червня 2020 року, відмовлено у задоволенні заяви адвоката Лисенко Ярослава Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами від 13 серпня 2019 року.
На постанову судді представник ОСОБА_1 - адвокат Лисенко Я.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, скасувати дану постанову матеріали справи, які надійшли до суду від Львівської митниці ДФС про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 483 МК України ОСОБА_1 повернути Львівській митниці Держмитслужби.
Апелянт зазначає, що постанова судді в частині невизнання нововиявленої обставини є невмотивованою і не грунтується на законі.
Вказує, що незнання ОСОБА_1 про конструкцію автомобіля важливе в контексті того знав чи міг знати ОСОБА_1 про мету змін в конструкцію автомобіля для оцінки можливості визнання мети змін як нововиявленої обставини.
Заслухавши думку представника ОСОБА_1 - адвоката Лисенка Я.О., який просив задовольнити апеляційну скаргу, представника митниці, який просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Поважні причини пропуску скаржником строку на подачу апеляції знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому цей строк йому слід поновити.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ч.1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою противоправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, через митний кордон України.
У ст. 489 МК України зазначено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно змісту ст. 483 МК України переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, які утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з наданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані.
Заявник в суді першої інстанції, а у подальшому і в апеляційній інстанції його представник, зазначили як нововиявлену обставину те, що існує обставина, яка прямо спростовує наявність в автомобілі спеціально виготовленого сховища, але дану обставину не було встановлено в процесі розгляду справи хоча вона не лише існувала на той момент, а і входила в предмет доказування по справі, тобто мала встановлюватися в обов'язковому порядку. Цією обставиною є мета внесення тих конструктивних змін в заводську будівлю автомобіля, внаслідок яких, на думку митниці, створено спеціально виготовлене сховище. ОСОБА_1 не будучи власником автомобіля не вносив в конструкцію автомобіля ніяких змін, а відтак йому не було і не могло бути відомо з якою метою вони внесені.
Покликання в апеляційній скарзі представника правопорушника, що автомобіль був перероблений на грузовий ще попереднім власником і ОСОБА_1 до конструктивних змін не мав жодного відношення, а відтак і не мав мети для перевезення сигарет через кордон, нічим не підтверджено є голослівними, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Представник митниці пояснив, що у висновку експерта зазначено, що тайник виготовлено кустарним способом. Питання по тайнику в суді першої інстанції не піднімався. Апелянтом не наведено фактичних нововиявлених обставин. Всі покликання були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Pravednaya v. Russia», пп. 27, 28).
Суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи в своїй сукупності не свідчать про існування обставин, які б відповідали поняттю нововиявлених. Незнання ОСОБА_1 конструкції автомобіля на час керування ним, в силу вимог ст. 459 КПК України не може вважатися нововиявленими обставинами та підставою для скасування постанови судді про притягнення його до адміністративної відповідальності. З аналогічних підстав не можна вважати нововиявленими обставинами і посилання адвоката Лисенка Я.О. на процесуальні порушення, на його переконання, допущені під час розгляду справи судом при вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до встановленої законом відповідальності.
У суді апеляційної інстанції належно перевірені наявні в справі документи та, з врахуванням доводів апеляційної скарги, не виявлено нововиявлених обставин, які не були відомі судам першої та апеляційної інстанції при первинному розгляді справи.
Приймаючи до уваги наведені обставини справи, апеляційний суд вважає постанову судді законною та обґрунтованою, а тому не знаходить підстав для її скасування з цих мотивів.
Керуючись ст. 294 КУпАП, ст. 530 МК України, апеляційний суд,-
Поновити адвокату Лисенку Я.О. строк апеляційного оскарження.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лисенко Ярослава Олександровича - залишити без задоволення.
Постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 16 червня 2020 року стосовно ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Галицького районного суду м.Львова, від 13 серпня 2019 року щодо ОСОБА_1 , за ч.1 ст. 483 МК України - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя А.В.Белена