Дата документу 04.10.2021 Справа № 323/1043/21
Єдиний унікальний № 323/1043/21 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/807/1230/21 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія: ст. 537 КПК України
4 жовтня 2021 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Оріхівського районного суду Запорізької області від 27 травня 2021 року, якою задоволено подання начальника Державної установи «Оріхівська виправна колонія (№ 88)» про встановлення у відношенні засудженого ОСОБА_7 адміністративного нагляду на строк 2 роки, -
5 травня 2021 року до Оріхівського районного суду Запорізької області надійшло подання начальника Державної установи «Оріхівська виправна колонія (№ 88)» про встановлення у відношенні засудженого ОСОБА_7 адміністративного нагляду, з покладенням на нього певних обмежень: заборонити вихід з будинку (квартири) з 21 години до 5 години ранку наступного дня; заборонити перебувати в ресторанах, готелях, гуртожитках, вокзалах, ринках, кафе, барах де продаються спиртні напої, кіосках з метою покупки спиртних напоїв, крамницях і спецвідділах по продажу вино-горілчаних виробів; заборонити виїзди за межі адміністративно-територіальної одиниці місця проживання в особистих справах без дозволу посадових осіб, які здійснюють адміністративний нагляд і зобов'язати повідомляти цих осіб про виїзди за межі адміністративно-територіальної одиниці місця проживання по службовим справам; зобов'язати явкою на реєстрацію до відділу поліції (за місцем проживання) в призначений день тижня чотири рази на місяць з 9 години по 18 годину на протязі строку адміністративного нагляду.
Своє рішення про задоволення подання про встановлення адміністративного нагляду суд першої інстанції мотивував тим, що засуджений ОСОБА_7 за період відбування покарання характеризувалась негативно, мав 13 стягнень, заохочень не мав, що свідчить про відсутність позитивної поведінки ОСОБА_7 протягом усього часу відбування покарання, його вперте небажання ставати на шлях виправлення та його небезпеку для суспільства.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить ухвалу суду скасувати та зняти з нього адміністративний нагляд.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції взагалі необґрунтовано встановив йому адміністративний нагляд строком 2 роки.
Так, на підставі Закону України № 2617-VIII ч. 1 ст. 309 КК України йому була знята, тому на теперішній час по його кримінальній справі залишилась лише ч. 3 ст. 185 КК України, за якою не передбачено встановлення адміністративного нагляду після відбуття покарання.
Крім того, суд не вручив йому копію судового рішення, щоб він не зміг оскаржити його.
Будучи належним чином повідомленим пор час та місце розгляду апеляційної скарги через адміністрацію установи виконання покарань, засуджений ОСОБА_7 , який на цей час звільнений з місць позбавлення волі, до судового засідання апеляційного суду не з'явився, із заявою про відкладення розгляду його апеляційної скарги звертався, у зв'язку із чим його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Заслухавши доповідь судді по справі, прокурора, яка рішення суду вважала законним, обґрунтованим та просила залишити його без змін, а апеляційну скаргу засудженого без задоволення, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційний скарзі та провівши судові дебати, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Родинське Донецької області, українець, громадянин України, маючий середню освіту, не працюючий, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше 4 рази судимий за вчинення умисних кримінальних правопорушень, відбував покарання в Державній установі «Оріхівська виправна колонія (№ 88)» за вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24 квітня 2018 року, яким він визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України та засуджений на підставі ч. 1 ст. 70 КК України до остаточного покарання у вигляді 3 років позбавлення волі (а.с. 5-6).
Кінець строку відбування покарання припадав на 12 липня 2021 року (а.с. 3).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місця позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.
Згідно з п. «б», «г» ст. 3 вищевказаного Закону, адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб, засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства; до засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
При цьому, про вперте небажання особи стати на шлях виправлення та небезпеку засудженого для суспільства свідчить його незадовільна поведінка, порушення вимог режиму, невиконання законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, порушення дисципліни.
Для встановлення необхідності застосування до звільненої особи адміністративного нагляду повинна враховуватися поведінка засудженого за весь період відбування ним покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду подання, а також дані про його попередні судимості та характеристика з місць позбавлення волі.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 у місцях позбавлення волі знаходився з 12 липня 2018 року.
Під час тримання у Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» з 12 липня 2018 року по 5 вересня 2018 року характеризувався посередньо, не допускав порушення вимог режиму тримання, стягнень та заохочень не мав.
У Державній установі «Оріхівська виправна колонія (№ 88)» відбував покарання з 5 вересня 2018 року, за період відбування покарання характеризувалась негативно, допускав порушення вимог режиму відбування покарання, мав 13 стягнень, заохочень не мав.
При апеляційному розгляді встановлено, що під час відбування покарання в Державній установі «Мелітопольська установа виконання покарань (№ 144)», засуджена в цілому характеризувалась негативно.
Так, згідно наявної в матеріалах провадження характеристики від 23 квітня 2021 року, засуджений ОСОБА_7 на виробництві установи не працевлаштований, за період відбування покарання намірів працювати не висловлював, з порядком про працевлаштування по прибуття в установу був ознайомлений, відмовився працювати маючи заборгованість за виконавчим листом, за що 4 рази притягувався до дисциплінарної відповідальності. Не дотримується правомірних взаємовідносин з персоналом. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться незадовільно через особисту неорганізованість. У взаємовідносинах з іншими засудженими неконфліктний. Не приділяє уваги необхідності дбайливого ставлення до майна установи. Намагається самостійно виконувати роботи із самообслуговування, достатніх навичок для їх самостійного виконання не має. Не бере участі у реалізації програм диференційованого виховного впливу, так як не вбачає в цьому суспільної необхідності. Не прагне до підвищення наявного загальноосвітнього рівня та вдосконалення наявних професійно-технічних навичок. Не бажає приймати участь в самодіяльних організаціях установи. Не бажає приймати участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі. Підтримує зв'язки з рідними шляхом листування, отримує посилки, передачі. Провину у скоєному злочині визнає, але робить це з метою поблажливості до себе (а.с. 3).
Крім того, згідно довідки начальника відділення СПС на ОСОБА_7 під час відбування покарання було накладено 13 стягнень у вигляді 3 суворих доган та 10 поміщень у ДІЗО, а будь-які заохочення взагалі відсутні (а.с. 4).
Відсутність будь-яких заохочень за весь період перебування в місцях позбавлення волі з 12 липня 2018 року, а також вказані вище стягнення, три з яких не були погашені на час звернення з цим клопотанням до суду, їх вид та кількість, свідчать про відсутність позитивної сумлінної поведінки засудженого протягом всього часу відбування покарання.
Також колегія суддів не може не врахувати, що ОСОБА_7 раніше 4 рази притягався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, у тому числі, умисних тяжких злочинів, а також у сфері обігу наркотичних засобів, раніше вже неодноразово відбував покарання у місцях позбавлення волі, раніше звільнявся від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, однак це не призвело до позитивних змін в його особистості й не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки в суспільстві, що свідчить про те, що належних висновків він для себе не зробив та на шлях виправлення ставати не бажає.
Враховуючи попередній кримінальний досвід та поведінку засудженого за весь період відбування покарання, а також те, що засуджений 2 рази притягався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що засуджений ОСОБА_7 вперто не бажає стати на шлях виправлення і залишається небезпечними для суспільства, тому відносно нього необхідно встановити адміністративний нагляд.
Даний висновок суду ґрунтується на досліджених в процесі судового розгляду матеріалах особової справи засудженого.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки судом першої інстанції було враховано всі обставини при вирішенні питання про встановлення у відношенні засудженого ОСОБА_7 адміністративного нагляду.
Крім того, колегія суддів враховує і те, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 фактично зводяться до його незгоди з покладеними на нього судовим рішенням обов'язками та обмеженнями, а також до того, що йому незручно їх дотримуватись.
Також не є підставою для скасування доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_7 не отримав копію ухвали суду першої інстанції, оскільки він був присутнім у судовому засіданні суду першої інстанції, знав про постановлення рішення, йому було роз'яснено порядок та строки його оскарження, а в подальшому, він скористався своїм правом на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини по справі та надавши їм належну оцінку, прийшов до обґрунтованого висновку про встановлення адміністративного нагляду відносно засудженого з покладенням на нього відповідних обмежень та обов'язків строком на 2 роки, а тому судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала суду - підлягає залишенню без змін.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України,колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Оріхівського районного суду Запорізької області від 27 травня 2021 року, якою задоволено подання начальника Державної установи «Оріхівська виправна колонія (№ 88)» про встановлення у відношенні засудженого ОСОБА_7 адміністративного нагляду на строк 2 роки, залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4