Справа № 682/1870/21
Провадження № 2/682/819/2021
12 жовтня 2021 року м. Славута
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі :
головуючої судді Зеленської В.І,
з участю секретарки судових засідань Козир О.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою,
03.09.2021 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу в сумі 4950 грн 00 коп за договором позики та 908 грн сплаченого судового збору.
В позовній заяві позивач вказав, що 27.12.2020 року відповідач позичив у нього 3300 гривень і зобов"язався повернути позику до 27.05.2021 року та сплатити 4% за кожен місяць користування позикою, а у разі невиконання зобов'язання - сплатити пеню в розмірі 5% від суми боргу за кожен місяць прострочення оплати до повного розрахунку, про що склав власноручно розписку. Проте, у визначений строк відповідач свого зобов'язання за договором позики не виконав, борг не повернув і не повертає його до цього часу. Тому позивач просить задовольнити його вимоги повністю і стягнути з відповідача борг за договором позики з урахуванням 4% за кожен місяць користування позикою та пеню в розмірі 5% від суми боргу за кожен місяць прострочення оплати до повного розрахунку, а всього 4950 грн 00 коп і судовий збір.
Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлений про розгляд справи судом в порядку спрощеного провадження, відзив на позов не подав.
Дослідивши позовну заяву та письмові докази, судом встановлено, що між сторонами виникли відносини позики.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ст. 1047 ЦК договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
На підтвердження укладення договору позики, 27 грудня 2020 року відповідач склав розписку про позику у ОСОБА_1 3300 гривень та зобов"язався повернути суму боргу до 27.05.2021 р і сплатити 4% за кожен місяць користування позикою, а у разі невиконання зобов'язання - сплатити пеню в розмірі 5% від суми боргу за кожен місяць прострочення оплати до повного розрахунку (а.с.3).
Отже, сторонами дотримано вимог закону щодо форми та умов договору позики, визначених у ст. 1047 ЦК України.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором позики виконав та передав ОСОБА_2 3300 гривень, на що вказує ОСОБА_2 у своїй розписці (а.с.3).
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
ОСОБА_2 зобов"язався повернути позивачу ОСОБА_1 позику в сумі 3300 гривень та 4% за кожен місяць користування позикою і повернути гроші в повному обсязі з відсотками своєчасно до 27.05.2021 року, про що зазначив в розписці (а.с.3).
З розрахунку позивача вбачається, що розмір заборгованості відповідача за договором позики становить: 3300 грн прострочена заборгованість за основною сумою боргу, 4% за кожен місяць користування позикою - плата за користування кредитом з 27 грудня 2020 р по 27 травня 2021 р - 660 грн та пеня в розмірі 5% від суми боргу за кожен місяць прострочення оплати до повного розрахунку, а саме з 27.12.2020 р по 27.05.2021 р - 990 грн, а всього 4950 грн 00 коп (а.с.2 зворот).
Наданий позивачем розрахунок є достатнім та зрозумілим, відповідає умовам договору позики і не оспорюється відповідачем.
На підставі викладеного суд знаходить, що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними та обґрунтованими, а тому їх слід задовольнити.
Судовий збір в сумі 908 грн 00 коп підлягає стягненню з відповідача в користь ОСОБА_1 відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 4-13, 81, 82, 89, 141, 264-265, 273, 274, 279 ЦПК України, ст.ст. 1047- 1049 ЦК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , в користь ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 , заборгованість за договором позики від 27.12.2020 р в сумі 4950 грн 00 коп та 908 грн 00 коп судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд.
Головуючий суддя Зеленська В. І.