Справа № 677/257/21
12 жовтня 2021 року м. Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді Гладій Л.М.,
з участю секретаря Владюк Н.В.,
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - Косіка Сергія Васильовича про винесення додаткового судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, -
Рішенням від 18 серпня 2021 року Красилівським районним судом Хмельницької області задоволено позов ОСОБА_1 до Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови старшого лейтенанта поліції Красилівського ВП ГУНП в Хмельницькій області Микитюка А.М. від 02 лютого 2021 року серії ЕАН № 3740343 про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
27 серпня 2021 року представник позивача Косік С.В. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, аргументуючи тим, що судом при ухваленні рішення не вирішено питання про розподіл судових витрат, а саме сплаченого позивачем судового збору в сумі 454 грн., і також надав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правничу допомогу в розмірі 6500 грн.
Заявник подав письмову заяву про розгляд заяви у його відсутності, вимоги заяви підтримав.
Представник відповідача заперечив проти заяви, зокрема зазначив, що відповідач не є розпорядником грошових коштів, крім того зазначив, що вимоги про стягнення зазначеного розміру витрат на правову допомогу є неспівмірними.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків.
За змістом статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує таке.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв'язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 15.03.2019 по справі №826/7778/17.
У постанові від 24.01.2019 у справі №910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав договір про надання правової (правничої) допомоги № 55 від 08 лютого 2021 року, квитанції про оплату до Договору № 55 від 08, 12 лютого та 25 серпня 2021 року.
Відповідно до вказаного платіжного доручення позивач сплатив за надані послуги 6500 грн.
Згідно з розрахунком наданих послуг, розмір понесених витрат на надання юридичних послуг в сумі 6500 грн. пов'язаний з такими послугами: проведення консультацій із замовником (позивачем у спорі) правового характеру з питань порядку розгляду відповідної категорії справ, вивчення наданих замовником документів (1000 грн.); підготовка та формування позовної заяви, додатків до неї, виготовлення їх копій для відповідача та третій особі, скерування її до суду поштовим переказом (3500 грн.); підготовка та формування заяви про стягнення судових витрат, додатків до неї, скерування її до суду поштовим переказом (2000 грн.).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Позивач надав докази понесення витрат на надання юридичних послуг в сумі 6500 грн.
Однак, проаналізувавши розрахунок витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, суд вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката у цій адміністративній справі неспівмірний із складністю справи та наданими послугами, обсягом наданих послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони. Зокрема, суд приймає заперечення представника відповідача в цій частині, а саме те, що дана справа відноситься до малозначних типових не складних справ, про що свідчить відсутність засідань з участю сторін, де слід було б доводити правову позицію, а тому обсяг виконаних робіт, зокрема проведення консультацій правового характеру, підготовка та формування позовної заяви, підготовка та формування заяви про стягнення судових витрат, не потребує такої кількості годин, як зазначено адвокатом в розрахунку.
Отже, враховуючи складність справи, обсяг та якість виконаних робіт, витрачений час, суд дійшов до висновку про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн., яка підтверджується належними доказами та є співмірною з складністю цієї справи та наданими послугами.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платниками судового збору, згідно ст. 2 цього закону, є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно вимог ч. 1 ст. 3 Закону, судовий збір справляється за подання до суду, зокрема, позовної заяви.
Судом встановлено, що за подання позову позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір в сумі 454,00грн.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 вказала на те, що судовий збір за подання позовної заяви у справах щодо накладення адміністративного стягнення складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454,00грн.
Згідно вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що заяву представника позивача Косіка С.В. про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 677/257/21 слід задовольнити.
Вказані витрати на професійну правничу допомогу та судові витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
За таких обставин, заява позивача підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статями 6, 72-77, 139, 132, 244, 246, 250, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про судовий збір», суд
Заяву представника позивача Косіка Сергія Васильовича про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 677/257/21 за позовом ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Ухвалити в адміністративній справі № 677/257/21 додаткове рішення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 гривень та судовий збір в розмірі 454 гривень.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.М. Гладій