30.09.2021 Справа №607/8106/21
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Герчаківської О. Я.,
з участю секретаря судового засідання Киреньки Г. Я.,
позивача ОСОБА_1 ,
представників відповідача Канафар Л. Я., ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Тернопільської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Тернопільської області (далі - КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ТО) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 09 серпня 1993 року він був прийнятий на роботу фельдшером швидкої допомоги. 15 листопада 2013 року прийнятий на посаду фельдшера ШМД Бережанської станції ЕМД підстанції № 4 по переводу з Монастириського РТМО. 31 березня 2021 року наказом № 30 ОСОБА_1 звільнений з посади фельдшера з медицини невідкладних станів Монастириської підстанції, Бережанської станції Е(Ш)МД згідно п. 7 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).
Звільнення вважає незаконним виходячи із наступних обставин: 29 березня - 30 березня 2021 року позивач відпрацював повний робочий день, з боку керівництва претензій до того, що він є у стані алкогольного сп'яніння не було. Однак, 29 березня 2021 року сталася конфліктна ситуація, а саме о 08 год. 00 хв. позивач заступив на добове чергування, під час якого близько 20 год. вечора поступив виклик до ОСОБА_3 , 72 роки, смт Коропець. ОСОБА_1 у складі бригади ШМД вирушили на виклик, де було вирішено госпіталізувати хвору у Чортківську центральну міську лікарню. Коли прибули у Чортківську центральну міську лікарню, бригаду чекали працівники поліції, які змусили позивача пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «Алконт-01сУ», після продуття прилад показав 0,5 проміле. Після вказаних подій ОСОБА_1 госпіталізував хвору та прибув на своє робоче місце, продовжив чергування до 08 год. ранку. 31 березня 2021 року йому зателефонував працівник відділу кадрового правової забезпечення ОСОБА_4 та повідомила, що позивач ОСОБА_1 звільнений з роботи і щоб він забрав трудову книжку. 31 березня 2021 року ОСОБА_1 ознайомився із наказом № 30, згідно якого він звільнений з посади фельдшера з медицини невідкладних станів Монастириської підстанції, Бережанської станції Е(Ш)МД згідно п. 7 ст. 40 КЗпПУ. Даний наказ прийнятий на підставі таких документів: доповідної старшого лікаря з медицини невідкладної станів ЦОДС Андріуці В. М.; доповідної в.о. завідувача Монастириської підстанції Косар Л. М.; протоколу медичного огляду для визначення стану сп'яніння №10 від 29 березня 2021 року; витягу з протоколу засідання профспілкового комітету від 30 березня 2021 року.
Також позивачу повідомили, що на нього складено протокол медичного огляду для визначення стану сп'яніння та постанову серії ГАБ № 674450 за ч. 1 ст. 179 КУпАП. Вказані документи ОСОБА_1 вважає незаконними, а дії працівників поліції неправомірними, у зв'язку із чим 07 квітня 2021 року звернувся до Чортківського районного суду Тернопільської області для захисту своїх прав.
Вважає, що доповідна старшого лікаря з медицини невідкладних станів ЦОДС ОСОБА_5 та доповідна в.о. завідувача Монастириської підстанції Косар Л. М. не можуть братись до уваги як належні докази, оскільки обставини, викладені у них не відповідають дійсності та дані особи є працівниками підприємства відповідача та знаходяться у підпорядкуванні генерального директора Джус М.
Окрім цього, позивач покликається, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, а також обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Із наказу про звільнення не вбачається, чи виготовлялось відповідачем направлення на огляд працівника з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.
Такі дії відповідача завдали позивачу моральної шкоди, а саме незаконним звільненням йому завдано страждань та душевних переживань, це негативно вплинуло на його ділову репутацію, поставило під сумнів його честь і гідність, як людини та як працівника; очорнило та принизило його серед близьких та знайомих; викликало недовіру та підірвало авторитет як в очах колег, так і в очах сусідів та знайомих; вимагало від ОСОБА_1 додаткових зусиль для організації свого життя, вимагало зусиль та часу для захисту та відновлення порушених діями відповідача прав та інтересів в суді.
З огляду на зазначене, позивач просив суд визнати протиправним та скасувати наказ № 30 від 31 березня 2021 року про його звільнення з посади фельдшера з медицини невідкладних станів Монастириської підстанції, Бережанської станції Е(Ш)МД згідно п. 7 ст. 40 КЗпП; поновити його на посаді фельдшера з медицини невідкладних станів Монастириської підстанції, Бережанської станції Е(Ш)МД з 01 квітня 2021 року; стягнути з КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ТОР на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 квітня 2021 року по день ухвалення рішення по справі, а також моральну шкоду у сумі 50 000 грн.
07 червня 2021 року суддею Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ТО про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
29 червня 2021 року судом зареєстровано відзив на позовну заяву, поданий представником відповідача. В обґрунтування відзиву зазначено, що 30 березня 2021 року на ім'я генерального директора (головного лікаря) Центру надійшли доповідні записки від в.о. завідувача Монастириської підстанції Бережанської станції Е(Ш)МД ОСОБА_6 та старшого лікаря з медицини невідкладних станів Централізованої оперативно - диспетчерської служби Центру Андріуці Вікторії Миколаївни, про те, що до них надійшло повідомлення від працівників поліції, згідно з яким ОСОБА_1 під час виконання ним своїх посадових обов'язків перебуває у стані алкогольного сп'яніння. До встановлення обставин справи, відповідно до наказу по Центру № 273 від 30 березня 2021 року працівника було відсторонено від виконання службових обов'язків. Старшим лікарем з медицини невідкладних станів ЦОДС було відсторонено ОСОБА_7 від роботи, так як він не міг виконувати своїх функціональних обов'язків. Таким чином, до кінця зміни позивач на виклики не виїжджав.
Пункт 7 статті 40 КЗпП передбачає, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення терміну його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у разі появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння. Звільнення допускається і у випадку одноразового порушення трудової дисципліни. В свою робочу зміну на місці виконання своєї роботи - під час надання медичної допомоги пацієнтові позивач вів себе агресивно, знаходився у нетверезому стані (про що родичі пацієнтки повідомили поліцію), що підтверджується рапортом ст. інспектора - чергового СМ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області; поясненням ОСОБА_8 (яка звернулася у поліцію); випискою № 10 з медичної карти амбулаторного стаціонарного хворого; протоколом № 10 медичного огляду для визначення стану сп'яніння.
31 березня 2021 року на запит Центру КНП «Чортківська центральна міська лікарня Чортківської міської ради» надано належним чином засвідчені копії документів (копію направлення на медичний огляд ОСОБА_1 ; копію заяви про добровільну згоду на визначення стану сп'яніння; копію протоколу № 10 медичного огляду для визначення стану сп'яніння від 29 березня 2021 року) з чого слідує, що працівник перебував під час обслуговування виклику у стані алкогольного сп'яніння.
Також, відповідно до частини першої статті 43 КЗпП розірвання з працівником трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути проведено лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу первинної профспілкової організації, у випадку появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння (п. 7 ст. 40 КЗпП). Так, 30 березня 2021 року на засіданні профспілкового комітету КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ТОР надано згоду на звільнення ОСОБА_1 .
Згідно наказу по Центру № 128 від 16 липня 2015 року «Про посилення трудової і виробничої дисципліни в структурних підрозділах закладу», де значиться, що всі працівники були ознайомлені про персональну відповідальність за перебування на робочому місці у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 у протоколі наради працівників Монастириської підстанції Бережанської станції Е(Ш)МД.
Відповідно Розділу 2 посадової інструкції ОСОБА_1 основним завданням фельдшера з медицини невідкладних станів визначено: у складі лікарської бригади - забезпечення виконання визначених інструментальних обстежень, медичних процедур та маніпуляцій при наданні екстреної медичної допомоги пацієнтам на догоспітальному етапі; у складі фельдшерських бригад забезпечення надання екстреної медичної допомоги пацієнтам на догоспітальному етапі, згідно з затвердженими протоколами (Стандартами якості), забезпечення екстреної госпіталізації осіб, стан яких потребує екстреної стаціонарної допомоги в умовах лікувально-профілактичних закладів, а також перевезення пацієнтів, стан яких потребує медичного супроводу. Перебування медичного працівника у стані алкогольного сп'яніння, невчасне або неякісне надання медичної допомоги пацієнту може призвести до важких та невідворотних наслідків.
Окрім цього, представник відповідача покликався на пропущення позивачем позовної давності. Згідно ч. 1 ст. 233 КЗпПУ працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Пунктом 1 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Наказом № 30 від 31 березня 2021 року ОСОБА_1 з 31 березня 2021 року звільнено із займаної посади та ознайомлено працівника під особистий підпис. Таким чином, позивач був вчасно попереджений про звільнення, його було ознайомлено з причинами звільнення, станом на 31 березня 2021 року проведено повний розрахунок з працівником при звільнені, тому суду не було надано переконливих доказів щодо підстав про порушення термінів звернення до суду після спливу позовної давності.
З огляду на наведене, представник відповідача просив суд у задоволенні позовної заяви відмовити. Застосувати до позову позовну давність, яка є підставою для відмови у позові.
14 липня 2021 року судом зареєстровано відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що зі змісту рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 26 травня 2021 року у справі № 608/719/21 вбачається, що викликані та допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_9 суду пояснили, що працюють разом із ОСОБА_1 , 29 березня 2021 року перебували разом з ним на чергуванні в Чортківській ЦКРЛ, ОСОБА_1 алкогольні напої на зміні не вживав, його поведінка була адекватною. Допитаний в якості свідка інспектор СРПР в м. Чортків районного відділу поліції ОСОБА_10 , суду пояснив, що порушив порядок притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 179 КУпАП. Він, як працівник поліції повинен був скласти протокол про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 та направити його на розгляд адміністративної комісії. Також стверджує, що працівниками поліції не було повідомлено керівника медичного закладу чи інших осіб медичного закладу, де працює ОСОБА_1 , про факт винесення постанови щодо останнього.
Щодо пропуску позивачем позовної давності, він зазначив, що 31 березня 2021 року ознайомився із наказом № 30, згідно якого звільнений з сади фельдшера з медицини невідкладних станів Монастириської підстанції, Бережанської станції (Ш)МД згідно п. 7 ст. 40 КЗпПУ, а 30 квітня 2021 року звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із позовною заявою до КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Тернопільської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.
Позивач ОСОБА_1 , його представник, адвокат Сампара Н. М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просили задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідача ОСОБА_11 та адвокат Берегуляк В. Ф. в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Допитана у судовому засідання свідок ОСОБА_5 суду повідомила, що працює старшим лікарем зміни оперативно-диспетчерської служби КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ТОР протягом шести років. Під час її чергування в переднічний час (чи було це вночі свідок не може пригадати) на лінію 103 від працівників поліції надійшло повідомлення, що працівник центру з Монастириськ знаходиться в стані алкогольного сп'яніння і за участю працівників поліції та громадських активістів доставлений на медичний огляд. Свідок на час повідомлення чергувала з 20 год. вечора до 08 год. ранку. Про це було інформовано головного лікаря в усній і письмовій формі. Також вранці після закінчення чергування свідок повідомила отриману інформацію керівнику в усній і письмовій формі на п'ятихвилинці. Написання доповідної ОСОБА_5 підтвердила. ОСОБА_1 був відсторонений від виконання своїх посадових обов'язків шляхом того, що його не відправляли на виклики. Свідок не телефонувала ОСОБА_1 та не повідомляла його про це. Вона сказала диспетчеру, щоб він зателефонував на свій напрямок і повідомив, що ОСОБА_1 не може більше виконувати свої обов'язки, це було під час чергування свідка. На засідання профспілки не була. Точної дати і прізвищ працівників поліції, які телефонували на лінію «103» не пригадує.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду показав, що близько пів року назад, точно дати не пригадує, було прохолодно, прийшов на 20 год. 00 хв. на роботу у відділ швидкої допомоги. На зміну з ним заступили ст. фельдшер ОСОБА_6 і ОСОБА_1 , який вже був на роботі. Надійшов виклик, свідок підійшов до машини, сів за кермо, поряд сів ОСОБА_1 і вони поїхали в смт Коропець. Приїхали, жінка лежала на землі, напевно була паралізована. ОСОБА_1 як фельдшер вийшов з машини і почав надавати хворій допомогу. За місцем виклику конфлікту не було. Свідок відкрив задні двері в автомобілі, приготувався до транспортування жінки на автомобілі швидкої допомоги. Спочатку хвору повезли в м. Монастириська, але там її не прийняли, після чого поїхали в м. Чортків. Коли приїхали в м. Чортків, біля лікарні автомобіль швидкої чекала поліція. Свідок вийшов з автомобіля, його почали освідчувати, однак він не перебував в стані алкогольного сп'яніння, а тому права йому повернули. Дальше разом із ОСОБА_1 він допоміг транспортувати жінку в лікарню. Після чого свідок пішов до машини швидкої, нічого не бачив, все було спокійно, як завжди. Хвору жінку супроводжував внук, який їхав своєю машиною за швидкою. Свідок постійно не був біля ОСОБА_1 . Коли їхали разом в автомобілі швидкої, то він не чув від ОСОБА_1 запаху алкоголю, по дорозі він спиртного не вживав, поводився адекватно, почервоніння обличчя ОСОБА_1 свідок не бачив. Як ОСОБА_1 проходив тест свідок не був присутнім. З смт Коропець до м. Чортків разом зі свідком та ОСОБА_1 ще їхала фельдшер ОСОБА_6 , вона сиділа біля хворої.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показав, що працює фельдшером Монастириської підстанції служби КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ТОР, з позивачем знайомий. Точно дати не пригадує, у кінці березня цього року з 8 год. до 17 год. він перебував на роботі. Під час робочого дня не бачив і не чув, щоб ОСОБА_1 вживав алкоголь, був звичайний робочий день, всі працювали. Потім з'явилося повідомлення в мережі Інтернет, що їхній працівник перебував в стані алкогольного сп'яніння, з'явилось якесь відео. ОСОБА_1 перебував на роботі, але на виклики не виїздив, оскільки старший лікар зміни відсторонила його від роботи в телефонному режимі. ОСОБА_6 перебувала на чергуванні добу разом із ОСОБА_1 свідку відомо, що якщо транспортується важко хвора особа фельдшер знаходиться біля хворого. Решта всі обставини відомі свідку зі слів людей та мережі Інтернет.
Заслухавши доводи учасників судового розгляду, покази свідків, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
16 липня 2015 року КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ТОР видано Наказ № 128 № «Про посилення трудової і виробничої дисципліни в структурних підрозділах закладу», згідно якого з метою посилення контролю за дотриманням трудової та виробничої дисципліни працівниками структурних підрозділів закладу, керуючись Кодексом законів про працю, а також враховуючи виявлені членами комісії недоліки, наказано головним лікарям Бережанської, Теребовлянської, Чортківської, Кременецької, Тернопільської станцій П(Ш)МД, завідувачам підстанціями, старшим лікарям змін до 01 серпня 2015 року провести наради в колективах, обговорити даний випадок, наголосити на обов'язковому дотриманні кожним працівником закладу виробничої дисципліни. Провести роз'яснення норм чинного законодавства щодо трудової дисципліни та дисциплінарної відповідальності в частині виявлених порушень, зокрема щодо недопустимості вживання алкоголю на робочому місці. При виявлені працівника в нетверезому стані негайно відсторонити від роботи з послідуючим інформуванням керівництва Центру для вирішення питання про звільнення із займаної посади пл. ст. 40, п. 7 КЗпП.
21 липня 2015 року проведено нараду працівників Бережанської станції Е(Ш)МД Монастириської підстанції № 4 на виконання наказу № 128 від 16 липня 2015 року, на якій були присутні всі працівники підстанції, що стверджується їхніми особистими підписами на списку (під номером 12 наявний особистий підпис ОСОБА_1 ). Працівникам доведено зміст наказу № 128.
Із рапорту мст. інспектора-чергового СМ Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області Луків І. М. від 30 березня 2021 року вбачається, що 29 березня 2021 року о 22 год. 31 хв. надійшло повідомлення від ОСОБА_8 про те, що лікар ЕМД, який приїхав на виклик в смт Коропець для госпіталізації її бабусі в ЦКРЛ м. Чортків перебуває в нетверезому стані та на даний час ЕМД ДНЗ НОМЕР_1 рухається в сторону м. Чортків. Виїздом на дане повідомлення було встановлено, що фельдшер виїзної 65 бригади Бережанської станції Монастириської підстанції ЕМД ОСОБА_1 заступив 29 березня 2021 року о 08 год. 00 хв. на добове чергування. Під час огляду на стан алкогольного сп'яніння о 23 год. 20 хв. та 23 год. 35 хв., який проводився в Чортківській районній лікарні на апараті алкотестер «АлКонт-01сУ», після продуття показав 0,5 проміле. На ОСОБА_1 складено адміністративну постанову серії ГАБ № 674450 за ч. 1 ст. 179 КУпАП.
Із пояснень ОСОБА_8 , наданих 29 березня 2021 року інспектору СРПП Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області вбачається, що 29 березня 2021 року близько 20 години вона викликала швидку до своєї бабусі у смт Коропець, так як у неї стався інсульт. На виклик приїхала швидка допомога. Фельдшер перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Після цього ОСОБА_8 зателефонувала у поліцію та повідомила про даний факт. Швидка рухалась з хворою у м. Чортків в ЦРЛ, де їх чекали працівники поліції. Фельдшеру було проведено огляд на стан сп'яніння. Проба позитивна, 0,5 проміле.
Направленням від 29 березня 2021 року ОСОБА_1 направлено на медичний огляд.
29 березня 2021 року ОСОБА_13 дав добровільну згоду на проведення огляду на стан сп'яніння та видати результати обстеження працівникам міліції.
Із протоколу № 10 медичного огляду для визначення стану сп'яніння ОСОБА_1 вбачається, що час і результат дослідження на наявність алкоголю або іншої речовини у повітрі, яке видихує обстежуваний і у біологічних середовищах організму: 29 березня 2021 року, 23 год. 55 хв., 0,5‰. Висновок: алкогольне сп'яніння легкого ступеня.
Згідно виписки № 10 з медичної карти амбулаторного хворого, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння легкого ступеня - 0,5 ‰ станом на 29 березня 2021 року 23 год. 00 хв. та 23 год. 55 хв.
Представником відповідача надано в судове засідання диск з відеозаписом на якому зафіксовано обставини проходження позивачем огляду на стан алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 працівником медичного закладу було повідомлено, що він вправі відмовитися від проходження такого огляду, однак позивач погодився пройти огляд на стан сп'яніння та визнав результат - 0,5 ‰ (проміле).
30 березня 2021 року старший лікар зміни ОСОБА_5 звернулася із доповідною до генерального директора (головного лікаря) КНП «ЦЕМД та МК» ТОР про те, що під час її чергування 29 березня 2021 року з 20 год. до 08 год. поступило повідомлення від працівників поліції про те, що фельдшер бр № 65 ОСОБА_1 під час виконання своїх службових обов'язків знаходився в стані алкогольного сп'яніння, тому в подальшому був відсторонений від роботи.
На підтвердження цих обставин представником КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ТОР надано запис телефонної розмови диспетчера Центру з особою, яка представилась працівником Чортківського районного відділу поліції, скопійований з цифрової автоматичної телефонної станції при поступленні дзвінка на єдину телефонну лінію «Централь 103», який було заслухано в судовому засіданні та який повністю відповідає показам свідка ОСОБА_5
30 березня 2021 року в.о. завідувача Монастириської підстанції Бережанської станції КНП «ЦЕМД та МЛ» Косар Л. М. звернулася із доповідною до генерального директора (головного лікаря) КНП «ЦЕМД та МК» ТОР про те, що о 20 год. 11 хв. 29 березня 2021 року поступив виклик на 65 бригаду до ОСОБА_3 , 72 р., смт Коропець. Під час госпіталізації у Чортківський приймальний відділ хворої на фельдшера ОСОБА_1 працівниками поліції був складений протокол. Після чого до відома ОСОБА_6 було доведено черговим лікарем зміни з Тернополя про відсторонення його від роботи у зв'язку з виниклим конфліктом.
Згідно наказу № 237 від 30 березня 2021 року «Про відсторонення від виконання посадових обов'язків», ОСОБА_1 - фельдшера з медицини невідкладних станів Монастириської підстанції Бережанської станції Е(Ш)МД, від виконання посадових обов'язків відсторонено з 30 березня 2021 року на час проведення службового розслідування без збереження заробітної плати. Підстава: доповідна старшого лікаря з медицини невідкладних станів В. М. Андріуці; доповідна в/о завідувача Монастириської підстанції Бережанської станції Е(Ш)МД Л. М. Косар.
Як вбачається із витягу з протоколу засідання профспілкового комітету КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ТОР від 30 березня 2021 року постановлено надати згоду на звільнення ОСОБА_1 з посади фельдшера з медицини невідкладних станів Монастириської підстанції Бережанської станції Е(Ш)МД згідно п. 7 ст. 48 КЗпП України.
Наказом КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ТОР № 30 від 31 березня 2021 року ОСОБА_1 звільнений з 31 березня 2021 року з посади фельдшера з медицини невідкладних станів Монастириської підстанції, Бережанської станції Е(Ш)МД згідно п. 7 ст. 40 КЗпП України. Бухгалтерії виплатити компенсацію за невикористану щорічну відпустку у кількості 13 к.д. за період роботи з 15 листопада 2020 року по 30 березня 2021 року. Підстава: Доповідна старшого лікаря з медицини невідкладних станів ЦОДС В.М. Андріуці, доповідна в.о. завідувача Монастириської підстанції Л. М. Косар; протокол медичного огляду для визначення стану сп'яніння №10 від 29 березня 2021 року; витяг з протоколу засідання профспілкового комітету від 30 березня 2021 року.
У Журналі обліку наркотиків наявні підписи ОСОБА_1 у графі «яка здала» 24 березня 2021 року, 27 березня 2021 року та 30 березня 2021 року; та у графі «яка прийняла» 17 березня 2021 року; 23 березня 2021 року, 26 березня 2021 року, 29 березня 2021 року.
Згідно довідки № 272, виданої 25 червня 2021 року КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ТОР, ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в КНП «ЦЕМД та МК» ТОР на посаду фельдшера з медицини невідкладних станів Монастириської підстанції Бережанської станції Е(Ш)МД з 15 листопада 2013 року згідно наказу № 58 від 15 листопада 2013 року. Звільнений на підставі наказу КНП «ЦЕМД та МК» ТОР №30 від 31 березня 2021 року. Станом на 31 березня 2021 року розрахункові виплачені в повному обсязі.
Із розрахункового листка на березень 2021 року вбачається. що ОСОБА_1 нараховано: доплата медичним та іншим працівникам (січень 2021 року) - 3 750,00 грн; виробнича премія (лютий 2021 року) - 5 642,00 грн; доплата медичним та іншим працівникам (лютий 2021 року) - 3 750,00 грн; доплата за роботу в святкові та вихідні дні (березень 2021 року) - 560,70 грн; доплата за роботу у нічний час (березень 2021 року) - 1 401,74 грн; доплата за сумісництво посад (березень 2021 року) - 5 359,90 грн; доплата медичним та іншим працівникам (березень 2021 року) - 3 750,00 грн; індексація зарплати - 79,45 грн; компенсація відпустки - 14 721,85 грн; надбавка за безперервний стаж - 3 385,20 грн; надбавка за вислугу років - 1 692,60 грн; оклад погодинний - 5 642,00 грн. Утримання: профспілкові внески - 497,35 грн. Борг за установою на початок місяця: 18 604,62 грн. Податки: 9 698,41 грн. Всього виплат: 58 144,30 грн.
Згідно табелю обліку використання робочого часу і підрахунку заробітку за березень 2021 року у Бережанські станції Е(Ш)МД Монастириської підстанції ОСОБА_1 працював 2 (12/д, 12/н), 6 (12/д, 12/н), 14 (12/д, 12/н), 17 (12/д, 12/н), 23 (5/д, 12/н), 26 (12/д, 12/н), 29 (12/д, 12/н). 30 березня 2021 року ОСОБА_1 не табельовано, оскільки він був відсторонений від роботи роботодавцем.
26 травня 2021 року Чортківським районним судом Тернопільської області постановлено рішення у справі № 608/719/21 у справі за позовом ОСОБА_1 до Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови ГАБ №674450 по справі про адміністративне правопорушення від 29 березня 2021 року. Вказаним рішенням визнано протиправними дії працівників СРПП Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області щодо: винесення постанови ГАБ № 674450 від 29.03.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 179 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 51 гривень; оформлення направлення на медичний огляд ОСОБА_1 від 29.03.2021 року; оформлення протоколу № 10 медичного огляду для визначення стану сп'яніння ОСОБА_1 від 29.03.2021. Скасовано постанову серії ГАБ №674450 від 29.03.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 179 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення штрафу в розмірі 51 (п'ятдесяти однієї) гривні, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 179 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З врахування встановлених обставин суд вважає, що до виниклих між сторонами правовідносин слід застосувати наступні норми процесуального та матеріального права.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпПУ правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Частиною першою статті 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Про те, що виходячи зі змісту частини першої статті 233 КЗпП України, важливо розрізняти початок перебігу строку для звернення до суду залежно від виду позовних вимог: вимог у справах про звільнення та інших вимог працівника зауважив, зокрема, Верховний Суд у постанові від 03 лютого 2021 року у справі № 682/2782/18.
При цьому, в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначено, що «встановлені статтями 228, 223 КЗпП строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк».
Представник позивача у відзиві посилається на те, що наказом № 30 від 31 березня 2021 року ОСОБА_1 з 31 березня 2021 року звільнено із займаної посади та ознайомлено його про звільнення під особистий підпис. Таким чином, позивач був вчасно попереджений про звільнення, його було ознайомлено з причинами звільнення, станом на 31 березня 2021 року проведено повний розрахунок з працівником при звільнені, тому суду не було надано переконливих доказів щодо підстав про порушення термінів звернення до суду після спливу позовної давності. З огляду на наведене, просить суд у задоволенні позовної заяви відмовити, застосувати до позову позовну давність, яка є підставою для відмови у позові.
Водночас, суд не вбачає підстав для застосування позовної давності у виниклому між сторонами спорі, адже згідно поштового штемпеля на конверті, який надійшов до суду разом із позовною заявою ОСОБА_1 стоїть дата 30 квітня 2021 року,що також підтверджується витягом із сайту: https://track.ukrposhta.ua/tracking шляхом відстеження відправлення № 4600310795820. 11 травня 2021 року даний позов було зареєстровано Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області. Після автоматизованого розподілу справи між суддями, а саме 14 травня 2021 року суддею було постановлено ухвалу про усунення недоліків позовної заяви, яку ОСОБА_1 отримав 31 травня 2021 року. 04 червня 2021 року позивач звернувся до суду із заявою про усунення недоліків позовної заяви на підставі якої суддею було прийнято ухвалу про відкриття провадження у справі від 07 червня 2021 року.
Тобто, ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернувся до суду за захистом своїх прав.
Щодо решти доводів сторін, то суд виходить з наступного.
За приписами п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).
Статтею 139 КЗпП України встановлено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку появи працівника на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.
Відповідно до роз'яснень, наданих у пункті 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» (з подальшими змінами і доповненнями), вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, трудовий договір з якими розірвано за пунктом 7 статті 40 КЗпПУ, суди повинні мати на увазі, що з цих підстав можуть бути звільнені з роботи працівники за появу на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи, чи продовжували виконувати трудові обов'язки. Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку.
Судом беззаперечно встановлено, що 29березня 2021 року після поступлення дзвінка на єдину телефонну лінію «Централь 103», який прийняла старший лікар зміни оперативно-диспетчерської служби КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ТОР ОСОБА_5 відповідачу стали відомі обставини перебування ОСОБА_1 на робочому місці в стані алкогольного сп'яніння. Відтак, згідно наказу № 237 від 30 березня 2021 року «Про відсторонення від виконання посадових обов'язків», ОСОБА_1 - фельдшера з медицини невідкладних станів Монастириської підстанції Бережанської станції Е(Ш)МД, від виконання посадових обов'язків відсторонено з 30 березня 2021 року на час проведення службового розслідування без збереження заробітної плати. Підстава: доповідна старшого лікаря з медицини невідкладних станів В. М. Андріуці; доповідна в/о завідувача Монастириської підстанції Бережанської станції Е(Ш)МД Л. М. Косар.
За змістом табелю обліку використання робочого часу і підрахунку заробітку за березень 2021 року у Бережанські станції Е(Ш)МД Монастириської підстанції ОСОБА_1 30 березня 2021 року не працював, оскільки він був відсторонений від роботи роботодавцем.
Доводи позивача та його представника про те, що фактично ОСОБА_1 не був відсторонений від виконання посадових обов'язків про що свідчить його підпис у Журналі обліку наркотиків за 30 березня 2021 року, суд відхиляє з огляду на те, що сам факт перебування позивача на роботі з метою подальшої здачі наркотиків, не спростовує обставин вже проведеного роботодавцем його відсторонення.
На підтвердження стану алкогольного сп'яніння позивача в матеріалах справи наявні: протокол № 10 медичного огляду для визначення стану сп'яніння ОСОБА_1 ; виписка № 10 з медичної карти амбулаторного хворого, згідно яких 29 березня 2021 року ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння легкого ступеня - 0,5 ‰.
Щодо посилання позивача та його представника на рішення суду по справі №608/719/21 від 26 травня 2021 року, то суд звертає увагу на те, що цим рішенням дійсно встановлено порушення працівниками поліції процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 179 КУпАП, що і стало причиною скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі. Вказаним рішенням також визнано протиправними дії працівників СРПП Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області щодо оформлення направлення на медичний огляд ОСОБА_1 від 29 березня 2021 року, оформлення протоколу № 10 медичного огляду для визначення стану сп'яніння ОСОБА_1 від 29 березня 2021 року.
Разом з тим, допущені працівниками поліції неточності з процедурних питань не спростовують того, що ОСОБА_1 29 березня 2021 року добровільно пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння в лікувальному закладі, де йому роз'яснили право відмовитися від проходження такого огляду, з результатом огляду - 0,5 ‰ (проміле) погодився, що суд встановив з переглянутого в судовому засіданні відеозапису.
У постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року в справі № 640/17224/15-ц провадження № 61-762 св 17 також зроблено висновок, що факт перебування особи у стані алкогольного сп'яніння може бути підтверджений не лише медичним висновком, а й іншими доказами.
Отже, сукупністю вищезазначених обставин повністю підтверджується той факт, що 29 березня 2021 року ОСОБА_1 перебував на роботі у нетверезому стані.
Згідно роз'яснень п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом для звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40, п. 1 ст. 41, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпПУ правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступень тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок і попередня робота працівника.
Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
За змістом частини першої статті 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняти на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
В силу ч. 1 ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівників від роботи у зв'язку з тимчасовою працездатністю або перебування його у відпустці. Частиною 2 вказаної статті цього Кодексу встановлено, що дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Судом встановлено, що КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ТОР при звільненні ОСОБА_1 дотримано вимог ст.147-1, ч. 1 ст. 148 КЗпП України, оскільки наказ № 30 від 31 березня 2021 року виданий генеральний директором (головним лікарем) КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ТОР Джусом М. у дводенний строк з дня виявлення вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
Згідно ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Таким чином, пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення, й правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.
При цьому, згідно правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2801цс15, правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов'язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.
Відтак, з огляду на те, що перебування ОСОБА_1 на роботі в нетверезому стані доведене наданими суду доказами, неодержання відповідачем від нього письмового пояснення не є підставою для скасування наказу про звільнення.
Відповідно до ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Як вбачається із витягу з протоколу засідання профспілкового комітету КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ТОР від 30 березня 2021 року постановлено надати згоду на звільнення ОСОБА_1 з посади фельдшера з медицини невідкладних станів Монастириської підстанції Бережанської станції Е(Ш)МД згідно п. 7 ст. 48 КЗпП України.
З огляду на вищевикладене, процедура звільнення ОСОБА_1 відбулася у законний спосіб, а томупідстави для задоволення його позову відсутні.
В частині вимог про стягнення моральної шкоди, суд відмовляє, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення.
У частині 2 статті 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування моральної шкоди тощо.
У статті 1 КЗпП України передбачено, що на трудові відносини поширюються норми цього закону.
Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 2371КЗпП України, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, утрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Підставою для відшкодування моральної шкоди згідно зі статті 2371 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, утрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4 (із відповідними змінами) судам роз'яснено, що відповідно до ст. 2371 КЗпПУ за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя та здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, утрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад поновлення на роботі), так і механізмом компенсації за моральну шкоду як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв'язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.
Отож, оскільки судом не було встановлено порушень з боку відповідача трудових прав ОСОБА_1 , то і підстави для стягнення в його користь моральної шкоди відсутні.
Судові витрати у виниклому спорі, відповідно до ст. 141 ЦПК України, компенсуються за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а в частині стягнення моральної шкоди - несе позивач.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Тернопільської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: комунальне некомерційне підприємство «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Тернопільської області,адреса місцезнаходження: вул. Рєпіна, буд. 11, м. Тернопіль, 46020.
Повний текст рішення суду складено 11 вересня 2021 року.
Головуючий суддяО. Я. Герчаківська