Справа №265/3404/21
Провадження №2-о/265/539/21
07 жовтня 2021 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Вайновського А. М.,
присяжних Морозової Ю.А., Гаргала Т.В.
при секретарі Сагірової Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання особи безвісно відсутньою,
заінтересована особа - Департамент адміністративних послуг Маріупольської міської ради
18 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про оголошення особи безвісно відсутньою. В обґрунтування вимог зазначила, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доводиться їй дядьком, рідним братом її матері ОСОБА_3 . Наприкінці 1999 року ОСОБА_2 зник безвісти. З того часу будь-який зв'язок з ним втрачено. Він ні разу не зателефонував, не написав листа, не повідомив іншим способом про місце свого перебування. Вона разом зі своєю матір'ю намагались встановити місце знаходження ОСОБА_2 , однак всі намагання були безрезультатними. У зв'язку з чим мати заявника звернулась до Лівобережного ВП Маріупольського ВП ГУНП в Донецькій області, з заявою про оголошення безвісно відсутнім, було відкрито розшукову справу, проте, і до теперішнього часу місцезнаходження ОСОБА_2 не встановлено. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявника - ОСОБА_3 . На теперішній час заявник є єдиною родичкою ОСОБА_2 , який до сих пір числиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті матері заявник звернулась до нотаріальної контори для оформлення спадкових прав. Квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , видавалась бабці - ОСОБА_4 на підставі ордеру на її заселення з родиною - сином ОСОБА_2 : та донькою ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_5 ) № 4342 від 15.06.1965 року, виданого на підставі рішення Орджонікідзевського райкому м. Маріуполя № 267/1 від 26.05.1982 року. Вказаний ордер було втрачено, отримати дублікат теж не виявилось можливим, оскільки при передачі житлового фонду ордер за вказаною адресою не зберігся, що підтверджується довідкою, виданою 15.04.2021 року директором ЖКГІ «АЖК». На теперішній час в зазначеній квартирі мешкає заявник з дитиною. У квітні ОСОБА_1 звернулась до Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради за консультацією з приводу приватизації вказаної квартири, де їй було роз'яснено про необхідність визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім, а потім - померлим. Тому, заявник вимушена звернутись до суду із заявою про визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала заяву про слухання справи за її відсутності, на задоволенні заявлених вимог наполягала.
Представник Департамент адміністративних послуг Маріупольської міської ради, у судове засідання не прибув, просив вирішувати справу у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
Згідно ч. 3 ст. 43 ЦК України, порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Стаття 45 ЦК України передбачає, якщо фізична особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем її перебування або суд, що постановив рішення про визнання цієї особи безвісно відсутньою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
Згідно з частиною 1статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
З аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що фізична особа може бути визнана безвісно відсутньою за сукупності таких умов: якщо вона відсутня у місці свого постійного проживання протягом року; якщо протягом одного року в місці, де особа постійно або переважно проживає, немає відомостей про її місцеперебування; вжитими заходами щодо розшуку відсутньої особи встановити місце її перебування неможливо; визнання причин, через які заявник просить визнати фізичну особу безвісно відсутньою, юридично поважними. Згідно із наявними у матеріалах справи даними останньою відомою адресою проживання ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 .
За інформацї, наданої Відділом поліції № 2 Маріупольського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області від 29 липня 2021 року з якої вбачається, що у 1998 році до відділу зверталась ОСОБА_3 , з метою розшуку брата ОСОБА_2 , однак ОРЗ або будь-які записи у системі «ІПНП» з приводу зникнення безвісно ОСОБА_2 відсутні. Також до поліції зверталась ОСОБА_1 , щодо оголошення у розшук її дядька, який у листопаді 1998 року вийшов з дому та не повернувся.
Згідно особового рахунку № НОМЕР_1 виданого ЖКП «Азовжитлокомплекс» від 15.04.2021 та довідкою відділу аналітичного забезпечення ДАП ММР від 31.03.2021 в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .
Згідно акту фактично проживання виданого КСН «Маркохім» від 12.04.2021 року в квартирі АДРЕСА_2 фактично проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , 2016 року народження.
Згідно довідок Лівобережного ВП МВП ГУНП в Донецькій області від 25.04.2016 року та від 21.06.1999 року з яких вбачається що відділом проводяться розшукові заходи встановлення місцезнаходження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно заяв наданих сусідами заявника, а саме ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що ОСОБА_2 вони бачили останній раз в 1995 році.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 ЦПК України до початку розгляду справи на суд покладено обов'язок щодо встановлення осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, направлення запитів до відповідних організацій за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та вважає можливим визнати ОСОБА_2 безвісно відсутнім.
На підставі ст. 43 ЦК України, керуючись ст.ст. 13, 81, 258, 259, 264, 265, 293, 294, 307, 308 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про визнання особи безвісно відсутньою, заінтересована особа - Департамент адміністративних послуг Маріупольської міської ради - задовольнити.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 - визнати безвісно відсутнім.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судова влада України http://court.gov.ua/sud0538/.
Повний текст рішення складено 07 жовтня 2021 року.
Суддя _______________________ А.М. Вайновський
Присяжні: _______________________ Морозова Ю.А.
_______________________ Гаргала Т.В.