Справа № 947/30650/21
Провадження № 1-кс/947/13909/21
12.10.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12012170480000778 від 20.12.2012 року, -
ВСТАНОВИВ:
В провадження слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного постановою слідчого СВ Київського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області від 11.10.2005 року на домоволодіння (житловий будинок) АДРЕСА_1 .
В обґрунтування вимог клопотання, особа, яка з ним звернулася, вказує на те, що в рамках досудового розслідування кримінального провадження за фактом шахрайських дій щодо заволодіння майном ОСОБА_5 слідчим було винесено постанову про накладення арешту на вищезазначене майно. На стадії досудового розслідування ОСОБА_6 було визнано потерпілим, однак 02.11.2018 року потерпілий помер. Водночас, у зв'язку зі смертю ОСОБА_6 його дружина ОСОБА_4 звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини на майно, а саме будинок АДРЕСА_1 , однак постановою нотаріуса було відмовлено, у зв'язку із накладеним арештом. Крім того, на день смерті ОСОБА_6 його право власності на житловий будинок було поновлено, а підроблену довіреність, на підставі якої вчинялись шахрайські дії визнано недійсною. ОСОБА_4 не є учасником кримінального провадження, однак її права порушуються. Отже станом на теперішній час відпала необхідність у застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження та застосовані заходи забезпечення кримінального провадження не сприяють спадкоємцям у відновленні прав, а лише позбавляють їх можливості реалізувати свої спадкові права та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 .
Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.
Прокурор та слідчий в судове засідання не з'явились, про дату та час розгляду клопотання про скасування арешту майна були повідомлені належним чином.
Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку заявника, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Як вбачається з клопотання та долучених матеріалів, арешт на майно у кримінальній справі був накладений постановою слідчого СВ Київського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області від 11.10.2005 року, тобто під час дії КПК України в редакції 1960 року.
В подальшому, на підставі матеріалів кримінальної справи внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012170480000778 від 20.12.2012 року, досудове розслідування в якому станом на сьогодні триває.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно п. 9 Розділу XI Перехідних положень КПК України (2012 року) запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
При цьому, слідчий суддя враховує висновки Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №727/2878/19, з яких вбачається, що якщо арешт накладений на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, розпочатого в період дії КПК України 1960 року і такого, що триває, а кримінальне провадження не передане до суду на час набрання чинності КПК України 2012 року, то вирішення питання щодо зняття такого арешту й оскарження відповідних дій або бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України 2012 року (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі N 335/12096/15-ц з урахуванням ухвали про виправлення описки від 03.07.2018, від 17.10.2018 у справі N 461/233/17 та від 07.11.2018 у справі N 296/8586/16-ц).
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Узагальнюючи правові висновки з даного приводу, слідчий суддя враховує, що досудове розслідування у кримінальному провадженні, у якому накладено арешт згідно із вимогами КПК України від 1960 року триває, справа не передана до суду на час набрання чинності КПК України від 2012 року, ОСОБА_4 не є учасником кримінального провадження, а відтак вирішення питання щодо зняття арешту чи оскарження дій чи бездіяльності слідчого у кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України від 2012 року.
Слідчий суддя зазначає, що заявником до матеріалів клопотання не було долучено доказів, які б підтверджували те, що в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала потреба.
Так, слідчий суддя враховує, що кінцеве рішення в рамках кримінального провадження ще не прийняте, на даний час здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відповідно до листа слідчого, долученого до матеріалів клопотання, а майно, з клопотанням про скасування арешту якого звертається заявник, є безпосереднім об'єктом кримінального правопорушення, у зв'язку з чим, не було встановлено, що потреба в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала.
Крім того, прокурор та слідчий в судове засідання з розгляду клопотання про скасування арешту майна не з'явились, не надали матеріали кримінального провадження №12012170480000778 від 20.12.2012 рокудля дослідження, а відтак слідчий суддя позбавлений можливості вирішити питання про наявність правових підстав для скасування арешту майна.
Таким чином, враховуючи те, що досудове розслідування кримінального провадження на даний час триває, об'єкт нерухомого майна відповідає критеріям речових доказів в рамках кримінального провадження, тому відсутні підстави вважати, що в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала потреба, слідчий суддя приходить до переконання про відсутність правових підстав для скасування арешту майна, а тому подане клопотання про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.
При цьому, слідчий суддя роз'яснює, що заявник не позбавлений процесуальної можливості повторно ініціювати питання скасування арешту майна, попередньо долучивши відповідні матеріали, якими правова позиція заявника буде підтверджуватися.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 3, 174, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12012170480000778 від 20.12.2012 року - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1