СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 6/759/763/21
ун. № 759/5087/21
12 жовтня 2021 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Твердохліб Ю.О.,
за участю секретяря ОСОБА_1
розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,
ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, обґрунтовуючи її тим, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 13 травня 2021 року у справі № 759/5087/21 стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики від 16.09.2019 року у розмірі 969 500,00 грн. Рішення набрало законної сили.
19.08.2021 року ОСОБА_3 отримав оригінал виконавчого листа, який не пред'явив до виконання органам ДВС.
Разом з тим, 04.09.2021 року між ОСОБА_2 з ОСОБА_3 укладено письмовий договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ОСОБА_2 набула статусу нового кредитора та отримала право грошової вимоги по відношенню до боржника ОСОБА_4 ОСОБА_4 було надіслано повідомлення про відступлення прав вимоги. Усі необхідні документи в тому числі виконавчий лист були передані ОСОБА_2 .
Отже, ОСОБА_3 продав своє право вимоги ОСОБА_2 за 5 000 доларів США, які отримав до підписання договору (вказано в п.4.1 Договору).
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13 травня 2021 року у справі № 759/5087/21 не виконано.
У зв'язку з вищевикладеним просить здійснити заміну сторони виконавчого провадження, стягувача ОСОБА_3 на його правонаступника ОСОБА_2 .
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 29.09.2021 року заяву ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження призначено до розгляду (а.с. 65).
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, заяву підтримує в повному обсязі.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву у якій проти задоволення заяви не заперечує.
ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішенняпитання про заміну сторони виконавчого провадження.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 13 травня 2021 року у справі № 759/5087/21 стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики від 16.09.2019 року у розмірі 969 500 грн 00 коп.(а.с. 28-29)
19.08.2021 року ОСОБА_3 отримав з суду оригінал виконавчого листа, що підтверджується відповідною відміткою на копії виконавчого листа (а.с. 60)
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, відкритих виконавчих проваджень на виконання зазначеного рішення немає (а.с. 58).
04.09.2021 року між ОСОБА_2 з ОСОБА_3 укладено письмовий договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ОСОБА_2 набула статусу нового кредитора та отримала право грошової вимоги по відношенню до боржника ОСОБА_4 (а.с. 57)
ОСОБА_4 надіслано повідомлення про відступлення прав вимоги (а.с. 57 зворотня сторона).
У п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено можливість заміни кредитора у зобов'язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що являє собою договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст. ст. 512, 513 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не бере ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, оскільки права вимоги відносяться до майна та є об'єктом права власності кредитора згідно зі ст. 190 ЦК України вони можуть вільно відчужуватися кредитором, а виходячи з аналізу ст. 512, 513, 514, 516 та 517 ЦК України заміна кредитора в зобов'язанні, у тому числі і шляхом відступлення права вимоги, є особливим способом зміни зобов'язання на боці кредитора.
Оскільки процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії цивільного процесу, а примусове виконання рішення суду є його завершальною стадією, то в ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Аналогічна норма міститься і в ст. 442 ЦПК України.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія) правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувана.
Також, вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, які призвели до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в постанові від 20 листопада 2013 року зазначила, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
Разом з тим, відповідного акту приймання-передачі прав вимоги за кредитом, який документально підтверджує фактичну передачу прав вимоги за кредитом від продавця - ОСОБА_3 до покупця - ОСОБА_2 , підписаний між продавцем та покупцем, заявникомнадано не було.
Також заявником не надано доказів перерахування грошових коштів в якості винагороди за продаж (відступлення) продавцем прав вимоги за кредитом відповідно до цього договору - ціна купівлі, що складає 5 000,00 доларів США, які також підтверджують факт відступлення прав вимоги за договором, зокрема, платіжних доручень, квитанцій, тощо.
Інших доказів, які б підтверджували відступлення права вимоги від продавця - ОСОБА_3 до покупця - ОСОБА_2 за договором позики від 16.09.2019 року, заявником надано не було.
Так, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
З урахуванням вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.259-261,353-354,442 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості відмовити.
Ухвала набирає законної сили в момент її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Суддя Ю.О. Твердохліб