05.10.2021 Справа № 756/11882/21
Справа № 756/11882/21
Провадження № 2/756/5746/21
05 жовтня 2021 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Тихої О.О.,
секретаря судового засідання Кренджеляк А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позову зазначає, що 05.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис №2539 про стягнення з нього як з боржника на користь АТ «Перший український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором №2001160710601 від 01.11.2018 у сумі 51942,13 грн. та плати за вчинення виконавчого напису у сумі 500,00 грн.
Вважає, що виконавчий напис вчинений з порушенням вимог чинного законодавства України, а отже наявні всі підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню, з огляду на наступне.
Так, приватний нотаріус Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. при вчиненні виконавчого напису нехтувала чинними нормами діючого законодавства, які регулюють вчинення виконавчих написів по кредитних договорах, оскільки перед вчиненням оскаржуваного виконавчого напису не перевірила безспірність суми боргу за кредитним договором №2001160710601 від 01.11.2018, а також існування будь-якої заборгованості взагалі, чим порушила норми Закону України «Про нотаріат» та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, при цьому розрахунок заборгованості, наданий відповідачем нотаріусу не може слугувати доказом, що підтверджує безспірність заборгованості, а будь-які первинні документи на підтвердження існування заборгованості нотаріусу надані не були. Позивач зазначає, що ним не було отримано жодної вимоги АТ «ПУМБ» щодо сплати заборгованості. При цьому нотаріусом не враховано, що пункт 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі № 826/20084/14 - визнано незаконним та нечинним.
Враховуючи наведене, позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 09.08.2021 відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою від 09.08.2021 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, зупинено стягнення за виконавчим написом приватного нотаріуса Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. №2539 від 05.05.2021.
Позивач надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
Треті особи у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Враховуючи, що у судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.11.2018 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2001160710601.
05.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис №2539 про стягнення з ОСОБА_1 як з на користь АТ «Перший український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором №2001160710601 від 01.11.2018 у сумі 51942,13 грн., яка складається з наступного: 5345,66 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 100,00 грн. - прострочена заборгованість за комісією; 10372,53 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 34642,11 грн. - строкова заборгованість за сумою кредиту; 1481,83 грн. - строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, а також суми, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису - 500,00 грн.
09.06.2021приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Клітченко О.А. відкрито виконавче провадження на підставі вищевказаного виконавчого напису нотаріуса (ВП №65749075).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Клітченко О.А. від 15.06.2021 року звернуто стягнення на заробітну плату та інші доходи ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно п.19 ст.34 Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Згідно ст.87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Відповідно до п. п. 1.1., 3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.
Безспірний борг - це борг, що визнається боржником та кредитором і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника вимога кредитора вважається безспірною.
Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року затверджено Перелік документів (далі - Перелік), за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Постановою Кабінету Міністрів України, №662 від 26.11.2014 року внесено зміни до вказаного Переліку та доповнено перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом « Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», відповідно до якого для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.»
Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі № 826/20084/14, яку ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, залишено без змін, визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Згідно з пунктом 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Отже, на момент вчинення виконавчого напису набрало чинності судове рішення, яким визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України, №662 від 26.11.2014 року, якою доповнено Перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Вказана обставина дає змогу дійти висновку про те, що вчинений виконавчий напис для стягнення боргу з позивача вчинений на правочині, що не передбачає звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів, оскільки на момент його вчинення зміни до Переліку, якими було запроваджено можливість вчинення виконавчих написів по стягненню заборгованості з підстав, що випливають з кредитних правовідносин, було визнано нечинними судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Крім того, слід зазначити, що з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 не погоджується з сумою заборгованості, не вважає її безспірною та зазначає, що був позбавлений можливості заперечувати проти заявлених вимог кредитодавця, оскільки не отримував жодної претензії останнього. Вказані твердження позивача відповідачем належними доказами не спростовані.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16).
Враховуючи, що позивач не був у встановленому законом порядку проінформований про наявність у нього заборгованості за кредитним договором та розмір вказаної заборгованості, строк, у який належить погасити існуючу заборгованість, а також наслідки її непогашення, суд приходить до висновку про те, що у даному випадку заборгованість, визначена в оспорюваному виконачому написі, не є безспірною.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №2539, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. 05.05.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором №2001160710601 від 01.11.2018 у сумі 51942,13 грн. та плати за вчинення виконавчого напису у сумі 500,00 грн.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс19).
Вирішуючи питання про судові витрати, суд, на підставі ст. 141 ЦПК України, стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1362,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №2539, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. 05.05.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором №2001160710601 від 01.11.2018 у сумі 51942,13 грн. та плати за вчинення виконавчого напису у сумі 500,00 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників :
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4.
Третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, місцезнаходження: м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд.4-А, оф.35-А.
Суддя О.О. Тиха