Справа № 498/218/21
"13" жовтня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Арапіної Н.Є.
з секретарем Шелудько В.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу. Свої вимоги мотивувала тим, що 25 березня 2009 року було укладено шлюб. Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Фактично шлюбні відносини припинені через відсутність взаєморозуміння. Просить розірвати шлюб.
Позивач у судове засідання не з'явилася, про місце і час розгляду справи повідомлена належним чином. Представництво інтересів здійснював ОСОБА_5 .
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином. Представництво інтересів здійснював ОСОБА_6 .
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
За таких обставин суд вважає за можливе справу по суті розглянути за відсутності сторін в судовому засіданні на підставі наявних справі доказів без фіксування судового засідання технічними засобами на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
Сторони зареєстрували шлюб 25 березня 2009 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 153 (а.с. 9). Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 4, 5).
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Судом встановлено, що шлюбні відносини припинені через відсутність взаєморозуміння. Сторони спільно не господарюють. Сім'я фактично розпалася і надалі спільне проживання і збереження сім'ї неможливе.
У відповідності зі ст. 112 ч. 2 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя чоловіка і жінки і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлені саме такі обставини, тому вимоги позивача про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Вимоги про відновлення дошлюбного прізвища, змінивши прізвище « ОСОБА_1 » на прізвище « ОСОБА_1 » підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Наречені мають право обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя або надалі іменуватися дошлюбними прізвищами (ч.1 ст.35 Сімейного кодексу України).
Відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Право подружжя після розірвання шлюбу взяти своє дошлюбне прізвище або залишити шлюбне належить йому при розірванні шлюбу як під час судового розгляду, так і в органі реєстрації актів цивільного стану.
Якщо шлюб між сторонами розривається в судовому порядку, а питання про повернення дошлюбного прізвища стороною не ставиться, і такий висновок не міститься в резолютивній частині рішення, орган реєстрації актів цивільного стану не може змінити прізвище на вимогу одного із подружжя в момент реєстрації розірвання шлюбу.
Таким чином, зміна шлюбного прізвища на дошлюбне або залишення на шлюбному прізвищі залежить виключно від волевиявлення особи, яка змінила своє дошлюбне прізвище на шлюбне.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп., відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір немайнового характеру на користь позивача в сумі 908 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 110, 111, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований 25 березня 2009 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 153.
Відновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дошлюбне прізвище - « ОСОБА_1 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Є.Арапіна