Постанова від 12.10.2021 по справі 160/15732/20

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року

м. Київ

справа №160/15732/20

касаційне провадження № К/9901/26790/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Управління) на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15.06.2021 (головуючий суддя - Лукманова О.М., судді - Божко Л.А., Дурасова Ю.В. ) у справі № 160/15732/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТ ЛІС» (далі - Товариство, ТОВ «РОСТ ЛІС»), до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 43145015), правонаступник - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ ВП 44118658), про визнання протиправним рішення, зобов'язання зареєструвати у реєстрі податкову накладну,

УСТАНОВИВ:

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 29.01.2021, у письмовому провадженні позов задовольнив.

29.04.2021 Управління оскаржило це рішення до Третього апеляційного адміністративного суду, який ухвалою від 27.05.2021 залишив апеляційну скаргу без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - відсутності документа про сплату судового збору, докази поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, уточнену апеляційну скаргу з вірним зазначенням сторони та її даних.

Третій апеляційний адміністративний суд, залишаючи апеляційну скаргу без руху, запропонував Управлінню подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав пропуску строку, оскільки неможливість сплатити судовий збір в установлений строк не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, з урахуванням того, що від дати отримання копії рішення суду першої інстанції - 3 місяці. Також в ухвалі суд встановив Управлінню десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання копії ухвали від 27.05.2021.

В межах встановленого судом строку Управління подало до суду апеляційної інстанції клопотання, у якому просило продовжити строки для усунення недоліків апеляційної скарги у зв'язку із неможливістю у зазначені строки виконати вимоги ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2021, оскільки ситуація з обмеженим фінансуванням судового збору унеможливила його сплату у повному обсязі в установлені судом апеляційної інстанції строки, тобто пропуск процесуального строку відбувся з причин, що не залежали від відповідача. Також, Управління послалось на те, що в ГУ ДПС у Дніпропетровській області з березня по квітень 2021 року неодноразово Головним управлінням Державної казначейської служби України призупинявся рух коштів по незахищеним статтям витрат у зв'язку з стягненням судового збору, а також у зв'язку із проведенням реорганізації органів державної фіскальної служби.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.06.2021 відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2021 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки дійшов висновків, що контролюючим органом не було надано платіжне доручення про сплату судового збору, а безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги на доволі великий строк може призвести до затягування строку набрання законної сили рішенням першої інстанції у цій справі, та відповідне призведе до надання одній зі сторін судового процесу - суб'єкту владних повноважень, що є неприпустимим, окрім цього на виконання ухвали суду від 27.05.2021 не надано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, вказавши інші поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, жодних заяв або клопотань від скаржника з цього.

Інспекція оскаржила ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15.06.2021 до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 06.09.2021 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 15.06.2021 у справі № 160/15732/20 і справу направити для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду, замінити відповідача та суд витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги Управління вказує на відсутність порушення податковим органом строку на апеляційне оскарження, оскільки можливості подання апеляційної скарги були обмежені з об'єктивних причин, а саме - зупинення операцій на рахунках, призначених на сплату судового збору та зазначив, що управлінням правової роботи направлено до управління інфраструктури та бухгалтерського обліку службову записку задля сплати судового збору та у найближчий час очікується його сплата, зауваживши, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду та позбавляти права звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.09.2021 прийняв касаційну скаргу Управління до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 21.09.2021.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.

Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України У разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Верховний Суд допускає заміну відповідача - Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 43145015) його правонаступником - Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ ВП 44118658).

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з відсутності поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки відповідачем пропущено строк на апеляційне оскарження та відсутні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, жодним чином не обґрунтовано факт відсутності можливості та наявності непереборних обставин, що унеможливили звернення до суду з апеляційною скаргою у строк, встановлений законом.

Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки, як встановлено колегією суддів, суд апеляційної інстанції відмовляючи у поновленні строку на апеляційне оскарження правомірно визнав неповажними зазначені відповідачем причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, які обумовлені зупиненням руху коштів на рахунках скаржника та/або його неналежним фінансуванням. Не усунені скаржником і недоліки апеляційної скарги, скаржник обґрунтовує їх одними й тими ж підставами, а саме: відсутністю коштів для сплати судового збору з березня по квітень 2021 року, процедурою реорганізації суб'єкту владних повноважень.

Крім іншого, заявник зазначає про те, що управлінням правового забезпечення направлено службову записку на здійснення оплати судового збору, але оригінал платіжного доручення про сплату судового збору очікується ним у найближчий час. Проте, у матеріалах справи відсутнє будь-яке документальне підтвердження здійснення перерахування коштів або навіть копія службової записки на здійснення оплати судового збору у справі за подачу апеляційної скарги, хоча Управління зазначає що рух коштів Головним управлінням Державної казначейської служби України призупинявся у березні - квітні 2021 року, тобто на час звернення із касаційною скаргою відсутні обставини, що слугували підставами для повернення апеляційної скарги Третім апеляційними адміністративним судом.

Також, у касаційній скарзі та у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржником вказано, що строк порушено з підстави пізнього отримання оскаржуваного ним рішення суду першої інстанції, який отримано 22.04.2021.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, скаржником разом із касаційною скаргою надано копію супровідного листа від 29.01.2021 № 4657/21 про направлення копії рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2021 із штрих-кодом про здійснення реєстрації вхідної документації відповідним структурним підрозділом відповідача 22.04.2021 №24697/5, проте заявником не надано до суду докази отримання рішення суду першої інстанції саме 22.04.2021, не вказано, чому судове рішення не отримано вчасно та не подано апеляційну скаргу у відведений строк.

Спірним питанням є правомірність відмови скаржнику у відкритті апеляційного провадження з підстав визнання неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, що регулюється положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України визначені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Частиною четвертою наведеної норми передбачено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Пунктом четвертим частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Як вже зазначалось, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, яку залишено без руху, також з підстав того, що відповідач не має адміністративної процесуальної дієздатності органу, який згідно з законом виконує функції та несплати судового збору на апеляційне оскарження, при цьому судом йому надавався розумний строк на усунення недоліків.

За змістом частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частин 1-3 статті 298 зазначеного Кодексу (у редакції, що діяла на день звернення із апеляційною скаргою) апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно із приписами пункту четвертого частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на день звернення із апеляційною скаргою) суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження від 15.06.2021 була постановлена судом апеляційної інстанції за наслідками розгляду клопотання відповідача про подовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення суді першої інстанції.

Судом встановлено, що відповідач не надав жодних заяв та клопотань із зазначенням належних обґрунтувань щодо причин пропуску строку і не надав доказів в підтвердження неможливості виконання вимог суду.

Верховний Суд зазначає, що судом апеляційної інстанції надавалась можливість апелянту виконати вимоги ухвали апеляційного суду, проте вимоги не були виконані.

Усталеною є судова практика Верховного Суду щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через неможливість сплати суб'єктом владних повноважень судового збору з огляду на відсутність у нього коштів для здійснення таких видатків. Верховний Суд неодноразово наголошував, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Сама ж по собі сплата суб'єктом владних повноважень судового збору після спливу встановленого КАС України та наданого Судом строку не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

Колегія суддів вважає, що скаржником не надано поштовий конверт із відміткою засобу зв'язку, який підтвердив би справжність посилання скаржника на отримання ним рішення суду від 29.01.2021 тільки 22.04.2021, а в цьому випадку саме по собі подання відповідним ГУ ДПС апеляційної скарги із копією номеру його вхідної реєстрації кореспонденції не може свідчити про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки протягом цього часу поведінку відповідача не можна визнати такою, що демонструє сумлінне та добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов'язків, а також вжиття усіх залежних від нього заходів для виконання свої процесуальних обов'язків.

Ненадання жодних доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій для виконання обов'язку по сплаті судового збору протягом майже трьох місяців з дня отримання копії рішення суду першої інстанції та несвоєчасну подачу клопотання про заміну сторони у порядку правонаступництва, свідчить саме на користь висновку про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Таким чином, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення, розподілу та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів тощо. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.

Аргументи відповідача в касаційній скарзі про неправильність зроблених апеляційним судом висновків є безпідставними та зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що не узгоджується з приписами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також свідчили б про порушення апеляційним судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Суд касаційної інстанції визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм процесуального права, чинного на час постановлення спірної ухвали.

Враховуючи наведене, Суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, які не спростовано доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. 52, п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч. ч. 1, 5 ст. 355, ст. ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Замінити відповідача - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 43145015) його правонаступником - Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ ВП 44118658).

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15.06.2021 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова

Попередній документ
100319157
Наступний документ
100319159
Інформація про рішення:
№ рішення: 100319158
№ справи: 160/15732/20
Дата рішення: 12.10.2021
Дата публікації: 18.10.2021
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Залишено без руху (26.07.2021)
Дата надходження: 22.07.2021
Предмет позову: про визнати протиправним та скасувати рішення, зобов'язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
21.09.2021 00:00 Касаційний адміністративний суд