13 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 640/24059/20
адміністративне провадження № К/9901/36887/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Данилевич Н.А., Кашпур О.В.,
перевірив касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, за участю третьої особи - Державне підприємство «Національні інформаційні системи», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, в якому просив: визнати протиправними та скасувати подання Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) про анулювання його свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 5550, виданого 09 лютого 2005 року; рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 23 липня 2020 року №10 ухвалене за результатом розгляду подання Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції' (м. Київ) про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; наказ Міністерства юстиції України від 07 серпня 2020 року №2691/5 "Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім'я ОСОБА_1 "; наказ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції' (м. Київ) від 18 серпня 2020 року №983/6 "Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 ".
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 23 липня 2020 року №10 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 07 липня 2020 року №2691/5 "Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім'я ОСОБА_1 ". Визнано протиправним та скасовано наказ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 18 серпня 2020 року №983/6 "Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 ". Зобов'язано Міністерство юстиції України вчинити дії, спрямовані на поновлення приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 у відомостях Єдиного реєстру нотаріусів, надати доступ до єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України для вчинення дій та виконання обов'язків, передбачених Законом України "Про нотаріат". В іншій частині позову відмовлено.
08 жовтня 2021 року Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ) подало касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права. Заявник просить переглянути і скасувати оскаржені судові рішення та відмовити в позові.
Предметом спору у цій справі є правомірність подання та рішення про анулювання його свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Порядок розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження, визначений Главою 10 КАС України.
Так, частинами першою - другою статті 257 КАС України установлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України такими винятками є справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2020 року розгляд справи призначено та справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судом касаційної інстанції не встановлено і заявник на такі не посилається.
Доводи касаційної скарги про незастосування судами висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, висловленому у справі № П/811/591/18, не перевіряються Верховним Судом, оскільки, пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачає можливість перегляду, в якості винятку, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами «а» - «г» цієї норми, проте Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ) таких винятків не зазначило, а аргументи касаційної скарги зводяться до тлумачення матеріальних і процесуальних норм, переоцінки доказів, з посиланням на неповне з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцїй
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи те, що заявником не викладено виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, за участю третьої особи - Державне підприємство «Національні інформаційні системи», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: Н.А. Данилевич
О.В. Кашпур