м. Вінниця
11 жовтня 2021 р. Справа № 120/6281/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Якушинецької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Якушинецької сільської ради (далі - Якушинецька СР, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач звернулася до відповідача із колективним клопотанням про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, комунальної форми власності орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Якушинецької сільської територіальної громади Вінницького району Вінницької області. Однак, рішенням 6 сесії 8 скликання Якушинецької СР від 23.04.2021 № 302/2 у наданні вказаного дозволу позивачеві відмовлено, у зв'язку з тим, що на графічних матеріалах доданих до заяви, зазначена земельна ділянка перебуває в користуванні громадян та заявник не надав погодження землекористувача.
Позивач, вважаючи оскаржуване рішення відповідача протиправним та незаконним, звернулася до суду з цим позовом.
Відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
За правилами частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Ухвалою від 22.06.2021 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлені строки для подання заяв по суті справи та витребувано за ініціативою суду у відповідача належним чином засвідчені копії доказів перебування земельної ділянки за кадастровим номером 0520688200:04:001:0081 у користуванні третіх осіб.
01.07.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву та витребувані судом докази. Обґрунтовуючи відзив, представник відповідача зазначає, що бажана позивачем земельна ділянка відповідно до рішення Широкогребельської сільської ради від 24.04.2000 була надана у користування громадянам села Широка Гребля для ведення особистого підсобного господарства. Список до відповідного рішення налічує сто осіб. В подальшому рішенням Широкогребельської сільської ради від 25.06.2001 було продовжено термін користування зазначеними земельними ділянками на невизначений строк. Крім того, представник відповідача зазначив, що 21.09.2020 земельна ділянка (кадастровий номер 0520688200:04:001:0081) була передана у комунальну власність, а люди, яким вона була передана у користування, почали звертатись за наданням дозволу на виготовлення проекту землеустрою. Вказав, що по сьогоднішній день відповідною земельною ділянкою користуються жителі села Широка Гребля. З огляду на викладене, вважає, що підстави для задоволення даного позову відсутні. Окрім того разом із відзивом відповідач подав клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, та витребування доказів.
Ухвалою від 03.09.2021 у задоволенні клопотання відповідача про залучення третіх осіб до участі у справі відмовлено, клопотання відповідача про витребування доказів задоволено частково. Витребувано в Архівного відділу Вінницької районної державної адміністрації належним чином засвідчену копію рішення 16 сесії 3 скликання Широкогребельської сільської ради від 25.06.2001, яке стосується продовження терміну користування земельних ділянок працівниками соціальної сфери і громадянам, які не одержали паю.
09.08.2021 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач вважає доводи відповідача, викладені у відзиві, необґрунтованими. Мотивуючи відповідь на відзив, позивач зазначає, що оскаржувана земельна ділянка є сформованою та згідно із відомостей які містять в ДЗК і Реєстрі нерухомого майна, вказана земельна ділянка є комунальною власністю та не може перебувати у власності іншої особи. Поряд із тим позивач звертає увагу суду що відносно бажаної земельної ділянки відсутні будь-які правовстановлюючі документи, відсутні зареєстровані будь-які речові права за третіми особами, а тому, на думку позивача, така відмова не ґрунтується на нормах матеріального права та вказує на порушення прав та інтересів.
16.08.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач зазначає, що відповідно до п. 6 ст. 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) крім клопотання про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки та графічних матеріалів, позивач мала би надати погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб), але не надала.
17.09.2021 від Архівного відділу Вінницької районної державної адміністрації надійшли пояснення, в який зазначено, що документи Широкогребельської сільської ради Вінницького району Вінницької області за 2001 рік до архівного відділу не передавались.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що 22.03.2021 позивач звернулась до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, комунальної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі у власність за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 0520688200:04:001:0081, яка розташована на території Якушинецької сільської територіальної громади Вінницького району Вінницької області.
Разом із тим, рішенням 6 сесії 8 скликання Якушинецької сільської ради від 23.04.2021 за №302/2 позивачеві відмовлено в наданні відповідного дозволу. Відмова мотивована тим, що бажана земельна ділянка перебуває в користуванні громадян та заявник не надала погодження землекористувача.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернулась до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним відносинам, суд виходив з такого.
Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
За приписами ст. 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
Відповідно до частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2.0 гектара.
Отже, законом гарантовано право громадян України на безоплатне набуття у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, не більше як 2.0 гектара.
Порядок набуття права на землю визначається главою 19 Розділу IV ЗК України.
Так, згідно зі ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України. Зокрема, частиною шостою цієї статті визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України, а тому відмова у вирішенні заяви на будь-яких інших підставах, які не передбачені даною нормою, суперечить вимогам закону.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 25.02.2020 у справі за № 723/1964/14-а, від 15.04.2020 у справі за № 638/15764/17, від 15.04.2020 у справі за № 638/15764/17, від 22.04.2020 у справі за № 818/1707/16, від 14.05.2020 у справі за №360/536/17-а, та інших.
Аналіз частин 6 та 7 статті 118 ЗК України дає підстави для висновку, що з метою реалізації права на отримання земельної ділянки зацікавлена особа повинна звернутися із клопотанням до компетентного органу державної влади чи місцевого самоврядування. Наведене законодавче регулювання обумовлено розмежуванням компетенції між органами державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної форми власності.
Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (частина 1 статті 122 ЗК України).
Судом встановлено, що позивач, бажаючи використати своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки державної власності, звернулась до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, комунальної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі у власність за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 0520688200:04:001:0081, яка розташована на території Якушинецької сільської територіальної громади Вінницького району Вінницької області.
Разом з тим, як повідомив представник відповідача спірна земельна ділянка на підставі рішення Широкогребельської сільської ради від 24.04.2000 надана у користування громадянам села Широка Гребля для ведення особистого підсобного господарства.
В подальшому, рішенням Широкогребельської сільської ради від 25.06.2001 було продовжено термін користування зазначеними земельними ділянками на невизначений строк.
В той же час, враховуючи те, що якість долученої відповідачем копії рішення Широкогребельської сільської ради від 25.06.2001 не дає змоги в повному обсязі ознайомитись із його змістом, зокрема із терміном, на який продовжено користування земельними ділянками, ухвалою від 03.09.2021 витребувано в Архівного відділу Вінницької районної державної адміністрації належним чином засвідчену копію рішення 16 сесії 3 скликання Широкогребельської сільської ради від 25.06.2001, яке стосується продовження терміну користування земельних ділянок працівниками соціальної сфери і громадянам, які не одержали паю, однак Архівний відділ Вінницької районної державної адміністрації повідомив, що документи Широкогребельської сільської ради Вінницького району Вінницької області за 2001 рік до архівного відділу не передавались.
Таким чином, попри вчинені судом дії, спрямовані на отримання копії рішення Широкогребельської сільської ради від 25.06.2001 в належній якості, в матеріалах справи наявна лише одна копія відповідного рішення, яка була долучена відповідачем до відзиву на позовну заяву.
При цьому, ознайомившись зі змістом відповідного рішення Широкогребельської сільської ради від 25.06.2001, судом встановлено, що останнє дійсно містить інформацію про продовження терміну користування земельних ділянок працівникам соціальної сфери і громадянам, які не одержали право паю.
В той же час, не дивлячись на те, що в силу неякісної копії відповідного рішення неможливо встановити строк, на який продовжено термін користування земельними ділянками, відповідний пункт рішення після вказаного у ньому строку (який неможливо розібрати) містить слово "рік", що в дійсності підтверджує продовження терміну користування (ймовірно на один рік), однак спростовує твердження представника відповідача про те, що такий термін було продовжено на невизначений строк.
Більше того, із долучених відповідачем копій рішень Широкогребельської сільської ради від 24.04.2000 та від 25.06.2001 неможливо встановити того, що відповідні рішення стосуються саме земельної ділянки, з приводу якої позивач просить надати їй дозвіл на розроблення документації із землеустрою.
При цьому, варто також врахувати, що відповідно до долученої позивачем Інформації із Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 0520688200:04:001:0081 площею 11,9468 га, остання продовжує перебувати у комунальній власності.
Будь-яких інших доказів, які свідчили про те, що бажана позивачем земельна ділянка перебуває в користуванні інших осіб, матеріали справи не містять.
Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення 6 сесії 8 скликання Якушинецької сільської ради №302/2 від 23.04.2021 "Про розгляд клопотання ОСОБА_1 ", яким позивачеві відмовлено у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Щодо вимог зобов'язального характеру, то суд зазначає таке.
Наслідком скасування судом у цій справі рішення 6 сесії 8 скликання Якушинецької сільської ради №302/5 від 23.04.2021, є те, що клопотання позивача від 17.03.2021 про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою залишається нерозглянутим.
Згідно із ч. 3-4 ст. 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень.
Тобто дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору з будь-ким.
Повноваження відповідача за результатами розгляду клопотання громадянина про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок регламентовано частиною сьомою статті 118 ЗК України, згідно із якою орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Виходячи із обставин цієї справи, суд встановив, що оскаржуване рішення не містить повного аналізу обставин, з'ясування яких є необхідним і важливим при розгляді питання про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою. Такі недоліки у діяльності відповідача, окрім того, що вказують на протиправність рішення, перешкоджають суду надати оцінку дотриманню усіх передбачених нормами ст. 118 ЗК України умов для прийняття рішення про надання дозволу.
За цих обставин і враховуючи, що законом чітко визначено порядок отримання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою, відсутні підстави без дотримання такої процедури зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати наперед визначене рішення та фактично підміняти відповідний орган влади. Тому в цій частині позов не може бути задоволений. Водночас суд вбачає підстави для часткового задоволення похідної позовної вимоги у спосіб зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача від 17.03.2021 щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, комунальної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі у власність за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 0520688200:04:001:0081, яка розташована на території Якушинецької сільської територіальної громади Вінницького району Вінницької області, та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачкою, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов задоволено частково, судові витрати, понесені позивачем у розмірі 908 грн, підлягають відшкодуванню в сумі 605,34 грн, тобто пропорційно розміру задоволених вимог (2/3 задоволених вимог) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення 6 сесії 8 скликання Якушинецької сільської ради від 23.04.2021 №0302/2 "Про розгляд клопотання ОСОБА_1 ", яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Зобов'язати Якушинецьку сільську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, комунальної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі у власність за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 0520688200:04:001:0081, яка розташована на території Якушинецької сільської територіальної громади Вінницького району Вінницької області, та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Якушинецької сільської ради за рахунок бюджетних асигнувань Бабчинецької сільської ради сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 605,34 грн (шістсот п'ять гривень тридцять чотири копійки).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Якушинецька сільська рада (23222, Вінницька область, Вінницький район, с. Якушинці, вул. Новоселів 1, код ЄДРПОУ 04330021)
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович