12 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 921/32/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кондратової І.Д.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Тернопільської області
(суддя - Стадник М.С.)
від 03.12.2020
та постанову Західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Кравчук Н.М., судді - Мирутенко О.Л., Плотніцький Б.Д.)
від 13.07.2021
у справі за позовом ОСОБА_1
до Відкритого акціонерного товариства "Чортківський завод "Агромаш"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕ Борднетце Україна"
про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" від 21.03.2017 ,
1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ВАТ "Чортківський завод "Агромаш", за участю третьої особи ТОВ "СЕ Борднетце Україна" про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" від 21.03.2017 з дати прийняття, що зафіксовано у протоколі позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" від 21.03.2017 в частині схвалення вчиненого значного правочину - договору купівлі-продажу 83/100 часток комплексу, укладеного 11.03.2016 між ВАТ "Чортківський завод "Агромаш" та ТОВ "СЕ Борднетце Україна".
2. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 03.12.2020, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.07.2021, у задоволенні позову відмовлено повністю.
3. 20.09.2021 позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
4. Перевіривши форму і зміст касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
5. Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
6. Так, відповідно до частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
7. Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.
8. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставою касаційного оскарження скаржник вважає наявність випадків, передбачених пунктом 3 та 4 частини 2 статті 287 ГПК України.
9. Так, скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норми статті 39 Закону України "Про акціонерні товариства" за відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах (голосування афілійованими особами щодо посадової особи товариства на позачергових загальних зборах; прийняття рішення загальними зборами акціонерного товариства про наступне схвалення вчиненого значного правочину із невиконання товариством свого обов'язку по викупу акцій, що пов'язується із голосуванням проти надання згоди на вчинення значного правочину згідно з статтями 50, 68, 69 ЗУ "Про акціонерні товариства"), що є підставою касаційного оскарження передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України.
10. В касаційній скарзі скаржник зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій суперечать статтям 46, 162 ГПК України та визначає підставою касаційного оскарження пункт 4 частини 2 статті 287 цього Кодексу в сукупності із частиною 3 статті 310 ГПК України. Натомість скаржник не зазначає, який саме пункт частини 3 статті 310 ГПК України є підставою для скасування судового рішення та не наводить відповідного обґрунтування, що, враховуючи положення цієї статті, не дає підстав для висновку про те, що касаційна скарга в цій частині відповідає вимогам пункту 4 частини 2 статті 287 та пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.
11. Верховний Суд звертає увагу, що у разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
12. При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
13. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пунктів 5 частини 2 статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.
14. Також відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
15. Вирішуючи питання щодо обов'язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.
16. ОСОБА_1 звернувся з позовом у 2020 році з вимогою немайнового характеру.
17. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
18. Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
19. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня було встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102, 00 грн.
20. Відповідно до вимог касаційної скарги, заявник за подання касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у розмірі 4 204,00 грн (200 % х 2 102,00 грн).
21. До касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, тому касаційна скарга також підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України для надання строку на усунення встановленого недоліку.
22. Крім того, статтею 291 ГПК України передбачено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
23. Докази надсилання копії касаційної скарги учасникам справи відсутні. У зв'язку з цим скаржнику потрібно надати Верховному Суду докази надсилання відповідачу та третій особі копії касаційної скарги з додатками, листом з описом вкладення.
24. Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
25. Відповідно до частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись нормами статей 174, 234, 288 пункту 5 частини 2, пункту 2 частини 4 статті 290, частини 2 статті 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.12.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 у справі № 921/32/20 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:
- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пунктах 10-13 цієї ухвали;
- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази такого надіслання;
- надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 4 204,00 грн.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Кондратова