ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.10.2021Справа № 910/6468/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Фонду державного майна України
до Київської міської ради
Головного управління Держгеокадастру м. Києва
треті особи на стороні Фонду державного майна, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, державне підприємство «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця»
на стороні Київської міської ради, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, гаражний кооператив «Барвінок»
треті особи на стороні Головного управління Держгеокадастру м. Києва, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,
товариство з обмеженою відповідальністю «Олівер-Буд»
товариство з обмеженою відповідальністю «Сітібудсервіс»
про скасування наказу та рішення,
Представники:
від позивача Божинський В.В.
від Київської міської ради Ільчик М.О.
від Головне управління Держгеокадастру м. Києва Шевчук О.П.
віл державного підприємства «Науково-дослідний,
виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» не прибули
від гаражного кооперативу «Барвінок» не прибули
від товариства з обмеженою відповідальністю «Олівер-Буд»
та товариство з обмеженою відповідальністю «Сітібудсервіс» Залізька І.В.
До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом Фонд державного майна України до Київської міської ради (відповідача-1) та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (відповідача-2) про:
- визнання протиправним та скасування наказу Державного агентства земельних ресурсів України від 31.10.2014 № 21/0/13-14 «Про зміну цільового призначення земельних ділянок та затвердження документації із землеустрою»;
- визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 29.10.2009 № 562/2631 «Про передачу гаражному кооперативу «Барвінок» земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування гаражів на вул. Новомостицькій, 25 у Подільському районі м. Києва».
Суд своєю ухвалою від 27.04.2021, на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, залишив позовну заяву без руху.
Позивач у строк, встановлений судом, усунув недоліки позовної заяви.
Суд своєю ухвалою від 20.05.2021 відкрив провадження у справі №910/6468/21, постановив розглядати справу в порядку загального позовного провадження.
Суд залучив до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, державне підприємство «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» (на стороні позивача), гаражний кооператив «Барвінок» (на стороні Київської міської ради), товариство з обмеженою відповідальністю «Олівер-Буд» та товариство з обмеженою відповідальністю «Сітібудсервіс» (на стороні Головного управління Держгеокадастру м. Києва); замінив Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру на його правонаступника - Головне управління Держгеокадастру м. Києва.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сітібудсервіс» подало клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки позов подано із порушенням правил об'єднання вимог - об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до кількох відповідачів, які не пов'язані між собою підставами виникнення і поданими доказами, а також ці вимоги є самостійними, а не похідними, а сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін і суттєво утруднить вирішення спору.
Зокрема, позивач звернувся до суду з вимогами: 1) визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства земельних ресурсів України від 31.10.2014 № 21/0/13-14 «Про зміну цільового призначення земельних ділянок та затвердження документації із землеустрою»; 2) визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 29.10.2009 № 562/2631 «Про передачу гаражному кооперативу «Барвінок» земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування гаражів на вул. Новомостицькій, 25 у Подільському районі м. Києва»
Ці наказ та рішення прийняті різними органами (відповідачами) і за різних підстав, у різний період часу і стосуються різних кадастрових номерів земельних ділянок, у зв'язку з чим ці вимоги не є похідними.
Так, згідно з наказом Державного агентства земельних ресурсів України змінено цільове призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 8000000000:91:066:0096, 8000000000:85:227:0300, які належать на праві постійного користування державному підприємству «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», а згідно з рішенням Київської міської ради гаражному кооперативу «Барвінок» передана земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:85:227:0142.
Головне управління Держгеокадастру підтримало клопотання про залишення позову без розгляду.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Статтею 173 названого Кодексу визначено підстави та порядок об'єднання і роз'єднання позовних вимог. Зокрема, згідно з частиною першою цієї статті в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Отже, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Як на правову підставу вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Державного агентства земельних ресурсів України від 31.10.2014 № 21/0/13-14 «Про зміну цільового призначення земельних ділянок та затвердження документації із землеустрою позивач у своїй позовній заяві посилається на те, що цей відповідач на момент виникнення спірних відносин не був наділений повноваженням на зміну цільового призначення земельної ділянки та затвердження документації із землеустрою, а також порушенням порядку встановлення та зміни цього призначення земельної ділянки.
Жодних обставини, на яких ґрунтується вимога про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 29.10.2009 № 562/2631, позивачем не наведено.
З огляду на це суд виходить з такого:
- дві вимоги є самостійними вимогами, які не пов'язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення однієї не залежить задоволення іншої;
- сумісний розгляд заявлених позивачем у цій справі позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню взаємних прав і обов'язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки під час розгляду справи суд повинен буде надавати оцінку умовам наказу та рішення, встановлювати межі наданих повноважень органів, які ухвалили оспорювані наказ та рішення;
Отже, при поданні позову позивач порушив правила об'єднання позовних вимог, оскільки ці вимоги ґрунтуються на різних обставинах та доказах. Сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору в межах однієї справи та у строки, передбачені статтею 195 ГПК України.
Відповідно до частини першої статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є, зокрема: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Згідно з частиною першою статті 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Частиною другою статті 182 ГПК України визначено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; може роз'яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування; з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Відповідно до частини другої статті 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Тобто суд, вчинивши необхідні для цілей підготовчого провадження дії, в залежності від встановлених у підготовчому провадженні обставин може прийняти рішення про можливість розгляду справи по суті або припинити подальший розгляд справи (залишити позов без розгляду або закрити провадження у справі), якщо подальший її розгляд є неможливим з будь-яких причин.
При цьому суд не має обов'язку постановляти ухвалу про залишення заяви без руху і надавати позивачу строк для усунення недоліків, оскільки відповідно до частини одинадцятої статті 176 ГПК України у переліку вимог, недодержання яких є підставою залишення заяви без руху, відсутнє посилання на статтю 173 цього Кодексу.
Оскільки позивач порушив правила об'єднання позовних вимог, фактично не може усунути недоліки позовної заяви, адже встановлення та усунення недоліків у зв'язку з порушенням правил об'єднання позовних вимог ГПК України не передбачено, суд залишає без розгляду позов Фонду державного майна України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 226, 185, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Залишити без розгляду позов Фонду державного майна України до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 29.10.2009 № 562/2631 «Про передачу гаражному кооперативу «Барвінок» земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування гаражів на вул. Новомостицькій, 25 у Подільському районі м. Києва» та до Головного управління Держгеокадастру м. Києва про визнання протиправним та скасування наказу Державного агентства земельних ресурсів України від 31.10.2014 № 21/0/13-14 «Про зміну цільового призначення земельних ділянок та затвердження документації із землеустрою».
Повернути Фонду державного майна України (код 00032945) з Державного бюджету України 4540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 325 від 12.04.2021.
Ухвала набрала законної сили 04.10.2021.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, протягом 10 днів з дня підписання суддею ухвали.
Повний текст ухвали складено 13.10.2021.
Суддя С. А. Ковтун