Рішення від 15.09.2021 по справі 910/21682/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.09.2021 Справа № 910/21682/15 (189/1282/20)

За позовом ОСОБА_1

до Державного підприємства "Конярство України"

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерство економіки України

про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 9 718,00 грн.

В межах справи № 910/21682/15

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ"

до Державного підприємства "Конярство України"

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Від позивача не з'явився

Від відповідача не з'явилися

Розпорядник майна не з'явився

Від третьої особи Коваленко О.М. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/21682/15 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" про банкрутство Державного підприємства "Конярство України" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.10.2015.

ОСОБА_1 звернулась до Покровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Конярство України" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 9 718,00 грн.

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 13.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 189/1282/20 у порядку спрощеного позовного провадження з викликом представників сторін.

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 29.01.2021 справу № 189/1282/20 передано за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.03.2021 прийнято справу № 189/1282/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Конярство України" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 9 718,00 грн. до розгляду в межах справи № 910/21682/15 про банкрутство Державного підприємства "Конярство України". Розгляд справи призначено на 26.04.2021.

13.04.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява позивача про розгляд справи без участі сторони.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.04.2021 розгляд справи відкладено на 14.06.2021.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.06.2021 розгляд справи відкладено на 14.07.2021.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.07.2021 підготовче засідання відкладено на 04.08.2021.

У судовому засіданні 04.08.2021 було оголошено на 15.09.2021.

У судове засідання 15.09.2021 представники сторін не з'явились про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства "Конярство України" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 9718 грн. Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 працювала у філії "Дніпропетровський кінний завод № 65" Державному підприємстві "Конярство України" на посаді провідного зоотехніка з племінної справи та була звільнена з посади 01.10.2020, що підтверджується записом в трудовій книжці.

Зважаючи на те, що відповідачем не здійснено повний розрахунок з позивачем при звільненні, останнім заявлено вимоги, які складають середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, який станом на 04.11.2020 становить 9 718 грн.

Статтею 47 Кодексу законів про працю України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 24.12.1999 № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

За змістом ст. 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку та на яку не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц дійшла висновку, що суд керуючись принципами співмірності, справедливості та пропорційності, може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

Так Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 27.04.2016 у справі за провадженням № 6-113цс16, і вважає, що, зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до ст.117 КЗпП України, необхідно враховувати:

- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов'язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

- ймовірний розмір пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника.

Інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц вказала, що для оцінки розміру майнових втрат працівника, пов'язаних із затримкою розрахунку про звільненні на підставі даних Національного банку України про середньозважені ставки за кредитами в річному обчисленні за 2009-2015 року можна розрахувати розмір сум, які працівник, недоотримавши належні йому кошти від роботодавця, повинен сплатити як відсотки, взявши кредит з метою збереження свого рівня життя.

Отже, якщо позивач, недоотримавши належні йому кошти від роботодавця, взяв би кредит з метою збереження рівня свого життя, то виходячи із середьнозваженої ставки за кредитами в річному обчисленні він повинен був сплатити 337, 58 грн.

Таким чином, з огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, враховуючи неспівмірність заявлених до стягнення сум середнього заробітку із розміром заборгованості по заробітній платі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення середнього заробітку підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 337, 18 грн.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Судовий збір від сплати якого позивач звільнений у встановленому законом порядку стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, враховуючи приписи ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 29, 18 грн.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Конярство України" (1001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, буд.1; ідентифікаційний код 37404165) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за затримку розрахунків при звільненні в розмірі 337 (триста тридцять сім) грн 58 коп. та судовий збір в розмірі 29 (двадцять дев'ять) грн. 18 коп.

3. В іншій частині позовну заяву залишити без задоволення.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Копію рішення направити сторонам, розпоряднику майна, Міністерству економіки України, Київській міській прокуратурі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.09.2021.

Суддя П.П. Чеберяк