ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.09.2021Справа № 910/2682/21
Господарський суд міста Києва у складі:
судді - Бондаренко - Легких Г. П.,
за участю секретаря - Гиренко А. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи
За позовом Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" (вул. І. Франка, буд. 47, м. Старокостянтинів, Хмельницька область, 31104; ідентифікаційний код 31952591)
До Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, Мсп 680, Південна Частина Києва, м. Київ, 03680; ідентифікаційний код 00032767)
Про визнання недійсним та скасування рішення
За участі представники сторін:
Від позивача: Бойчук М. Г., довіреність № б/н від 05.02.2021;
Лавренчук Т. М., довіреність від 13.09.2021;
Богдан І. А., витяг з ЄДРПОУ;
Шершун С. М., довіреність від 05.02.2021;
Від відповідача: Власенко М. Ю., витяг з ЄДРПОУ;
Грищенко К. В., витяг з ЄДРПОУ.
22.02.2021 Дочірнє підприємство "Старокостянтинівський молочний завод" (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі за текстом - відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення Антимонопольного комітету України від 10.12.2020 № 775-р, щодо визнання вчинення Дочірнім підприємством "Старокостянтинівський молочний завод" порушення, передбаченого ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", та щодо накладення на Дочірнє підприємство "Старокостянтинівський молочний завод" штрафу у розмірі 84 892 000, 00 грн.
Позивач вважає, що у відповідності до приписів ст. 59, 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" вказане рішення, у відповідній частині, підлягає визнанню недійсним, оскільки при прийнятті вказаних рішень не були доведені обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи, були порушені та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права.
24.02.2021 Суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі, про що постановив відповідну ухвалу.
Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позовних вимог, в якій позивач просив суд зупинити дію рішення Антимонопольного комітету України від 10.12.2020 № 775-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" на Дочірнє підприємство "Старокостянтинівський молочний завод" у розмірі 84892000,00 грн та заборонити Антимонопольному комітету України вчиняти дії, пов'язані з виконанням рішення Антимонопольного комітету України від 10.12.2020 № 775-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
24.02.2021 Суд розглянув заяву позивача про забезпечення позову та дійшов висновку про відмову в її задоволенні, про що постановив відповідну ухвалу, в якій навів мотиви та обґрунтування прийнятого процесуального рішення.
12.03.2021 від позивача надійшли письмові пояснення по справі № 910/2682/21.
18.03.2021 від відповідача надійшло клопотання про продовження строку на подання відзиву та доказів у справі № 910/2682/21.
24.03.2021 від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.
26.03.2021 від позивача надійшло клопотання про встановлення додаткового процесуального строку, в якому позивач просив суд встановити додатковий строк на подання додаткових доказів, а саме результатів проведеного на замовлення позивача соціологічного дослідження - до 07.04.2021.
В судовому засіданні 30.03.2021 суд, порадившись на місці, ухвалив продовжити процесуальні строки позивачу та відповідачу, та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 27.04.2021.
14.04.2021 від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи № 910/2682/21, а саме позивачем подано Звіт соціологічного опитування "Визначення особливостей вибору вершкового масла споживачами в Україні", проведеного на замовлення позивача у справі.
26.04.2021 від позивача надійшло клопотання про встановлення додаткового процесуального строку на долучення висновку експерта у галузі права.
27.04.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
В судовому засіданні 27.04.2021 суд на місці ухвалив продовжити строк позивачу на подання доказів до 17.05.2021 та оголосив перерву у підготовчому судовому засіданні на 27.05.2021.
28.07.2021 від позивача надійшов лист на підтвердження надсилання (надання) копій доказів іншим учасникам справи.
18.05.2021 від позивача надійшло клопотання про долучення висновку експертів у галузі права та відповідь на відзив.
27.05.2021 в судовому засіданні позивачем подане клопотання про встановлення додаткового процесуального строку на долучення результатів лінгвістичної експертизи та клопотання про залучення доказів по справі.
В судовому засіданні 27.05.2021 протокольною ухвалою продовжив строк до 15.06.2021 для надання доказів та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 29.06.2021.
14.06.2021 від позивача надійшло клопотання про долучення висновку експерта Українського бюро лінгвістичних експертиз НАН України.
15.06.2021 від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
В судовому засіданні 29.06.2021 суд оголосив перерву до 03.08.2021.
26.07.2021 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив з урахуванням клопотань про приєднання доказів до матеріалів справи.
03.08.2021 від позивача надійшли письмові пояснення на заперечення відповідача від 16.07.2021.
В судовому засіданні 03.08.2021 суд на місці ухвалив закрити підготовче засідання та призначити справу до судового розгляду по суті на 31.08.2021.
В судовому засіданні 31.08.2021 суд на місці ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні до 14.09.2021, наступне судове засідання розпочати із вступного слова відповідача.
В судовому засіданні 14.09.2021 суд на місці ухвалив відкласти судове засідання на 28.09.2021, наступне засідання розпочати зі стадії дослідження доказів.
В судове засідання 28.09.2021 учасники справи прибули та надали свої пояснення по суті справи, в яких позивач заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, а відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, оглянувши долучені до матеріалів справи докази та оцінивши їх за власним переконанням, що ґрунтується на вимогах закону та принципі верховенства права, Господарський суд міста Києва -
I. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).
Як підтверджено матеріалами справи, 10.12.2020 Антимонопольним комітетом України за результатами розгляду справи № 127-26.4/78-20 постановлене рішення № 775-р «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу».
В п. 1 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 10.12.2020 № 775-р «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу» визнано, що Дочірнє підприємство «Старокостянтинівський молочний завод» вчинило порушення, передбачене статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення на етикетці (упаковці) харчового продукту власного виробництва інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей:
- «масло солодковершкове бутербродне 63 % жиру»;
- «масло солодковершкове селянське 73 % жиру»;
- «ДСТУ 4399:2005»,
зокрема, щодо його назви, складу, споживчих властивостей та характеристик, які можуть вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання цього продукту.
За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на Дочірнє підприємство «Старокостянтинівський молочний завод» штраф у розмірі 84892000, 00 грн (п. 2 рішення).
Рішення відповідача мотивовано, зокрема, такими фактичними даними та доводами:
(2) Відповідачем є ДП «Старокостянтинівський молочний завод» (далі по тексту - Товариство);
(3) Товариство відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи зареєстровано 27.03.2002, ідентифікаційний код юридичної особи 31952591. Місцезнаходження юридичної особи: 31104, Хмельницька обл., місто Старокостянтинів, вул. Івана Франка, буд. 47;
(6) Комітетом направлено вимогу від 11.01.2019 № 127-26/06-349 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про надання інформації щодо проведення випробування зразків молочної продукції на вміст у її складі жирів немолочного походження (стеринів тощо);
(7) Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів листом від 19.02.2019 № 11.2.1/978-19 (вх. Комітету № 7-06/2383 від 25.02.2019) надала засвідчені копії протоколів випробувань та експертних висновків, у результаті аналізу яких було виявлено невідповідність харчової продукції виробництва Товариства, зокрема щодо складу молочного жиру;
(13) Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба) листом від 19.02.2019 № 11.2.1/978-19 (вх. Комітету № 7-06/2383 від 25.02.2019) надала засвідчені копії експертних висновків за результатами випробувань продукції виробництва Товариства, зокрема, щодо:
підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» № 14135/18-х від 19.12.2018 (далі - Висновок 2), регіон виявлення неналежної продукції - Київська область;
13.2.1. Відповідно до Висновку 2 масло містить рослинні жири, оскільки в його складі виявлено фітостерини;
13.3. Масло солодковершкове «Селянське», 72,6 %, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 27.10.2018 (далі - Масло 3) (Експертний висновок Регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Полтавській області № 003120 п/18 від 20.11.2018 (далі - Висновок 3), регіон виявлення неналежної продукції - Полтавська область;
13.3.1. Відповідно до Висновку 3 масло містить 74,20 % сторонніх (немолочних) жирів;
13.4. Масло солодковершкове «Селянське», 72,6 %, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 06.11.2018 (далі - Масло 4) (Протокол випробувань Випробувального центру державного підприємства «Черкасистандартметрологія» № 5551/18-ВЦ/1 від 20.11.2018 (далі - Висновок 4), регіон виявлення неналежної продукції невідомий;
13.4.1. Відповідно до Висновку 4 масло містить 85 % немолочних жирів;
13.5. Масло солодковершкове «Селянське», 72,6 %, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 14.08.2018 (далі - Масло 5) (Експертний висновок Випробувального центру Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи № 012432/1/д.к./18 від 16.10.2018 (далі - Висновок 5), регіон виявлення неналежної продукції - м. Київ;
13.5.1. Відповідно до Висновку 5 масло не відповідає, зокрема, ДСТУ 4399:2005 за вмістом стеринів;
13.6. Масло солодковершкове «Бутербродне», 63 %, ТМ «Наш молочник», ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 12.09.2018 (далі - Масло 6) (Експертний висновок Випробувального центру Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи № 013734 п/18 від 08.10.2018 (далі - Висновок 6), регіон виявлення неналежної продукції - Хмельницька область;
13.6.1. Замовником щодо проведення експертного дослідження є ДП «Старокостянтинівський молочний завод»;
13.6.2. Відповідно до Висновку 6 масло не відповідає зокрема ДСТУ 4399:2005 за вмістом стеринів;
(14) До того ж листом б/н б/д (вх. № 7-09/1965 від 14.02.2020) Держпродспоживслужба надала Комітету відповідь на запит та надало копії експертних висновків, згідно з якими виявлено вміст рослинних жирів у маслі солодковершковому виробництва ДП «Старокостянтинівський молочний завод» на території Кіровоградської області, зокрема:
14.1. Масло солодковершкове «Селянське», 72,6 %, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 24.07.2019 (далі - Масло 7) (Експертний висновок Регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Полтавській області № 002707 д.к./19 від 23.08.2019 (далі - Висновок 7), регіон виявлення неналежної продукції - Кіровоградська обл.;
14.1.1. Відповідно до Висновку 7 масло за тригліцеридним складом молочного жиру (тобто містить немолочні жири) не відповідає ISO 17678:2010;
14.2. Масло солодковершкове «Селянське», 72,6 %, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 08.10.2019 (далі - Масло 8) (Експертний висновок Регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Полтавській області № 004042 д.к./19 від 30.10.2019 (далі - Висновок 8), регіон виявлення неналежної продукції - Кіровоградська обл.;
14.2.1. Відповідно до Висновку 8 масло за тригліцеридним складом молочного жиру (тобто містить немолочні жири) не відповідає ISO 17678:2010;
14.3. Масло солодковершкове «Селянське», 72,6 %, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 13.09.2019 (далі - Масло 9) (Експертний висновок Регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Полтавській області № 004062 д.к./19 від 30.10.2019 (далі - Висновок 9), регіон виявлення неналежної продукції - Кіровоградська обл.;
14.3.1. Відповідно до Висновку 9 масло за тригліцеридним складом молочного жиру (тобто містить немолочні жири) не відповідає ISO 17678:2010;
14.4. Масло солодковершкове «Селянське», 72,6 %, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 09.10.2019 (далі - Масло 10) (Експертний висновок Регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Полтавській області № 004140 д.к./19 від 01.11.2019 (далі - Висновок 10), регіон виявлення неналежної продукції - Кіровоградська обл.;
14.5.1. Відповідно до Висновку 10 масло за тригліцеридним складом молочного жиру (тобто містить немолочні жири) не відповідає ISO 17678:2010;
14.5. Масло солодковершкове «Селянське», ДСТУ 4399:2005, термін вжиття до 13.11.2019 (далі - Масло 11) (Експертний висновок Регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Полтавській області № 004302 д.к./19 від 06.11.2019 (далі - Висновок 11), регіон виявлення неналежної продукції - Кіровоградська обл.;
14.5.1. Відповідно до Висновку 11 масло за тригліцеридним складом молочного жиру (тобто містить немолочні жири) не відповідає ISO 17678:2010;
(15) Відповідно до Висновку 9 Масло 9 було відібрано в навчально-виховному комплексі «Попівська загальноосвітня школа I-II ступенів» за адресою: вул. Петропавлівська, буд. 75-А, с. Попівка, Кіровоградська обл. (далі - Комплекс);
(16) За інформацією, наявною в Комітеті, Масло 9 від Товариства через фізичну особу підприємця Піщан В.І. було направлено для подальшої реалізації до Комплексу, що документально підтверджено;
(17) Відповідно до Висновку 7 Масло 7 було відібрано в магазині фізичної особи підприємця Сороки Світлани Анатоліївни за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Магазин);
(18) За інформацією, наявною в Комітеті, Масло 7 від Товариства через Товариство з обмеженою відповідальністю «Негоциант Логістік 20» було направлено для подальшої реалізації до Магазину, що документально підтверджено;
(19) Водночас у грудні 2019 року по всій території України, за участю Громадської організації «Громадський контроль захисту прав споживачів» та журналістів телеканалу «1+1», проводився масштабний моніторинг масла солодковершкового в рамках медійного проєкту «СТОП Фальсифікат». Зразки масла було відібрано громадськими активістами та журналістами в торговельних мережах у чотирьох регіонах України: Сумах, Черкасах, Новій Одесі (Миколаївська область) та в Калуші (Івано-Франківська область), після чого зразки були направлені на дослідження до Центральної випробувальної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Київській області та Державного підприємства «Укрметртестстандарт»;
(20) Результатами проведення досліджень є експертні висновки, відповідно до яких у зразках масла було виявлено немолочні жири, зокрема виробництва ДП «Старокостянтинівський молочний завод», а саме:
20.1. Масло солодковершкове «Селянське», ТМ «Хуторок», 73 %, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 22.11.2019, п. 22.1 (далі - Масло 12);
20.1.1. Відповідно до Експертного висновку Центральної випробувальної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Київській області від 08.01.2020 № 004803 д.к./19 (далі - Висновок 12) масло не відповідає ДСТУ 4399:2005 через вміст немолочних жирів у кількості 10,47 %;
20.1.2. Відповідно до Протоколу випробувань Державного підприємства «Укрметртестстандарт» № 12862-12938/19-х від 27.12.2019 (далі - Висновок 13) масло не відповідає ДСТУ 4399:2005 через вміст немолочних жирів у кількості 8,0 %;
20.2. Масло солодковершкове «Селянське», ТМ «Хуторок», 73 %, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 25.11.2019, п. 25.1 (далі - Масло 13);
20.2.1. Відповідно до Висновку 12 масло не відповідає ДСТУ 4399:2005 через вміст немолочних жирів у кількості 6,72 %;
20.2.2. Відповідно до Висновку 13 масло не відповідає ДСТУ 4399:2005 через вміст немолочних жирів у кількості 7,0 %;
(21) Отже, наявність жирів немолочного походження у зразках масла виробництва Відповідача (далі - Продукція), що підтверджується Висновком 1, Висновком 2, Висновком 3, Висновком 4, Висновком 5, Висновком 6, Висновком 7, Висновком 8, Висновком 9, Висновком 10, Висновком 11, Висновком 12 та Висновком 13 (далі разом - Експертні висновки), свідчить про неодноразові порушення Товариством вимог законодавства та нормативно-технічної документації під час виробництва Продукції;
(22) Товариство надало фото упаковок (етикеток) Продукції;
(23) На Упаковці № 1 містяться написи «Солодковершкове», «Селянське», «Масло», «ДСТУ 4399:2005», « 72,6 % жиру» « 200 г.», виконані великими літерами. У центральній частині упаковки, виконаної жовтим кольором, міститься зображення сільської місцевості з будинками та коровою;
(24) Також на Упаковці № 1 зазначено виробника - ДП «Старокостянтинівський молочний завод», склад, харчову та енергетичну цінність, строк придатності;
(25) На Упаковці № 2 містяться написи «Масло», «Селянське», «Солодковершкове», «ДСТУ 4399:2005», « 72,6 % жиру» « 200 г.», виконані великими літерами. У центральній частині упаковки міститься зображення корови на фоні будинку та пасовища;
(26) Також на Упаковці № 2 зазначено виробника - ДП «Старокостянтинівський молочний завод», склад, харчову та енергетичну цінність, строк придатності;
(27) На Упаковці № 3 містяться написи «Масло», «Солодковершкове», «Бутербродне», «ДСТУ 4399:2005», « 63 % жиру», « 200 г.», виконані великими літерами, а також зображення «Вироблено методом збирання вершків». Крім того, центральну частину упаковки займає знак «Наш молочник»;
(28) Також на Упаковці № 3 зазначено виробника - ДП «Старокостянтинівський молочний завод», склад, харчову та енергетичну цінність, строк придатності;
(29) Відповідно до наданої Товариством інформації листом № 546 від 03.10.2019 (вх. Комітету № 8-07/11599 від 07.10.2019), відповідальність за розміщення інформації на етикетці (упаковці) Продукції несе Товариство;
(30) До складу Продукції, як зазначено на її упаковках, входять тільки вершки з коров'ячого молока;
(31) Також на упаковках Продукції зазначено, що масло виготовлено відповідно до ДСТУ 4399:2005;
(32) Відповідно до Експертних висновків у складі Продукції виявлено жири немолочного походження та стерини. Отже, Продукція не є маслом солодковершковим у розумінні законодавства, що свідчить про те, що інформація «масло солодковершкове селянське 73 % жиру», «ДСТУ 4399:2005», «масло солодковершкове бутербродне 63 % жиру», поширена щодо Продукції, є неправдивою;
(35) Крім того, Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів було надано роз'яснення листом б/н б/д (вх. Комітету № 7-08/7916 від 19.06.2020), зокрема, такі:
35.1. Кількісне зміщення тригліцеридного складу від нормативного значення говорить про наявність немолочних жирів;
35.2. Стерини є природніми складниками лише рослинних жирів і їх присутність в молочному продукті говорить про додавання до нього рослинних олій, що, у свою чергу, вказує на фальсифікацію молочного жиру;
(40) Відповідно до ДСТУ 4399:2005 масло (з коров'ячого молока) - це харчовий жировий продукт, вироблений тільки з коров'ячого молока та продуктів його перероблення з рівномірно розподіленою в жировому середовищі вологою і сухими знежиреними речовинами;
(41) Вершкове масло - вироблене з вершків та/або продуктів перероблення молока, яке має специфічний притаманний йому смак, запах та пластичну консистенцію за температури (12±2)°С, із вмістом молочного жиру не менше ніж 61,5 відсотка, що становить однорідну емульсію типу «вода в жирі»;
(42) Солодковершкове масло виробляється з пастеризованих натуральних вершків;
(43) Залежно від масової частки жиру, що є одним з фізико-хімічних показників масла, вершкове масло поділяється на групи:
- вершкове масло «екстра» - з масовою часткою жиру від 80 до 85 %;
- вершкове масло «селянське» - з масовою часткою жиру від 72,5 до 79,9 %;
- вершкове масло «бутербродне» - з масовою часткою жиру від 61,5 до 72,4 %;
- топлене масло (молочний жир) з масовою часткою молочного жиру не менше
ніж 99 % (99,8);
(44) Пунктом 5.3.3 ДСТУ 4399:2005 заборонено для виробництва масла застосовувати будь-які жири та вершки, крім тих, що отримані з коров'ячого молока;
(52) Пунктом 5.4.2 ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове. Технічні умови» визначено, що при маркуванні масла вершкового слід зазначати назву й адресу виробника, повну назву продукту, його склад, кінцеву дату зберігання або дату виробництва та строк придатності, умови зберігання, масу нетто, брутто, тару, номер партії, інформаційні дані про харчову цінність 100 г продукту, штрих-код ЕАН та інше;
(58) Тобто, інформація на упаковках Продукції, зокрема «масло солодко вершкове селянське 73 % жиру», «ДСТУ 4399:2005», «масло солодковершкове бутербродне 63 % жиру», є неправдивою;
(60) … поширення Товариством неправдивої інформації впливає на наміри споживачів щодо придбання Продукції, а конкуренти можуть втратити своїх потенційних споживачів, унаслідок чого Товариство може отримати переваги в конкуренції під час реалізації Продукції;
(104) Відповідно до фактів, викладених вище, у складі Продукції виявлено жири немолочного походження, зокрема, у:
1) маслі солодковершковому «Селянське», 72,6 %, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 04.11.2018;
2) маслі солодковершковому «Селянське», 72,6 %, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 26.11.2018;
3) маслі солодковершковому «Селянське», 72,6 %, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 27.10.2018;
4) маслі солодковершковому «Селянське», 72,6 %, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 06.11.2018;
5) маслі солодковершковому «Селянське», 72,6 %, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 14.08.2018;
6) маслі солодковершковому «Бутербродне», 63 %, ТМ «Наш молочник», ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 12.09.2018;
7) маслі солодковершковому «Селянське», 72,6 %, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 24.07.2019;
8) маслі солодковершковому «Селянське», 72,6 %, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 08.10.2019;
9) маслі солодковершковому «Селянське», 72,6 %, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 13.09.2019;
10) маслі солодковершковому «Селянське», 72,6 %, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 09.10.2019;
11) маслі солодковершковому «Селянське», ДСТУ 4399:2005, термін вжиття до 13.11.2019;
12) маслі солодковершковому «Селянське», ТМ «Хуторок», 73 %, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 22.11.2019, п. 22.1;
13) маслі солодковершковому «Селянське», ТМ «Хуторок», 73 %, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 25.11.2019, п. 25.1.;
(105) Враховуючи частину третю статті 5 та частину другу статті 6 Закону України «Про молоко та молочні продукти», Продукція виробництва Товариства не є молочним продуктом у розумінні законодавства;
(106) Отже, інформація на упаковках Продукції, зокрема «масло солодко вершкове селянське 73 % жиру», «ДСТУ 4399:2005», «масло солодковершкове бутербродне 63 % жиру», є неправдивою;
(107) Стимулювання зацікавленості споживачів шляхом поширення неправдивої інформації щодо складу, споживчих властивостей, характеристик, назви товару може надати неправомірних переваг на ринку та поставити Товариство в більш вигідне становище, порівняно з іншими суб'єктами господарювання, які діють на цьому ж ринку та не поширюють неправдивої інформації щодо власної продукції;
(108) Крім того, факт наявності декількох експертних висновків та протоколів випробування, які свідчать про наявність немолочних жирів у Продукції, свідчить про неодноразові порушення Товариством вимог законодавства та нормативно-технічної документації протягом 2018 - 2019 років;
(109) Отже, дії Товариства у вигляді поширення на упаковках виробленої ним продукції неправдивої інформації, зокрема, щодо її назви, складу, споживчих властивостей та характеристик, які можуть вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання цієї продукції, є порушенням, передбаченим статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.
Підставами позову є обставини прийняття рішення з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, не доведенні обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, та невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
II. Предмет позову
Предметом позову у справі є вимоги позивача до відповідача про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 10.12.2020 № 775-р «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу».
III. Доводи позивача у справі.
Так, згідно з доводами позивача викладеними в позовній заяві:
(1) Комітет при розгляді справи не встановив необхідні для доведення елементи складу правопорушення, не довів обставини, які мають значення для справи, не повно з'ясував обставини та визнав встановленими обставини, які не доведено в ході розгляду адміністративної справи Комітетом;
(2) Комітет при розгляді справи не правильно встановив необхідні для доведення елементи складу правопорушення, не довів необхідні для доведення елементи складу правопорушення, не з'ясував усі обставини, необхідні для доведення елементів складу правопорушення, обґрунтував оскаржуване рішення документами, що не мають доказової сили, наклав штраф, що перевищує максимально допустимий розмір штрафу, передбачений законодавством про захист економічної конкуренції;
(3) відповідач не довів наявність в діях позивача складу правопорушення, визначеного ст. 15- 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», оскільки не довів що саме позивач безпосередньо або через третіх осіб поширив неправдиву інформацію, тобто що саме на етикетках продукції, яка виробляється позивачем, вказана інформація, що суперечить складу цієї продукції;
(4) оскільки всі зразки продукції, крім Масла 6, були відібрані у точках реалізації, всі рішення ДПСС та її територіальних відділень стосувалися винятково операторів ринку та продавців продукції;
(5) єдиним доказом того, що інформація була поширена саме позивачем, є зазначення на етикетках продукції, що перевірялася, найменування позивача, при цьому відсутні докази того, що відповідна продукція була доставлена в точки продажу (на об'єкти перевірки) від позивача, а відібрані у позивача зразки продукції не досліджувалися;
(6) Комітет ігнорує факт існування на ринку контрафактної продукції, що імітує продукцію позивача, хоча такі факти публічно підтверджені ДПСС;
(7) у матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази того, що виробником продукції, що піддавалася випробуванню та містить немолочні жири, є Товариство (позивач у справі);
(8) жодний із перелічених відповідачем в додатку № 5 випадків виявлення масла із вмістом рослинних жирів не містить підтвердження факту поставки цього масла позивачем ні безпосередньо, ні через третіх осіб реалізатору (продавцю) або споживачу;
(9) оскільки Комітетом не встановлено ланцюг постачання невідповідної продукції у точки відбору, позивач не може вважатися належним суб'єктом правопорушення;
(10) відсутність на ринку масла солодковершкового чесної конкуренції є загальновідомим фактом, при цьому в оскаржуваному рішенні не міститься посилань на факти фальсифікації продукції чи взагалі посилань на дослідження Комітетом їх наявності;
(11) Комітет не довів причинно-наслідковий зв'язок між, начебто поширюваною інформацією, та наміром споживачів придбати відповідну продукцію;
(12) оскаржуване рішення ґрунтується на голослівному припущенні, адже в рамках розгляду справи відповідачем не проведено жодного опитування споживачів, на підставі якого Комітет міг би дійти висновків про вплив інформації вказаної на упаковці на намір споживачів придбати певний товар;
(13) натомість позивач регулярно проводить анкетування замовників та споживачів своєї продукції, і проведені у 2018 та 2019 роках опитування засвідчили високий показник задоволеності клієнтів співпрацею із підприємством, в тому числі якістю продукції (результати опитування додані до матеріалів судової справи, до прийняття рішення відповідні докази Комітету не надавалися, у зв'язку зі спливом строків на надання інформації, встановлених Комітетом);
(14) відповідач не довів, що позивачем було отримано прибуток внаслідок продажу спреду за ціною масла, твердження відповідача про отримання прибутку базується винятково на припущеннях, які спростовуються результатами економічного дослідження проведеного ТОВ «Київське бюро судових експертиз та дослідження «Константа»;
(15) відповідач неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи та які був зобов'язаний встановити, зокрема, яким чином проводився відбір зразків, ч було відібрано юридично та аналітично ідентичні зразки продукції та чи було дотримано порядок відбору та дослідження;
(16) при відборі зразків, їх дослідженні та перевірці ДПСС були допущені істотні порушення, внаслідок яких результати відповідних досліджень не можуть бути доказами у справі, зокрема, в матеріалах справі відсутні належні документи про відбір продукції (відсутні інформація про перелік та кількість відібраних зразків, виробник не повідомлений про результати дослідження та можливість дослідження арбітражного зразка, відсутня інформація щодо ідентифікації відібраного зразка з тим, що досліджувався,порушено строки передачі зразка на дослідження, тощо);
(17) відповідач не надав можливість операторам ринку або підприємству оскаржити та перевірити результати досліджень, з'ясувати чи проводилася перевірка достовірності інформації на етикетці товару з фактичними обставинами справи;
(18) продукція підприємства неодноразово отримувала позитивні результати позапланових перевірок Управліннями ДПСС, про що свідчать акти відбору зразків продукції, протоколи випробувань та експертні висновки, що додані до позовної заяви;
(19) Комітет допустив помилку у проведенні розрахунків штрафу і неправильно визначив розмір штрафу, максимально можливий штраф мав становити не 84 892 000, 00 грн, а 82136000,00 грн, а накладення штрафу понад максимальний розмір встановлений законом є винятково грубим порушенням з боку відповідача;
(20) відповідач встановив розмір штрафу без урахування принципів пропорційності, не дискримінації та розумності;
(21) при розгляді справи відповідачем були допущені процесуальні порушення, які вплинули на прийняття рішення по суті.
IV. Заперечення відповідача у справі.
Відповідач проти доводів позивача та задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що при прийнятті оскаржуваного рішення Комітет діяв у межах своїх повноважень, у порядок та спосіб, встановлений законом та що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, відповідають фактичним обставинам справи та є обґрунтованими.
Зокрема, у своєму відзиві відповідач наводить наступні доводи проти задоволення позовних вимог:
(1) результатами проведення досліджень Держпродспоживслужби проведених в різних регіонах України є експертні висновки, відповідно до яких у зразках масла виробництва ДП «Старокостянтинівський молочний завод» було виявлено немолочні жири, що свідчить про неодноразові порушення позивачем вимог законодавства та нормативно - технічної документації під час виробництва продукції;
(2) лише Комітет, в межах повноважень, може досліджувати дії позивача на аявність у них порушення законодавства про захист економічної конкуренції та надавати їм кваліфікацію порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
(3) Комітет аналізує зібрані фактичні дані виключно на предмет можливості встановлення наявності або відсутності порушення у діях суб'єкта господарювання, а не перевіряє дії посадової особи державного органу на предмет повноти наданих фактичних даних;
(4) відповідно до ст. 19 закону України «Про Антимонопольний комітет України», яка визначає гарантії здійснення повноважень Комітету, посадові особи Комітету та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції;
(5) результати основного лабораторного дослідження (випробування), що свідчать про невідповідність, вважаються остаточними, у разі якщо протягом п'яти робочих днів з дня отримання оператором ринку повідомлення про результати основного лабораторного дослідження (випробування) така заява не подана оператором ринку;
(6) позивачем не було надано Комітету доказів оскарження в судовому (належному) порядку протоколів випробувань, експертних висновків, дій посадових осіб ДППС, що вказує на чинність відповідних експертних висновків;
(7) результати проведених досліджень продукції були відомі позивачу ще наприкінці 2018 - на початку 2019 років, а заяви про порушення процедур проведення досліджень були подані вже після прийняття Комітетом оскаржуваного рішення;
(8) твердження позивача про те, що позбавлення оператора ринку можливості арбітражного лабораторного дослідження (випробування) порушує права позивача та ставить під сумнів результати таких експортних висновків є голослівними та не підтвердженими доказами;
(9) зразок Масла 6, в якому виявлено кампестерин, стигмапстерин, бета - ситостерин було відібрано зі складу готової продукції позивача;
(10) Комітетом встановлено та не заперечується позивачем, що на упаковках (етикетках) продукції, що виробляється позивачем, містяться написи «Масло», «Солодковершкове», «Селянське», «Бутербродне», «ДСТУ 4399:2005», « 72,6% жиру», « 63 % жиру», виконані великими літерами, що продукція виробляється позивачем, при цьому згідно інформації наданої позивачем відповідачу, відповідальність за розміщення інформації на етикетці (упаковці) продукції несе позивач;
(11) матеріалами справи підтверджується факт продажу товару, вміст якого не відповідає зазначеній на упаковці інформації, невизначеному колу споживачів;
(12) для кваліфікації дій суб'єктів господарювання, як, зокрема, недобросовісна конкуренція, не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі, відповідно, недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, достатнім є встановлення самої можливості настання зазначених наслідків у зв'язку діями суб'єктів господарювання, які визначені законом, як недобросовісна конкуренція ;
(13) споживачу при купівлі продукції притаманно порівнювати товари одного виробника з товарами інших виробників, тому зазначення неправдивих відомостей щодо складу продукції може вплинути на намір споживача придбати ту чи іншу продукцію, а поширення неправдивих відомостей щодо споживчих властивостей товару є прямим введенням в оману споживача;
(14) наявність на ринку продукції позивача, яка відповідає вимогам ДСТУ, не спростовує факту продажу товару неналежної якості невстановленій кількості споживачів;
(15) зазначення неправдивих відомостей щодо складу продукції може надати позивачу переваги у конкуренції не завдяки власним досягненням (вироблення продукту із коров'ячого молока, що передбачено ДСТУ), а шляхом поширення неправдивих відомостей, а отримання переваг у конкуренції, в свою чергу може призвести до отримання позивачем неправомірного прибутку, оскільки вартість собівартість рослинних жирів значно нижча за молочні жири;
(16) складовою частиною доведення порушення, визначеного ст. 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», є доведення впливу наявної на етикетці/упаковці інформації або можливість впливу на наміри споживачів, а не сама пособі відповідність або невідповідність ДСТУ певної продукції, сама по собі перевірка якості харчових продуктів є об'єктом контролю інших державних служб, а не Комітету;
(17) висновок експертного дослідження, наданий позивачем, не спростовує висновки Комітету встановлені в оскаржуваному рішенні;
(18) розмір накладеного на позивача штрафу, не перевищує п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції, що свідчить про законність його застосування до позивача.
V. Оцінка судом доказів та висновки суду.
Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсними рішення Антимонопольного комітету України від 10.12.2020 № 775-р «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу».
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.
Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Частиною 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.
За змістом ст. 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов'язкові для виконання рішення зокрема про: визнання факту недобросовісної конкуренції; накладання штрафів.
Згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема, є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до приписів статті 27 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Розглядаючи позов про визнання недійсним Рішення АМК, господарський суд має не встановлювати безпосередньо наявність чи відсутність акта недобросовісної конкуренції з боку суб'єкта господарювання, а зобов'язаний перевірити наявність чи відсутність визначених законом підстав для визнання Рішення АМК недійсним (стаття 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Згідно з оскаржуваним рішенням дії позивача кваліфіковано за ознаками, передбаченими статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, а саме: з поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих, неповних, неточних відомостей щодо назви та характеристик товару, виготовленого позивачем (МАСЛО), які можуть вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання цього продукту.
Відповідно до Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності (стаття 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»). Недобросовісною конкуренцією є такі дії у конкуренції, як, зокрема, поширення інформації, що вводить в оману (стаття 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»).
За змістом статті 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема, внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на намір цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, послуг цього суб'єкта господарювання.
Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:
- містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;
- містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання;
- приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;
- містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.
Для встановлення наявності порушення, передбаченого статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», достатнім є встановлення факту повідомлення суб'єктом господарювання неповних, неточних, неправдивих відомостей, незалежно від кількості осіб, яким така інформація була надана.
Таким чином, для кваліфікації дій позивача за ст.15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", і відповідно накладення штрафу, передбаченого ст.21 цього Закону, Комітетом має бути доведено, що позивачем поширюється інформація, яка вводить в оману і те, що такі дії є актом недобросовісної поведінки.
За приписами пунктів 23 та 32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням АМК від 19.04.1994 № 5 (в редакції розпорядження АМК від 29.06.1998 № 169-р), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299 (далі - Правила), службовцями Комітету, відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об'єктивне з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін; у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.
Правовий аналіз зазначених норм свідчить про те, що рішення АМК має містити усі докази, якими обґрунтовуються його висновки.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в оскаржуваному рішенні вказав на те, що на етикетках, виробленого позивачем, товару позивачем поширюється неправдива інформація.
Вказаного висновку відповідач дійшов фактично на підставі доказів - протоколів випробувань харчової продукції (експертних висновків) № 95041 від 05.12.2018 ДП «Вінницястандартметрологія» (висновок 1), № 14135/18-х від 19.12.2018 ДП «Всеукраїнський державний науково - виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (висновок 2), № 003120 п/18 від 20.11.2018 Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Полтавській області (висновок 3), № 5551/18-ВЦ/1 від 20.11.2018 ДП «Черкасистандартметрологія» (висновок 4), № 012432/1/д.к./18 від 16.10.2018 Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (висновок 5), № 013734п/18 від 08.10.2018 Державного науково - дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (висновок 6), № 002707д.к./19 від 23.08.2019 Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Полтавській області (висновок 7), № 004042д.к./19 від 30.10.2019 Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Полтавській області (висновок 8), № 004062 від 30.10.2019 Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Полтавській області (висновок - 9), № 004140д.к.\19 від 01.11.2019 Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Полтавській області (висновок 10), № 004302д.к./19 від 06.11.2019 (висновок 11), № 0044803д.к./19 від 08.01.2020 Держпродспоживслужби в Київській області (висновок 12) та № 12862-12938/19-х від 27.12.2019 ДП «Укрметртестстандарт» (висновок 13), відповідно до яких у складі масла вершкового виробництва ДП «Старокостянтинівський молочний завод» виявлено немолочні жири, отриманих відповідачем від іншого державного органу (відповідних територіальних відділень Держспоживслужби)
Відповідачем було встановлено, що Масло 9 відібрано в Навчально - виховному комплексі «Попівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів», що від позивача масло 9 було направлено до комплексу через фізичну особу - підприємця Піщан В.І. Також відповідачем встановлено, що масло 7 було відібрано в магазині фізичної особи - підприємця Сороки С. А., і що від позивача масло 7 було направлено до магазину через Товариство з обмеженою відповідальністю «Негоциант Логістик 20».
Із матеріалів справи вбачається, що складення висновків 1 - 11 стало наслідком реалізації повноважень Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у сфері здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо операторів ринку - продавців відповідної продукції. А складання висновків 12, 13 відбулося за участі Громадської організації «Громадський контроль захисту прав споживачів» та журналістів телеканалу « 1+1» в рамках медійного проекту «СТОП Фальсифікат».
Частиною 2 ст. 19 Конституції України внормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Державний нагляд (контроль), згідно ст. 3 вказаного закону, здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом та плановості й системності державного нагляду (контролю).
В основу оскаржуваного рішення відповідача лягли результати перевірки операторів ринку - продавців масла в різних регіонах України (Вінницька область, Київська область, Полтавська область, м. Київ, Хмельницька область, Кіровоградська область, тощо), при цьому де саме був проведений відбір проб зразків продукції (масла 1-5, 8, 10-13), з метою проведення експертизи масла солодковершкового на визначення немолочних жирів, в рішенні не зазначено і Комітетом не встановлювалося.
Водночас, позивач, як оператор ринку - виробник, до відбору зразків не залучався.
Відповідно до п. 55 ст. 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (в редакції, яка діяла на момент перевірки) оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку) - суб'єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об'єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.
Дочірнє підприємство «Старокостянтинівський молочний завод» є оператором ринку харчових продуктів, оскільки саме в управлінні позивача перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво та реалізація продукції - масла.
Статтею 15 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» визначені права операторів ринку, зокрема, оператор ринку під час здійснення заходів державного контролю має право: бути присутнім під час здійснення заходів державного контролю, залучати до здійснення таких заходів юридичних і фізичних осіб, за умови що такі особи не перешкоджають здійсненню відповідних заходів; під час відбору зразків одержувати додаткові зразки для проведення альтернативного лабораторного дослідження (випробування).
Відповідно до ч. 6 ст. 21 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» відбір зразків полягає у відборі двох юридично та аналітично ідентичних зразків (крім випадків, коли це неможливо здійснити через недостатню кількість відповідного матеріалу або внаслідок того, що харчові продукти є швидкопсувними), один з яких направляється компетентним органом до уповноваженої лабораторії для проведення основного лабораторного дослідження (випробування), а другий вручається оператору ринку і зберігається ним на випадок проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування). На вимогу та за рахунок оператора ринку здійснюється відбір додаткових юридично та аналітично ідентичних зразків, які передаються оператору ринку та можуть бути використані ним для проведення альтернативних лабораторних досліджень (випробувань).
Відбір зразків здійснюється на підставі акта відбору зразків, що складається у двох примірниках, один з яких видається оператору ринку. В акті відбору зразків зазначається перелік показників, за якими має бути проведено відповідне лабораторне дослідження (випробування), а також застосований метод (методика) відбору зразків (за наявності) (ч. 8 ст. 21 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин»).
Компетентний орган зобов'язаний забезпечити відбір зразків, їх маркування, опломбування та поводження з ними у спосіб, що гарантує їх юридичну та аналітичну ідентичність, а також можливість проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування) (ч. 9 ст. 21 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин»).
Оператор ринку зобов'язаний забезпечити зберігання зразка, наданого йому на випадок арбітражного лабораторного дослідження (випробування), та поводження з ним у спосіб, що гарантує його юридичну та аналітичну ідентичність, а також можливість проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування). У разі втрати (знищення) зазначеного зразка або відмови оператора ринку від направлення його в установленому цим Законом порядку до визначеної акредитованої лабораторії для проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування) результати основного лабораторного дослідження (випробування) вважаються остаточними (ч. 10 ст. 21 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин»).
Оператор ринку повідомляється про результати основного лабораторного дослідження (випробування) не пізніше двох робочих днів з дня їх отримання компетентним органом (ч. 11 ст. 21 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин»).
Оскільки позивач не був об'єктом перевірки представники ДП «Старокостянтинівський молочний завод» не були запрошені для відбору зразків та не були присутні під час відбору зразків. І результати лабораторних досліджень (випробувань) не були повідомлені позивачу: ні протягом двох робочих днів з дня їх отримання компетентним органом, ні протягом іншого строку.
Відповідно, відбір зразків масла 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9 , 10, 11, 12, 13, виробником якого є позивач, був виконаний (проведений) з порушенням порядку, визначеного Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин». Крім того, в актах відбору зразків відсутня інформація про перелік та кількість відібраних зразків, відсутня інформація щодо ідентифікації відібраного зразка з тим, що досліджувався, порушено строки передачі зразка на дослідження, тощо.
При цьому, порушення порядку відбору зразків позбавило позивача можливості провести арбітражне лабораторне дослідження (випробування) масла, оскільки арбітражні зразки масла в деяких випадках взагалі не відбиралися, а в інших надані позивачу, як оператору ринку, не були.
Також, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.06.2002 № 833 «Про затвердження Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень», дія цього Порядку поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також на фізичних осіб, діяльність яких пов'язана з виробництвом, переробкою, транспортуванням та реалізацією, в тому числі експортом чи імпортом продукції (п. 2 Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень).
При незадовільних результатах дослідження, навіть за одним показником, проводиться повторний відбір зразків з тієї самої партії у подвійній кількості. Результати повторних досліджень є остаточними (п. 13 Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень).
В матеріалах справи відсутні будь-які докази в підтвердження повторного відбору зразків масла з тієї ж самої партії у подвійній кількості, а також результати повторних досліджень, які відповідно до п. 13 Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень є остаточними.
Оператор ринку, який не погоджується з результатами основного лабораторного дослідження (випробування), має право подати до компетентного органу заяву про проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування), в якій зазначає уповноважену референс-лабораторію, що використовує підтверджувальні (референс) методи (методики) та розташована в Україні, або референс-лабораторію, розташовану у державі Європейського Союзу, в якій просить провести арбітражне лабораторне дослідження (випробування) із зазначенням відповідних підтверджувальних (референс) методів (методик). Арбітражне лабораторне дослідження (випробування) не може проводитися в уповноваженій лабораторії, яка проводила основне лабораторне дослідження (випробування). У разі якщо протягом п'яти робочих днів з дня отримання оператором ринку повідомлення про результати основного лабораторного дослідження (випробування) така заява не подана оператором ринку, результати основного лабораторного дослідження (випробування), що свідчать про невідповідність, вважаються остаточними. (ч. 12 ст. 21 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин»).
Відповідно до п.4 Порядку проведення арбітражних лабораторних досліджень (випробувань) та врахування їх результатів для цілей державного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 648 від 22.08.2018, оператор ринку, який не погоджується з результатами основного лабораторного дослідження (випробування) та має намір провести арбітражні лабораторні дослідження (випробування), має право особисто або через уповноважену ним особу подати територіальному органу Держпродспоживслужби заяву про проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування).
Як зазначалося вище, позивач не був повідомлений про результати лабораторних досліджень (випробувань), і відповідно був позбавлений можливості провести арбітражне лабораторне дослідження (випробування) масла, повторні дослідження та/або подати у строк визначений законодавством заяву про проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування).
Суд відхиляє доводи відповідача щодо дійсності експертних висновків, з огляду на їх не оскарження позивачем в судовому порядку та доводи щодо відсутності у відповідача обов'язку перевіряти законність відбору зразків, з наступних підстав.
Відповідно до положень чинного конкурентного та процесуального законодавства суди не вправі перебирати на себе функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України та встановлювати при перегляді рішень Комітету наявність/або відсутність порушення, а отже судовий контроль за відповідними адміністративними процедурами в Україні обмежений, що зумовлює необхідність дотримання в адміністративному процесі (в процесі розгляду справи Комітетом) гарантій передбачених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на зазначене результати перевірки операторів ринку - продавців масла та складені для їх фіксації протоколи випробувань та експертні висновки мали бути досліджені Комітетом при розгляді справи № 127-26.4/78-20 із забезпеченням гарантій передбачених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Комітет мав оцінити такі докази на предмет належності і допустимості, а також перевірити достовірність викладеної в них інформації.
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії" , заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" , заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (" Онер'їлдіз проти Туреччини", пункт 128, та "Беєлер проти Італії", пункт 119).
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", пункт 74).
Протоколи та експертні висновки не є рішеннями органів державної влади у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України та, відповідно, не підлягають оскарженню.
Також, доводи Комітету про відсутність доказів оскарження в судовому порядку протоколів випробувань, експертних висновків, дій посадових осіб Держпродспоживслужби та/або рішень Держпродспоживслужби, а відтак, чинність експертних висновків про невідповідність масла солодко вершкового виробництва позивача ДТСУ, відхиляються судом з тих підстав, що відповідно до статті 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та пункту 12 Правил розгляду заяв і справ, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Відповідно, обставини, встановлені в протоколах випробувань не обов'язково мають спростовуватися тільки судовими рішеннями, а можуть спростовуватися і іншими засобами доказування.
В матеріалах справи наявний лист Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів вих. № 11 1.2-2/11331 від 18.05.2021, який підтверджує, що впродовж 2018-2020 років після здійснення позапланових заходів державного контролю ДП «Старокостянтинівський молочний завод» в шести випадках факт виробництва молочних продуктів з немолочними жирами ДП «Старокостянтинівський молочний завод» не підтверджено.
Вказаний лист свідчить про наявність на ринку контрафактної продукції, також відповідна обставина опосередковано підтверджується фактом реалізації в грудні 2019 року медійного проекту «СТОП Фальсифікат».
При розгляді справи позивач також повідомляв відповідача про наявність на ринку контрафактної продукції та про відсутність чесної конкуренції на ринку.
З огляду на зазначені обставини в даному випадку з метою дотримання гарантій передбачених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Комітет при розгляді справи мав встановити ланцюги постачання масла - 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 до місця відбору зразків, та врахувати відповідні обставини при винесенні рішення, проте із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач дослідив ланцюги постачання лише щодо масла 7, 9. При цьому, в оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що поставка масла 7, 9 через третіх осіб від ДП «Старокостянтинівський молочний завод» документально підтверджено, натомість накладна щодо поставки ФОП Піщан В.І. масла 9 до Комплексу не містить ідентифікації товару (в ній не зазначено ні виробника, ні назви масла), а щодо масла 7, то із відповіді ФОП Сороки С.А. вх. № 8-08/7999 від 22.06.2020 вбачається, що постачальником масла була інша особа, не ТОВ «Негоциант Логістік 20».
Масло 6 не вводилося в обіг, відповідно факт повідомлення третім особам інформації не відбувся.
З огляду на викладене, у Комітету не було підстав (доказів) для однозначного висновку, що саме позивач є виробником масла 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8,9, 10, 11, 12, 13, а відтак і суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції". Та обставина, що виробником масла на упаковках зазначене саме ДП «Старокостянтинівський молочний завод», в умовах наявності на ринку контрафактної продукції, не може бути достатньою і єдиною підставою для визначення суб'єктом правопорушення ДП «Старокостянтинівський молочний завод».
На підставі наведеного, суд дійшов висновків, що Комітетом, який зобов'язаний всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати дійсні обставини справи, в даному випадку було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, не доведено обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, і зроблено висновки в оскаржуваному рішенні, які не в повній мірі відповідають обставинам справи.
Так, зразки масла для дослідження були відібрані з порушенням порядку, встановленого законом, відповідно результати такого дослідження не можуть вважатися правомірними, і в умовах наявності на ринку масла контрафактної продукції не був досліджений ланцюг постачання масла від позивача до суб'єкта у якого здійснювався відбір зразків.
Підсумовуючи вищевикладене, висновки Комітету, покладені в основу оскаржуваного рішення мають переважно імовірнісний характер, оскільки по суті ґрунтуються на зроблених відповідачем припущеннях, а не на беззаперечно встановлених фактах.
Таким чином, суд приходить до висновку, що АМКУ не доведено обставин, пов'язаних з наявністю в діях позивача ознак, за якими кваліфікується правопорушення, передбачене статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", в тому числі й те, що масло, вироблене позивачем, містить не молочні жири, та що поширення інформації здійснював саме позивач.
Викладене свідчить про не доведеність відповідачем складу правопорушення позивача, а тому відсутні підстави до притягнення його до відповідальності, передбаченої ст. 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" шляхом накладення штрафу. Приймаючи рішення № 775-р відповідач неповно з'ясував та не довів обставини, які мають значення для справи і які визнав встановленими, що відповідно до ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є підставою для визнання недійсним (скасування) такого рішення.
Доводи відповідача стосовно достатності для притягнення до відповідальності за порушення, передбачене статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", в разі виявлення лише одного факту розповсюдження інформації, а відтак відсутності підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки один факт точно підтверджений рішенням, відхиляються судом з тих підстав, що неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставами для скасування рішення, і відповідні обставини встановлені судом у даній справі.
Крім того, суд зазначає, що в оспорюваному рішенні АМКУ не визначено співвідношення між розміром штрафу, накладеного на позивача, і будь-якими обставинами справи, не визначено співрозмірність (пропорційність) суми штрафу діям позивача та їх наслідкам.
Згідно ч.1 ст. 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Тобто Законом передбачено можливість застосування штрафу в різному розмірі пропорційно до доходу але не більше п'яти відсотків (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, штраф в розмірі п'яти відсотків є максимальним.
Застосування санкцій є мірою відповідальності і застосовується в дусі додержання Законів України, як засіб дії на суб'єкт правопорушення, як з метою покарання, так і з метою впливу на подальшу правомірність поведінки суб'єкта, запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, тобто з виховною метою.
Виходячи з загальних принципів застосування санкцій при їх визначенні повинно бути взято до уваги: характер і ступінь суспільної небезпеки та винної поведінки правопорушника.
Зокрема, вживаючи будь-яких заходів, у тому числі й заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна подбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться. Отже принцип пропорційності означає адекватне застосування законів державними органами, зберігаючи пропорції та співрозмірність між цілями певного закону і тягарем або санкціями, які можуть бути покладеними державними органами на відповідну особу згідно з таким законом.
Принцип пропорційності (також відомий як "принцип справедливої рівноваги") широко вживається Європейським судом з прав людини, практика якого, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.
У справі "Броньовський проти Польщі" (Заява № 31443/96),п. 150, Європейский суд з прав людини визначає наступне "як при втручанні у право мирного володіння майном, так і при утриманні від вжиття заходів необхідно забезпечити справедливий баланс між вимогами загальних інтересів суспільства та необхідності захисту основних прав відповідної особи (див., зокрема, згадане вище рішення у справі "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції", с. 26, п. 69).
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004 установив, що "… Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність… Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню".
На обов'язок відповідача при визначенні розміру штрафу враховувати загальні засади юридичної відповідальності вказують також положення частини четвертої статті 52 Закону "Про захист економічної конкуренції", які закріплюють принцип індивідуалізації порушення, положення частини п'ятої статті 6 вище зазначеного Закону, вказують на необхідність врахування поведінки порушника під час розслідування Антимонопольним комітетом справи про порушення.
Надання Антимонопольному комітету України таких дискреційних повноважень при визначенні розміру штрафу покладає на Антимонопольний комітет обов'язок з'ясування обставин, що мають важливе значення для визначення меж міри юридичної відповідальності суб'єкта господарювання, який вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які забезпечують справедливість застосованого покарання та його пропорційність фактичному характеру вчиненого порушення.
Крім того, відповідно до положення абзацу четвертого статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України"Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом.
Проте, в оспорюваному рішенні АМКУ не визначено співвідношення між розміром штрафу накладеним на позивача та будь-якими обставинами справи, не визначена співрозмірність (пропорційність) суми штрафу діям позивача та їх наслідкам. Також жодним чином не обґрунтовано накладення максимально можливого штрафу.
Щодо надання у дану справу позивачем доказів, які не буди надані Комітету суд зазначає, що положення статті 40 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та пункту 16 Правил розгляду справ стосовно прав осіб, які беруть (брали) участь у справі (зокрема, щодо наведення доказів) не обмежують цих осіб у наданні до суду доказів, які раніше не були подані ними в процесі розгляду АМК справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Така правова позиція наведена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 21.04.2021 у справі № 910/701/17.
Разом з тим, суд зазначає, що докази, подані позивачем, зокрема Звіт соціологічного опитування, висновки лінгвістичної експертизи, висновки з питань права, не стосуються обставин, що входять у предмет доказування у даній справі, а тому такі докази не були необхідними для розгляду даної справи по суті, з огляду на що не підлягають оцінці судом, хоча позивач і не може бути обмежений в праві подання таких доказів під час розгляду справи в підготовчому судовому засіданні.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДП «Старокостянтинівський молочний завод» підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В силу приписів ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Із зібраних у справі доказів вбачається, що при прийнятті оскаржуваного рішення Комітетом було неповно з'ясовано обставин справи, та що висновки викладені в рішенні не відповідають дійсним обставинам відповідної справи. Враховуючи зазначене, висновок Комітету про наявність з боку позивача акту недобросовісної конкуренції є передчасним та не підтверджується зібраними у справі доказами. Докази надані суду відповідачем, не спростовують заявлені до нього позовні вимоги та не свідчать про відсутність, визначених ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", підстав для визнання недійсним оскаржуваного рішення.
За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені в судовому засіданні, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення АМК України № 775 - р від 10.12.2020 задовольнити.
2. Визнати недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 10.12.2020 № 775-р «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу».
3. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45; ідентифікаційний код: 00032767) на користь Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" (вул. І. Франка, буд. 47, м. Старокостянтинів, Хмельницька область, 31104; ідентифікаційний код 31952591) 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн судового збору.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 13.10.2021.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г. П. Бондаренко - Легких