Справа № 298/1056/18
Закарпатський апеляційний суд
06.10.2021 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретарки судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді кримінальне провадження 11-кп/4806/188/20 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 на вирок Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 03. 09. 2018.
Цим вироком:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, судимий: 29. 03. 2018 вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за ч. 4 ст. 407 КК України до 03 (трьох) років позбавлення волі та на підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитового строком 01(один) рік, засуджений:
- за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 01 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання призначеного за даним вироком частково приєднано покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29. 03. 2018 й остаточно до відбування ОСОБА_6 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки 01 (один) місяць.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 ухвалено рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто після набрання вироком законної сили.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 714 грн. судових витрат за проведення авто-товарознавчої експертизи.
Згідно вироку ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
ОСОБА_6 09. 04. 2018 близько 23 год., знаходячись у будинку АДРЕСА_2 , в якому проживає його тітка ОСОБА_9 , зайшов у кладову кімнату даного будинку та скориставшись відсутністю останньої, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння і бажаючи їх настання, таємно з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок викраденого, викрав акумуляторну батарею марки «AmeGa-3» 60 Ah, чорного кольору, бувшу у використанні, та відніс її до себе додому і в подальшому продав її за 200 грн. Згідно висновку експерта № 11/458 від 14. 06. 2018 вартість викраденої акумуляторної батареї марки «AmeGa-3» 60 Ah становить 1263,24 грн. ОСОБА_6 своїми діями спричинив потерпілій ОСОБА_9 матеріальні збитки на вказану суму.
-2-
В апеляційній скарзі, обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 просять вирок Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 03. 09. 2018 в частині призначеного ОСОБА_6 покарання змінити та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у зв'язку з чим ухвалити рішення про самостійне виконання вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29. 03. 2018. В обґрунтування апеляційних вимог обвинувачений та захисник зазначають проте, що суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_6 покарання не дотримався вимог закону, оскільки належним чином не врахував обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, зокрема, визнання ним вини, щире каяття та добровільне відшкодування потерпілій заподіяної злочином шкоди, а також наявність у нього статусу учасника бойових дій. Також вказують на те, що ОСОБА_6 хоча і раніше судимий, однак характеризується позитивно, має стійкі соціальні зв'язки, утриманців - батьків похилого віку.
Кримінальне провадження розглядається за відсутності обвинуваченого та його захисника, потерпілого, неявка яких з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що обвинувачений та потерпілий належним чином повідомлені про час та місце розгляду кримінального провадження, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки.
Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, промову прокурора про необґрунтованість апеляційної скарги та залишення без змін вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 , дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника та обвинуваченого підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За приписами ч. 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Судове рішення - це акт правосуддя, ухвалений згідно з нормами матеріального та процесуального права та згідно з конституційними засадами і принципами судочинства. Судове рішення має бути законним, обґрунтованим, зрозумілим та чітким, і не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
-3-
Зі змісту вказаної статті вбачається, що обґрунтованим є судове рішення, якщо воно ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені доказами, оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному й неупередженому дослідженні під час судового розгляду з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку доказів (ч. 3 ст. 370, з урахуванням ст. 94 КПК України).
Вмотивованим є судове рішення у якому наведені пояснення (мотиви), чому суд вважає ту або іншу обставину доведеною чи недоведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Вмотивованість судового рішення забезпечується не лише наявністю у ньому мотивувальної частини, а й наведенням у ній оцінки та відповіді на кожен доречний, важливий і вирішальний аргумент сторони судового провадження.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04. 11. 1950 закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Вказаних вимог закону судом першої інстанції у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 не дотримано.
За змістом ч. 2 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Умовою застосування такого судового розгляду є повне визнання всіма учасниками судового провадження як події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у його вчинені за обставин, викладених в обвинувальному акті, так і виду та розміру завданої шкоди, що згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України входить до предмету доказування у кримінальному провадженні.
За змістом вказаної вище норми закону суд зобов'язаний з'ясувати, чи правильно сторони розуміють зміст усіх зазначених обставин, переконатися, що визнання їх є добровільним, та роз'яснити сторонам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Відтак, якщо будь-яка з наведених обставин заперечується учасниками судового провадження, докази мають досліджуватися судом у загальному порядку, а обмеження дослідження доказів, як процедура, передбачена ч. 3 ст. 349 КПК України, застосована бути не може.
Як визнано практикою Європейського суду з прав людини і про це вказано в рішенні від 15 липня 2010 року у справі «Олександр Смірнов проти України», органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатись на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або для обґрунтування своїх рішень.
Однак, суд першої інстанції, розглядаючи кримінальне провадження та постановляючи обвинувальний вирок щодо ОСОБА_6 вказаних вимог Закону не дотримався.
-4-
Як убачається зі змісту вироку, кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 було розглянуто судом без дослідження заявлених учасниками судового провадження доказів в порядку, визначеному ч. 3 ст. 349 КПК України, відповідно до якого суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумніву у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Проте, зміст журналу судового засідання від 25. 07. 2018 та відтворений апеляційним судом звукозапис цього судового засідання свідчать про те, що зазначені вимоги кримінального процесуального законодавства судом першої інстанції дотримані не були, оскільки суд першої інстанції, після виконання дій, передбачених статтею 348 КПК України, у зв'язку із повним визнанням ОСОБА_6 вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, врахувавши думку учасників процесу, прийняв рішення не досліджувати всі докази у кримінальному провадженні та продовжив розгляд даного кримінального провадження без роз'яснення ОСОБА_6 положень ч. 3 ст. 349 КК України, відповідно до яких суд зобов'язаний з'ясувати, чи правильно обвинувачений розуміє зміст усіх зазначених обставин, переконатися, що його визнання є добровільним, та не роз'яснив сторонам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Зазначені обставини свідчать про порушення судом першої інстанції принципу безпосередності дослідження доказів, що призвело до порушення права обвинуваченого на захист, а також презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, які передбачені ст. 7 п. п. 10, 13, 16 КПК України і є вимогами, що містять загальні засади кримінального провадження, які за своїм змістом та формою повинні бути суворо дотримані.
При викладених вище обставинах, колегія суддів вважає, що допущене місцевим судом недотримання встановленої законом процедури судового розгляду щодо обов'язку з'ясувати чи правильно сторони розуміють зміст усіх зазначених обставин, переконатися, що визнання їх є добровільним, та роз'яснити сторонам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, є істотним порушення вимог кримінального процесуального закону, а тому ухвалений ним вирок з викладених вище підстав підлягає безумовному скасуванню.
Вказані обставини є грубим порушенням судом першої інстанції права обвинуваченого на захист, оскільки відповідно до статті 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
На думку колегії суддів, допущені судом першої інстанції порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, позаяк судом допущено вибірковий підхід до оцінки доказів, що суперечить як основним завданням кримінального провадження так і його основним загальним засадам, таким як верховенство права, законність та забезпечення змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів у доведенні перед судом їх переконливості, що обґрунтовано ставить під сумнів законність і справедливість вироку, а також позбавляє апеляційний суд підстав у цій частині визнавати чи не визнавати обґрунтованими доводи обвинувачення .
Відповідно до ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінально процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
-5-
Апеляційний суд вважає, що недотримання судом першої інстанції вимог ч. 3 ст. 349 КПК України в даному конкретному випадку є відповідно до ст. 412 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що перешкодило повно та всебічно розглянути справу і постановити законне та обґрунтоване судове рішення, а тому враховуючи, що розгляд провадження судом першої інстанції відбувався за скороченою процедурою, без дослідження доказів, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості усунути допущені місцевим судом порушення, у зв'язку з чим вказані обставини згідно із п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставою для скасування судового рішення.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 КК України, судом першої інстанції допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що є безумовною підставою для скасування судового рішення та призначення відповідно до ст. 415 КПК України нового розгляду у суді першої інстанції.
При новому розгляді кримінального провадження суду першої інстанції необхідно з чітким дотриманням вимог кримінального процесуального закону дослідити всі обставини кримінального провадження, дати відповідну оцінку доказам у їх сукупності та ухвалити судове рішення, яке б відповідало вимогам ст. 370 КПК України.
Оскільки підставами для скасування вироку суду є істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що є підставою для призначення нового судового розгляду в суді першої інстанції, тому колегія суддів позбавлена можливості перевірити доводи апеляційної скарги обвинуваченого та його захисника щодо призначеного ОСОБА_6 покарання. Такі доводи підлягають перевірці при новому судовому розгляді кримінального провадження.
На підставі викладеного, апеляційна скарга обвинуваченого та його захисника підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, апеляційний суд,-
апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 03. 09. 2018 щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження у Великоберезнянському районному суді Закарпатської області в іншому складі суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню касаційним порядком не підлягає.
Судді: