91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
27.05.10 Справа № 7/108
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Ротофлекс”, м. Харків
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ
про стягнення 557 грн. 62 коп.
Суддя Василенко Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача - Устименко Н.В., дов. № 39 від 16.04.2010;
від відповідача - не прибув;
Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 557 грн. 62 коп., в т.ч. основний борг -500 грн. 00 коп., інфляційні нарахування -45 грн. 13 коп., 3% річних -12 грн. 49 коп.
Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення. Так, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою відповідача є: АДРЕСА_1, що є і адресою мешкання фізичної особи-підприємця, у зв'язку з чим, позовна заява та процесуальні документи по справі направлялися відповідачу саме за вказаною адресою
Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, станом на час розгляду справи.
В разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.
Разом з цим, слід зазначити, що у відповідача була можливість як з'явитися до судового засідання так і надати свої заперечення, що останнім зроблено не було.
З огляду на вказане, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд
. в с т а н о в и в:
25.03.09 р. між сторонами у справі був підписаний договір поставки № 25/03/09, за умовами якого ТОВ «Ротофлекс»- «Постачальник»(позивач у справі) зобов'язується поставити і передати у власність, а ФОП ОСОБА_1 - «Покупець»(відповідач у справі) зобов'язується прийняти і оплатити відповідний товар.
На виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач прийняв певний товар, який останній в повній мірі не оплатив, у зв'язку з чим залишилась заборгованість на суму 500 грн. 00 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь. Також позивачем до стягнення заявлені 3% річних в сумі 12 грн. 49 коп., інфляційні в сумі 45 грн. 13 коп., нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України.
Відповідач позовні вимоги не оспорив.
Оцінивши матеріали справи та доводи представника позивача у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як було вказано вище, 25.03.09 між сторонами у справі було укладено договір на поставку товару. За умовами вказаного договору відповідач постачає відповідачу певний товар, а останній приймає та оплачує його на умовах договору.
Як свідчать матеріали справи, позивач, на виконання умов договору за видатковою накладною № РН-0000597 від 22.04.09 (арк. справи 33), за довіреністю на отримання товару (арк. справи 35) через ОСОБА_3 поставив відповідачу відповідний товар на загальну суму 844 грн. 48 коп., який відповідач оплатив частково, у зв'язку з чим залишилась заборгованість у сумі 500 грн. 00 коп.
Зазначена сума підтверджена матеріалами справи та не оспорена відповідачем.
Згідно п.6.1 договору оплата поставленої продукції здійснюється відповідачем протягом 7 календарних днів з моменту отримання товару.
Також з метою отримання вартості поставленого товару позивач направляв відповідачу вимогу від 16.07.09, яка останнім була залишена без задоволення.
Відповідачем вказаний факт не спростований.
Матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення із даним позовом у позивача виникло право вимоги заборгованості, яка є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи.
Відповідач доказів оплати зазначеної суми не надав, доводи позивача в цій частині не спростував.
Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у сумі 500 грн. 00 коп. слід задовольнити.
Щодо стягнення з відповідача інфляційних за період з травня 2009 по березень 2010 в сумі 45 грн. 13 коп. і 3% річних за цей же період в сумі 12 грн. 49 коп. слід зазначити наступне.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В даному випадку інше в договорі сторонами визначено не було.
З урахуванням викладеного слід зазначити, що позивач інфляційні та відсотки нарахував правомірно, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.
За таких обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК судові витрати слід покласти на відповідача.
Разом з цим, позивачу слід повернути з Державного бюджету України зайво сплачене за платіжним дорученням № 362 від15.03.10 державне мито в сумі 16 грн. 00 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, на користь:
- Товариства з обмеженою відповідальністю «Ротофлекс», м. Харків, вул. Гв. Широнінців, б. 59, кв. 282, код 32438158, основний борг в сумі 500 грн. 00 коп., інфляційні нарахування в сумі 45 грн. 13 коп., 3% річних в сумі 12 грн. 49 коп. , витрати по оплаті держмита у сумі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційне -технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Повернути ТОВ «Ротофлекс» з Державного бюджету України зайво сплачене за платіжним дорученням № 362 від15.03.10 державне мито в сумі 16 грн. 00 коп., підставою для повернення державного мита є дане рішення, скріплене печаткою господарського суду Луганської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Дата підписання рішення -28.05.2010.
Суддя Т.А.Василенко
Помічник судді Т.В.Цибулько