91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
21.05.10 Справа № 9/137пд.
Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Родаківський трубний завод", м. Родакове Луганської області,
до Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Еквілунс", м. Луганськ
про визнання правочинів недійсними
в присутності представників:
від позивача -Біжінар Р.В., дов. № 28 від 25.03.10,
від відповідача -Лісечко О.С., дов. б/н від 19.04.09
суть спору: позивач, ТОВ "РТЗ", звернувся з позовом, у якому просить визнати недійсними з моменту укладення наступні договори, укладені між ним та відповідачем, ПП "ВКФ "Еквілунс": № 865 від 28.02.08, № 870 від 29.02.08 та № 872 від 29.02.08.
Відповідач, ПП "ВКФ "Еквілунс", відзивом на позовну заяву, поданому до справи у судовому засіданні, з позовними вимогами не погоджується з наступних підстав:
Ш Зазначені позивачем договори були укладені у відповідності до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України та виконані сторонами шляхом передачі майна (товару) яке є предметом цих договорів.
Ш Невиконання договорів в частині сплати вартості отриманого товару (майна) з вини позивача має місце, однак сам по собі факт порушення договірних зобов'язань не доводить фіктивності укладених договорів.
Ш Щодо відсутності у спірних договорах умов про забезпечення виконання зобов'язань, то в силу положення ст. 627 ЦК України це не є підставою для визнання правочинів недійсними.
Доводи позивача полягають у наступному.
28 лютого 2008 року між ним та відповідачем був укладений договір № 865 про поставку металопродукції на загальну суму 7 тис. грн.
29 лютого 2008 року сторони уклали договір № 870 щодо передачі товару -ангару металевого переносного за ціною 1 млн. 200 тис. грн.
29 лютого 2008 року сторони уклали договір № 872 щодо передачі товару -ангару металевого переносного за ціною 980 тис. грн.
Позивач вважає, що вказані договори мають бути визнані недійсними. Оскільки, по-перше. Вони не були укладені на реальне настання їх наслідків, а, по-друге, ці договори не виконанні належним чином з боку відповідача.
Оцінивши матеріали справи, доводи та заперечення учасників судового процесу, суд вважає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Позивач вважає, що його інтерес та майнові права порушено у зв'язку з укладенням спірних договорів, оскільки він протирічить закону.
Судом встановлено, що 28 лютого 2008 року між позивачем, ТОВ "Родаківський трубний завод", та відповідачем, ПП "ВКФ "Еквілунс", було укладено договір № 865, згідно з п. 1.1. якого відповідач зобов'язався поставити, а позивач - прийняти та оплатити металопродукцію. Загальна ціна договору складає 7000000,00 грн. (п. 3.1. договору № 865 від 28.02.08р.).
29 лютого 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 870, згідно з п. 1.1. якого відповідач зобов'язався передати, а позивач - прийняти та оплатити товар -ангар металевий переносний 18*84. Загальна ціна договору складає 1200000,00 грн. (п. 3.1. договору № 870 від 29.02.08р.).
29 лютого 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 872, згідно з п. 1.1. якого відповідач зобов'язався передати, а позивач - прийняти та оплатити товар. Загальна ціна договору складає 980000,00 грн. (п. 3.1. договору № 872 від 29.02.08р.).
Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання зазначених договорів недійсними у зв'язку з тим що вони нібито є фіктивними.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що укладені договори укладені без наміру створення правових наслідків.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначав що договори укладені у відповідності до норм чинного законодавства спрямовані на реальне настання правових наслідків, що підтверджується його виконанням.
Статтею 33 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.
Відповідачем по справі надані до матеріалів справи відповідні акти приймання-передачи товару від 24.03.20 та 25.03.08, які були укладені на виконання оскаржуванних договорів.
Відповідачем в день отримання товару за спірними договорами виписані до сплати відповідні рахунки-фактури: № 00865 від 24.03.08 на суму 4863403,80 грн., № 00865/2 від 24.03.08 на суму 351305,58 грн., № 00870 від 25.03.08 на суму 1200000,00 грн. та № 00872 від 25.03.08 на суму 980000,00 грн.
Загальна сума, вказана до сплати в зазначених вище рахунках-фактурах, дорівнює вартості товару, переданого за договорами, що є предметом спору у справі, за відповідними актами приймання-передачі та складає 7394709,38 грн.
Крім того на вимогу позивача, викладену у листі від 28.10.2008р., відповідач надав йому видаткові накладні № ПК-00581 від 20.11.09, № ПК-00585 від 25.11.09, № ПК-00592 від 02.12.09 та № ПК-00596 від 03.12.09, які включають в себе всю суму та перелік отриманого за договорами товару.
Зазначені обставини визнані позивачем та жодним чином не спростовані.
Таким чином судом встановлено, що:
19.06.08 відповідач передав, а позивач прийняв за договором № 865 від 28.02.08 металопродукцію: штрипс 149-295 1,9-3,8 мм (950,600 т.) та сталь рулонну 3,2 мм (23,000 т.), вартістю 4863403,80 грн.
24.06.08 відповідач передав, а позивач прийняв за договором № 865 від 28.02.08 металопродукцію: труба Дн 57*3,0 (10,000т.), труба Дн 57*3,5 (9,900 т.), труба Дн 57*4,0 (9,850 т.), руба Дн 127*4,0 (10,500 т.), труба Дн 57*2,0 (5,200 т.), труба Дн 76*2,0 (5,200 т.), труба Дн 76*3,0 (4,700 т.), труба Ду 50*2,0 (5,220 т.), вартістю 351305,58 грн.
26.06.08 відповідач передав, а позивач прийняв за договором № 870 від 29.02.08 товар: ангар металевий 18*84 основа -швелер металевий, покриття гофрований лист оцинкований, вартістю 1200000,00 грн.
27.06.08 відповідач передав, а позивач прийняв за договором № 872 від 29.02.08 товар: ангар металевий з напівкруглим дахом, загальною вартістю 980000,00 грн..
Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.09 №9 у разі якщо на виконання правочину було передане майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.
Із визначення фіктивного правочину, яке міститься у частини 1 ст. 234 ЦК України випливає, що його ознаками є наявність зовнішньої форми правочину, що фіксує удавані наміри сторін, відсутність у сторін дійсного наміру створити наслідки яки зумовлювалися у цьому правочину. Тобто має місце лиш імітація правочину. У діях сторін, що імітують правочин відсутня головна ознака правочину, спрямованість на встановлення, припинення або іншу видозміну цивільних правовідносин. При цьому позивач, який звертається з вимогою про визнання правочину фіктивним, має довести відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки. Для визнання правочину фіктивним, ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям обох сторін правочину.
Відповідно до п. 3.2 вищезазначених договорів, позивач, ТОВ "Родаківський трубний завод" зобов'язалося здійснити оплату вартості отриманого товару не пізніше 7 банківських днів з моменту приймання товару. Оскільки позивачем товар фактично отримано (прийнято) 24.03.08 та 25.03.08, відповідно семиденний перебіг часу виконання грошових зобов'язань по сплаті вартості товарів розпочався саме з цих дат.
Оскільки граничний строк виконання грошових зобов'язань по сплаті отриманого за договорами товару на загальну суму 7394709,38 грн. скінчився у квітні 2008 року, з цього часу виникло зобов'язання по сплаті відповідачу 7394709,38 грн.
Позивач у справі свої грошові зобов'язання в сумі 7394709,38 грн. не виконав, у зв'язку з чим відповідачем було пред'явлено претензію на цю суму за № 0929 від 29 вересня 2008 року, яку листом від 28.10.08 позивач визнав в повному обсязі та просив відтермінувати звернення до суду з позовом про примусове стягнення 7394709,38 грн.
За загальним правилом невиконання чи неналежне виконання угоди не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом чи договором наслідків, а не визнання угоди недійсною.
Суд приймає до уваги, що вчинені сторонами правочини відповідають загальним вимогам закону, додержання яких є необхідним для чинності правочину (ст.203 ЦК України), волевиявлення учасників правочинів є вільним, правові наслідки, обумовлені зазначеними договорами , реально настали.
По за увагою суду не залишено той факт, що відповідно до ухвали господарського суду Луганської області від 09.12.10 по справі №21/106б відносно позивача порушено провадження у справі про банкрутство. 16.01.10 ухвалою господарського суду Луганської області по справі №21/106б було введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Родаківський трубний завод" та призначено розпорядника майна. Разом з тим зазначені обставини не є правовою перешкодою для розгляду по суті цієї справи.
За таких обставин у суду відсутні підстави для задоволення позову.
При подачі позову позивачем сплачене державне мито за квитанцією № 13/1 від 23.04.10 у розмірі 85,0 грн.
Разом з тим, позивачем заявлені 3 самостійні немайнові вимоги.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати у розмірі 85,0 грн. покласти на позивача.
3. Стягнути з позивача, ТОВ "Родаківський трубний завод", Луганська обл., смт. Родакове, вул. Ворошилова, 1-б, код 34201875, на користь державного бюджету державне мито у розмірі 170,0 грн.
Наказ видати після набрання цим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення підписане 26.05.10.
Суддя А.Г.Ворожцов