91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
21.05.10 Справа № 18/115.
Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ
до товариства з обмеженою відповідальністю «Геккон-Інтернет», м. Луганськ
про стягнення 7367,91 грн.
за участю представників:
від позивача: Павлюченко І.В. за дов. від 01.01.2010;
від відповідача: Кравець С.В. -директор, паспорт, наказ;
Кессарійська К.Г. за дов. від 20.05.2010.
Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 6102,19 грн. по оплаті послуг з технічного обслуговування обладнання, які надані відповідачу за договором від 14.06.2005 № У-203-05, пені в сумі 403,15 грн., трьох процентів річних в сумі 191,93 грн. та втрат від інфляції в сумі 670,64 грн. за прострочення платежів.
Відповідач відзивом на позовну заяву визнав позов частково на суму 6102,19 грн. (основний борг), щодо стягнення штрафних санкцій відповідач заперечує посилаючись на необґрунтованість вимог.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд
Згідно договору про надання послуг з технічного обслуговування обладнання від 14.06.2005 № У-203-05, укладеному між сторонами за позовом, позивач в період: листопад 2008 р. -липень 2009 р. надавав відповідачу послуги з технічного обслуговування обладнання, що підтверджується матеріалами справи та визнано сторонами за позовом.
Відповідно до умов вказаного договору вартість вказаних послуг складає 864 грн. в місяць (п. 3.1. договору).
Оплата послуг повинна здійснюватися відповідачем на підставі рахунку позивача (п. 3.2. договору).
Відповідач зобов'язаний оплатити рахунок позивача протягом 5 банківських днів з дня його отримання, але не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 3.2. договору).
Таким чином, підставою для оплати відповідачем наданих послуг є рахунок позивача, який виставляється останнім відповідачу.
Позивач у позовній заяві вказав, що відповідач прострочив виконання свого обов'язку щодо оплати наданих послуг.
На підставі вказаних доводів позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 6102,19 грн. по оплаті послуг з технічного обслуговування обладнання, які надані відповідачу за договором від 14.06.2005 № У-203-05, пені в сумі 403,15 грн., трьох процентів річних в сумі 191,93 грн. та втрат від інфляції в сумі 670,64 грн. за прострочення платежів.
Відповідач відзивом на позовну заяву визнав позов частково на суму 6102,19 грн. (основний борг), щодо стягнення штрафних санкцій відповідач заперечує посилаючись на необґрунтованість вимог.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав:
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі із господарських договорів.
Відповідно до умов договору про надання послуг з технічного обслуговування обладнання від 14.06.2005 № У-203-05, укладеному між сторонами за позовом, відповідач зобов'язався оплатити рахунок позивача протягом 5 банківських днів з дня його отримання, але не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 3.2. договору).
Тобто відповідач зобов'язався оплачувати надані позивачем послуги в любому випадку лише після виставлення позивачем рахунку у певний строк.
Таким чином, якщо позивач не виставляє відповідачу рахунку, у останнього не виникає обов'язку оплачувати надані послуги, не зважаючи на те, що такі послуги були йому надані.
Відповідач може оплатити такі послуги за власним бажанням, однак, обов'язку їх оплачувати у нього не виникає.
Відповідно, до виставлення рахунку відповідачу у позивача не виникає права вимагати у відповідача відповідної оплати.
Позивач у позовній заяві не зазначив про те, що він виставляв відповідачу рахунки.
У відповідь на запитання суду представник позивача у судовому засіданні пояснив суду, що він рахунки відповідачу не виставляв, так як на його думку це не є обов'язковим (протокол судового засідання від 21.05.2010).
Враховуючи, що у відповідача не виникло обов'язку оплачувати позивачу надані послуги, а у позивача не виникло права вимагати такої оплати, відповідач не порушував свого зобов'язання щодо оплати послуг (ст. 610 ЦК України).
Відповідно, відповідач не може вважатися таким, що прострочив (ст. 612 ЦК України).
Однак, позивач наполягає на тому, що відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов'язання, та просить стягнути з останнього крім основного боргу ще й штрафні санкції.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору.
Враховуючи, що у відповідача не виникло обов'язку оплачувати позивачу надані послуги, а у позивача не виникло права вимагати такої оплати, в позові слід відмовити в зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.
Суд не приймає часткового визнання позову позивачем, так як це суперечить вищевказаним умовам договору та положенням Закону.
Крім того, в даному випадку є неможливим одночасно і стягнення основного боргу і відмова у стягненні штрафних санкцій, так як ці питання нерозривно пов'язані між собою.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. В позові відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
21 травня 2010 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 26 травня 2010 р.
На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя В.В. Корнієнко