справа № 2-498/10
Іменем України
10 червня 2010 року Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Римар Г.М.
за участю секретаря Перцової В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гусятин справу за позовом ОСОБА_1 до Гусятинського управління Пенсійного фонду України про визнання дій незаконним та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача Гусятинського управління Пенсійного фонду України про визнання дій незаконним та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», посилаючись на те, що він має статус потерпілого від наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії і згідно ст. 50 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на одержання пенсії, не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, а як інваліда 2-ї групи має право на одержання пенсії, не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Також вказані пенсії постійно повинні коригуватись у відповідності до збільшення прожиткового мінімуму та розміру мінімальної пенсії за віком. Однак на його звернення до відповідача про перерахунок пенсії було відмовлено, що є порушенням його прав. Тому просить суд зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з 22.05.2008 року по 10.02.2010 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком та виплатити недоплачену пенсію інвалідам 3-ї групи та додаткову пенсію в розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та з 10.02.2010р. виходячи з розміру міняльної пенсії за віком та виплатити недоплачену пенсію інвалідам 2-ї групи та додаткову пенсію в розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Крім того, просять зобов'язати відповідача в подальшому здійснювати перерахунок та виплачувати державну та додаткову пенсії за шкоду, причинену здоров'ю, відповідно до збільшення розміру мінімальної пенсії за віком, з дня встановленого нового розміру Законом з урахуванням вимог ст.ст. 50, 54 та ч. 3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Крім того, просить поновити пропущений строк для звернення до суду, оскільки про належні позивачу виплати йому не було повідомлено відповідачем.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений завчасно і належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив, а тому суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:
Позивач ОСОБА_1 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, згідно посвідчення серії НОМЕР_1, виданого Тернопільською облдержадміністрацією 06.12.2006 року.
Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії ТЕР № 119729 від 24.11.2006р. виданої Тернопільським обласним центром медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 являється інвалідом ІІІ групи.
Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії ТЕР № 0181294 від 10.02.2010 р. виданої Тернопільським обласним центром медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 являється інвалідом ІІ групи.
В силу ст. 49 Закону України від 28.02.1991, № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 54 цього Закону (в редакції, яка діяла до 27 грудня 2007 року), передбачено, що розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Крім того, згідно зі ст. 50 вказаного Закону (в редакції, яка діяла до 27 грудня 2007 року), особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам I групу розмірі 100 процентів мінімальної пенсії за віком; інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статті 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в новій редакції, у відповідності до яких мінімальний розмір державної пенсії, належної до виплати позивачам визначався у процентному відношенні до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а додаткова пенсія встановлювалась в розмірі 20 % для інвалідів 2-ї групи та 15 процентів для інвалідів 3-ї групи прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України за №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими внесено зміни до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно частини 2 статті 152 Конституції України закони, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, вищевказана норма Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» втратила чинність з 22.05.2008 року та не підлягала застосуванню і з цього ж числа була відновлена чинність попередньої редакції статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Отже, з 22.05.2008 року позивач мав право на виплату пенсій в розмірі, не нижчому 6 (інвалідам 3-ї групи) мінімальних пенсій за віком у відповідності до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і право на виплату додаткової пенсії у розмірі відповідно 50 процентів мінімальної пенсії за віком, та з 10.02.2010 року позивач мав право на виплату пенсій в розмірі, не нижчому 8 (інвалідам 2-ї групи) мінімальних пенсій за віком у відповідності до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і право на виплату додаткової пенсії у розмірі відповідно 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002р. №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» було встановлено, що виходячи з розміру 19,91 грн. провадився розрахунок пенсії, призначеної відповідно до ч.4 ст.54 Закону, додаткової пенсії, передбаченої цим Законом (для осіб, віднесених до категорій 1,2,3,4) під час призначення та перерахунку пенсій за цим Законом. Крім того, пенсії виплачувались відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 1293 від 27.12.2005 року, № 530 від 28.05.2008 року, 16.07.2008 № 654, якими встановлювались мінімальні розміри пенсій, що на думку суду є неправомірним, оскільки суперечить положенням вищезазначених статей закону та істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивачів.
Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Що стосується обчислення пенсії, то у відповідності до статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю, за основу їх нарахування повинна братись мінімальна пенсія за віком.
Згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіка 25 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якого випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом, на думку суду не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком. В зв'язку з цим суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо неправомірності застосування положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону.
Відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності з 31.10.2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму, для осіб які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Так, розміри пенсій позивача необхідно визначати, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та з 01.07.2008 року становить 482 грн., з 01.10.2008 року - 498 грн., 01.01.2009 року - 498 грн.
З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що відмова відповідача у проведенні такого перерахунку у разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, є протиправною.
Посилання відповідача та на відсутність бюджетного фінансування для здійснення перерахунку та виплати вищевказаних пенсій не можуть бути підставою для відмови в задоволені позову з огляду на те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про зобов'язання Гусятинського управління Пенсійного фонду України перерахувати та виплатити пенсії у визначених позивачами грошових сумах не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.
Статтею 49 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » п енсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 54 цього Закону (у редакції чинній на час виникнення правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесених до категорії І та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком, а для інвалідів 2 групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.
Згідно ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії І призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам 3 групи - у розмірі 50 %, а інвалідам 2 групи - у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст. 53 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи », виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07. 2003р. встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Твердження представника позивача про те, що позивачу не було повідомлено відповідачем про належні йому виплати за 2008 рік, хоча обов'язок по перерахунку та нарахуванню пенсій покладено на відповідача, а про порушення їх прав стало відомо лише в серпні 2009 року, після того, як на письмове звернення до відповідача про перерахунок пенсії їм було відмовлено, не було спростовано в судовому засіданні.
Враховуючи вищенаведені обставини, для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає необхідним визнати протиправними дії Гусятинського управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу державної та додаткової пенсії за період з 22.05.2008року по 10.02.2010 року як інваліду 3 групи та з 10.02.2010р. як інваліду 2 групи, відповідно до ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які призвели до порушення прав позивачів на своєчасне нарахування на отримання пенсій, та зобов'язати здійснити перерахунок та вплатити позивачу вказані пенсії.
Згідно ст.88 ЦПК України, - стороні , на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі наведеного, керуючись ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 10,11,15, 58, 60, 79, 110, 179, 212-215, 294 ЦПК України,-
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Гусятинського управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 основної державної та додаткової пенсії за період з 22.05.2008 року по 10.02.2010р. як інваліду 3 групи, та з 10.02.2010 р. як інваліду 2 групи відповідно до ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», протиправними.
Зобов'язати Гусятинське управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію за період з 22.05.2008 року по 10.02.2010 року відповідно до ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: державну пенсію в розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 50 % від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Гусятинське управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію за період з 10.02.2010 року відповідно до ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: державну пенсію в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Гусятинське управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в подальшому виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: державну пенсію та додаткову пенсію, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Тернопільської області через Гусятинський районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.
Суддя: підпис
З оригіналом вірно
Голова Гусятинського районного суду Г.М. Римар