91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
16.04.10 Справа № 18/269.
Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом закритого акціонерного товариства «Укрексімнафтопродукт», м. Київ
до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ
про стягнення 15688,87 грн.
за участю представників:
від позивача: Сидорова Ю.В. за дов. від 28.12.2009;
від відповідача: ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1 від 21.06.1996.
Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 15485,86 грн. по оплаті палива, одержаного відповідачем за допомогою пластикових карток на підставі договору від 01.04.2008 № КР/963-010148, втрат від інфляції в сумі 136,37 грн. та трьох процентів річних.
Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що він не одержував вказане позивачем паливо.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд
01.04.2008 між сторонами за позовом був укладений договір № КР/963-01048 згідно якому, позивач зобов'язався забезпечити відповідачу можливість беззаборонно одержувати паливо по електронним пластиковим картам на АЗС, які визначені в мережі Інтернет на його сайті.
Відповідач, в сою чергу, зобов'язався оплачувати паливо протягом 2-х банківських днів на підставі рахунку, який виставляється позивачем.
За договором позивач надає відповідачу рахунок-фактуру, видаткову накладну на обсяг і вартість одержаного палива. Відповідач зобов'язаний протягом 5 днів від дати одержання видаткової накладної підписати її та завірити своєю печаткою, підписаний екземпляр направити позивачу, або надати у той же строк мотивовану відмову від підписання. У разі не одержання у встановлений строк підписаної видаткової накладної або мотивованої відмови від її підписання, така накладна вважається підписаною в редакції позивача (п. 4.3. договору).
Позивач зазначив, що три його видаткові накладні від 31.05.2008 № УЭ-0002393, № УЭ-0002415, № УЭ-0002452, на загальну суму 15485,86 грн., за якими відповідач одержав паливо, останнім не оплачені.
Позивач вказав, що він 18.09.2009 направляв відповідачу підписані накладні, однак, відповідач підписані екземпляри йому не повернув, мотивованої відмови від їх підписання не надав.
На підставі вказаних доводів позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 15485,86 грн. по оплаті палива, одержаного відповідачем за допомогою пластикових електронних карток на підставі договору від 01.04.2008 № КР/963-010148, втрат від інфляції в сумі 136,37 грн. та трьох процентів річних за прострочення платежів.
Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що він не одержував вказане позивачем паливо.
Відповідач вказав, що він використовував пластикові електронні картки одержані від ТОВ «Магістраль»за договором від 12.04.2006 № КР/2-12046. Відповідач вважає позивача правонаступником ТОВ «Магістраль».
Відповідач також зазначив, що 21.02.2008 у м. Ревда Свердловської області (Російська Федерація») на його водія ОСОБА_3 був здійснений озброєний напад в результаті якого були вкрадені речі водія та електронна пластикова карта № НОМЕР_2 та пін-код до неї. Водій відразу повідомив про це відповідача, а останній в той же день 21.02.2008, у порядку встановленому договором, по телефону повідомив менеджера ТОВ «Магістраль»(правонаступником якого на думку відповідача є позивач) ОСОБА_4 про крадіжку карти та по факсу направив заяву про блокування карти.
Відповідач вказав, що він не одержував палива за вказаними позивачем накладними, так як це паливо одержувалося за карточкою, яка була у нього вкрадена.
Позивач проти доводів відповідач заперечує посилаючись на те, що він не має ніякого відношення до ТОВ «Магістраль»і не є його правонаступником.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав:
Згідно договору від 01.04.2008 № КР/963-01048, укладеному між сторонами за позовом, поставка палива позивачем відповідачу здійснюється шляхом одержання відповідачем палива на АЗС по пластиковим електронним карткам, які придбаваються відповідачем у позивача та передаються йому по акту приймання передачі в офісі позивача по довіреності (п. п. 2.2., 4.4., 5.1. договору).
Електронна картка може бути одержана лише представником відповідача за довіреністю в офісі компанії (7.1.6. договору).
Таким чином для вирішення спору (з урахуванням того, що відповідач заперечує проти одержання вказаного позивачем палива) слід встановити, чи дійсно одержував відповідач паливо по пластиковим електронним карткам позивача.
Відповідно, одержання палива відповідачем не по пластиковим електронним карткам позивача виключає можливість застосування до цих відносин умов договору від 01.04.2008 № КР/963-01048.
Позивач не подав суду доказів надання відповідачу пластикових електронних карток в порядку, передбаченому договором від 01.04.2008 № КР/963-01048 (суд неодноразово своїми ухвалами зобов'язував позивача подати такі докази).
Відповідач зазначив, що пластикові електронні картки він від позивача не отримував. Усі ці картки він отримав у ТОВ «Магістраль»за договором від 12.04.2006 № КР/2-12046.
Представник позивача неодноразово у судовому засіданні зазначав, що позивач не має ніякого відношення до ТОВ «Магістраль», однак, на неодноразові вимоги суду подати докази надання відповідачу пластикових карток, за якими останній одержував паливо, надав суду листування між позивачем та ТОВ «Магістраль-Україна».
Листом від 24.03.2008 позивач в зв'язку з підготовкою до укладення договорів з підприємцями, в тому числі відповідачем, просив ТОВ «Магістраль-Україна»надати згоду на використання в своєї мережі певних смарт-карток, в тому числі картки № НОМЕР_2, яка за поясненнями відповідача була у нього вкрадена 21.02.2008 і про блокування якої він заявляв ТОВ «Магістраль»усно та по факсу.
Листом від 27.03.2008 ТОВ «Магістраль-України»повідомила позивача, що не заперечує проти використання в мережі позивача певних смарт-карток, в тому числі картки відповідача № НОМЕР_2.
Судом встановлено, що 12.04.2006 між ТОВ «Магістраль-Україна»та відповідачем був укладений договір № КР/2-12046, який є аналогічним договору від 01.04.2008 № КР/963-01048, укладеному між сторонами за позовом.
Згідно п. 9.1. договору від 12.04.2006 № КР/2-12046 цей договір діє протягом невизначеного строку.
Відповідач зазначив, що вказаний договір ні ним, ні ТОВ «Магістраль-Україна»не розривався.
Зміни до вищевказаних двох договорів, відносно використання електронних пластикових карток одночасно за двома договорами, не вносилися.
Таким чином, враховуючи те, що відповідач не придбавав у позивача електронні пластикові картки для одержання у позивача палива (п. 5.1. договору), це виключає можливість застосування до цих відносин умов договору від 01.04.2008 № КР/963-01048, так як відносини, врегульовані вказаним договором стосуються одержання відповідачем пального за електронними пластиковими картками саме позивача, а не інших осіб (які до того ж видали ці картки відповідачу в рамках іншого договору, який ще не припинено).
Підставою позову позивач вказав невиконання відповідачем договору від 01.04.2008 № КР/963-01048, який не застосовується до спірних відносин.
За таких обставин, в позові слід відмовити в зв'язку з безпідставністю позовних вимог.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. В позові відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
16 квітня 2010 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 21 квітня 2010 р.
На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя В.В. Корнієнко