Ухвала
Іменем України
12 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 753/5462/20
провадження № 51-4823ск21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року,
встановив:
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 25 травня 2020 року
ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено
від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки.
Вироком Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року зазначений вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасовано. Постановлено новий вирок, яким ОСОБА_5 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк
5 років. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2020 року (з урахуванням
вироку Київського апеляційного суду від 11 лютого 2021 року) та
за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 10 вересня 2020 року, більш суворим, призначеним за вироком Дарницького районного суду м. Києва
від 25 травня 2020 року, призначено ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. У решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі захисник порушує питання про перегляд вироку апеляційного суду від 22 вересня 2021 року щодо ОСОБА_5 у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог пунктів 4, 5 ч. 2, ч. 3, ч. 5, ч. 6 зазначеної статті.
Згідно зі ст. 427 вказаного Кодексу в касаційній скарзі, серед іншого, зазначаються обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень, вимоги особи,
яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції, та її думка з приводу
участі у касаційному розгляді. Крім того, до касаційної скарги додаються копії судових рішень, що оскаржуються, та копії касаційної скарги з додатками
в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування чи зміни судових рішень є: істотне порушення вимог кримінального процесуального
закону (ст. 412 КПК України); неправильне застосування закону України
про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
Тому скаржник, заперечуючи законність постановлених у кримінальному провадженні судових рішень, має конкретно вказати в чому саме полягають допущені, на його думку, істотні порушення норм права, які відповідно
до ст. 438 КПК України є підставами для скасування чи зміни судових рішень, тобто навести правове обґрунтування заявлених вимог.
Однак, всупереч вищевказаному захисник у своїй касаційній скарзі, посилаючись
на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, не навів обґрунтування допущення судом апеляційної інстанції таких порушень норм процесуального закону, які в силу ст. 412 КПК України є істотними і тягнуть
за собою скасування оскаржуваного вироку на підставі, передбаченій п. 1 ч. 1
ст. 438 КПК України.
До того ж захисник, посилаючись на невідповідність оскарженого рішення положенням ст. 419 КПК України, залишив поза увагою те, що вказана норма процесуального закону стосується ухвал апеляційного суду, тоді як він оскаржує вирок суду апеляційної інстанції.
Також не містить касаційна скарга і доводів на обґрунтування неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, як підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК України, для скасування оскаржуваного рішення
з урахуванням положень ст. 413 цього Кодексу.
Крім того, вимоги захисника про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції не узгоджуються з положеннями ст. 436 КПК України, якою визначені повноваження суду касаційної інстанції
за наслідками розгляду касаційної скарги.
Також, усупереч ч. 3 ст. 427 КПК України, захисник у скарзі не зазначає чи бажає він брати участь у касаційному розгляді.
Окрім зазначеного, відповідно до ч. 5 ст. 427 КПК України до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.
При цьому, копія - це оформлене відповідно до встановленого порядку повне і точне відтворення змісту документа.
Однак, захисник всупереч вищевказаному додав до касаційної скарги копію вироку апеляційного суду, яка відтворена неналежним чином, оскільки її неможливо прочитати.
До того ж захиснику слід звернути увагу на те, що копію зазначеного судового рішення, як доданого до касаційної скарги додатку, з огляду на положення
ч. 6 ст. 427 КПК України він має додати у кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 429 КПК України у разі подання касаційної скарги
без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, вона залишається
без руху.
Враховуючи наведене, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Київського апеляційного суду
від 22 вересня 2021 року щодо засудженого ОСОБА_5 залишити
без руху і надати йому для усунення вказаних недоліків п'ятнадцятиденний строк
з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог суду касаційну скаргу йому буде повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3