Ухвала
іменем України
12 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 161/4251/21
провадження № 51-4852впс21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши в судовому засіданні подання Волинського апеляційного суду про направлення до іншого апеляційного суду матеріалів кримінального провадження
№ 12021035580000021 (справа № 161/4251/21) стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 186 КК, з апеляційною скаргою прокурора на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 серпня 2021 року,
встановив:
До Верховного Суду надійшло подання в порядку ст. 34 КПК мотивоване тим, що для розгляду вищезазначеного провадження у Волинськомуапеляційному судінеможливо утворити новий склад колегії суду, оскільки в судовій палаті з розгляду кримінальних справ не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Учасникам судового провадження було повідомлено про час та місце розгляду подання, проте в судове засідання вони не з'явилися, що не перешкоджає його розгляду. Заперечень та клопотань про відкладення дати розгляду подання не надійшло.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені у поданні доводи, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 32 КПК кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК кримінальне провадження може бути передано на розгляд до іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду.
Згідно з ч. 13 ст. 31 КПК у разі якщо в суді першої або апеляційної інстанції, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальне провадження (крім Вищого антикорупційного суду), неможливо утворити склад суду, передбачений цією статтею, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
З наданих до суду матеріалів провадження вбачається, що за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 серпня 2021 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186; частинами 1 і 4 ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць та відповідно до
статей 75 і 76 цього Кодексу звільнено від відбування покарання з випробуванням
з іспитовим строком тривалістю 3 роки.
Не погодившись з цим судовим рішенням, прокурор подав на нього апеляційну скаргу.
8 жовтня 2021 року до Касаційного кримінального суду Верховного Суду надійшло подання Волинського апеляційного суду про направлення вищевказаних матеріалів кримінального провадження із зазначеного суду до апеляційного суду іншої області, мотивоване неможливістю утворити склад суду для розгляду даного кримінального провадження в цьому апеляційному суді відповідно до звіту щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 вересня 2021 року. Крім того, згідно зі звітом про неможливість розподілу справи між суддями від 28 вересня 2021 року з п'яти суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду троє ( ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ) не мають права брати участь у цьому провадженні відповідно до положень ч. 3 ст. 76 КПК.
Також у поданні голова Волинського апеляційного суду посилається на те, що рішенням зборів суддів Волинського апеляційного суду № 1 від 4 жовтня 2018 року утворено судову палату з розгляду кримінальних справ та визначено її персональний склад, а рішенням № 6 від 18 лютого 2021 року затверджено персональний склад її постійної та резервної колегій, до якого входять лише судді цієї палати.
Підстави, наведені у поданні мають тимчасовий характер та не свідчать про відсутність у суду апеляційної інстанції об'єктивної можливості виконати вимоги ч. 4 ст. 31 КПК, зважаючи на те, що загальна чисельність суддів Волинського апеляційного суду (14 суддів) дозволяє це зробити.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у випадках, визначених законом, а також за рішенням зборів суддів відповідного суду може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ. Згідно з частинами 4 і 6 ст. 26 цього Закону у складі апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ. Рішення про утворення судової палати, її склад, а також про обрання секретаря судової палати приймаються зборами суддів апеляційного суду за пропозицією голови суду.
Положеннями ч. 2 ст. 126 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддівське самоврядування є однією з гарантій забезпечення незалежності суддів. Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в їхню діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів.
Відповідно до ч. 1 та абз. 2 ч. 9 ст. 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Рада суддів України є вищим органом суддівського самоврядування та діє як виконавчий орган з'їзду суддів України. Рішення Ради суддів України, прийняті в межах визначених цим Законом повноважень, є обов'язковими для всіх органів суддівського самоврядування, крім з'їзду суддів України.
Згідно з пунктами 1 - 3 Розділу VII Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (зі змінами та доповненнями) (далі - Положення), збори суддів відповідного суду визначають спеціалізації кожного судді такого суду відповідно до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженого ДСА України. Для кожного судді може бути визначена більш ніж одна спеціалізація. Визначення спеціалізації суддів у суді, в тому числі слідчих суддів, має забезпечити виключення випадків неможливості проведення автоматизованого розподілу справи або матеріалів кримінального провадження через відсутність суддів відповідної спеціалізації. Збори суддів вищих спеціалізованих судів, судів апеляційної та касаційної інстанцій визначають основний склад постійних колегій суддів, кожна у кількості трьох суддів, які мають спільні спеціалізації (спеціалізації постійної колегії). Для кожної постійної колегії суддів збори суддів відповідного суду визначають резервних суддів, з числа тих, що мають спеціалізацію постійної колегії. Кількість резервних суддів постійної колегії має забезпечити виключення випадків неможливості заміни судді в колегії з підстав, визначених пунктами 4 та 5 розділу VIII цього Положення. Збори суддів апеляційних судів визначають склад палат суду відповідно до вимог процесуального закону та Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Крім того, згідно з Рішенням Ради суддів України № 18 від 11 червня 2021 року роз'яснено, що в суді, у якому рішенням загальних зборів суддів визначено спеціалізацію суддів, у випадках, коли неможливо утворити колегію з числа суддів відповідної спеціалізації (з числа суддів відповідної судової палати), визначення головуючого судді здійснюється з числа суддів відповідної спеціалізації (з числа суддів відповідної палати), а визначення суддів-членів колегії відбувається між усіма суддями незалежно від їхньої спеціалізації та належності їх до судових палат.
На підставі наведеного Верховний Суд дійшов висновку про те, що Волинський апеляційний суд не вичерпав усі можливості для формування складу колегії для розгляду апеляційної скарги прокурора на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 серпня 2021 року, оскільки не забезпечив виключення випадків як неможливості проведення автоматизованого розподілу справи або матеріалів кримінального провадження через відсутність суддів відповідної спеціалізації, так і неможливості заміни судді в колегії з підстав, визначених пунктами 4 та 5 розділу VIII Положення, тобто не вирішив зазначене питання з використанням усіх засобів з організації діяльності та роботи суду, що має наслідком невиконання Рішення Ради суддів України № 18 від 11 червня 2021 року та порушення положень ст. 2, частин 1 і 3 ст. 7, ст. 8, ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 126, абз. 2 ч. 9
ст. 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Зважаючи на вищевказане,колегія суддів не вбачає законних підстав для задоволення подання Волинського апеляційного суду та передачі зазначеного кримінального провадження на розгляд до іншого суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 32, 34 КПК, Суд
постановив:
Відмовити в задоволенні подання Волинського апеляційного суду.
Матеріали кримінального провадження № 12021035580000021 (справа № 161/4251/21) стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 186 КК, з апеляційною скаргою прокурора на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 серпня 2021 року повернути до Волинського апеляційного суду для розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3