печерський районний суд міста києва
Справа № 757/49605/21-к
06 січня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 від 22.04.2021 про часткову відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №42021000000000819,-
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 від 22.04.2021 про часткову відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №42021000000000819.
В обґрунтування скарги зазначено, що оскаржувана постанова винесена слідчим з істотними порушенням вимог КПК України у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Особа, якою подано скаргу у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином. Проте, заявником подано заяву про розгляд справи у його відсутність, вимоги скарги підтримав та просив задовольнити.
Слідчий, рішення, якого є предметом оскарження в судове засідання не з'явився, про час розгляду скарги повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Частиною 3 ст. 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя, приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що строк звернення до суду зі скаргою пропущений ОСОБА_3 з поважних причин, тому слідчий суддя вважає за можливе поновити його.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021000000000819 від 13.04.2021 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.
У рамках вказаного кримінального провадження, ОСОБА_3 до вказаного органу досудового розслідування звернувся з клопотанням від 19.04.2021 року за вих. №1/1-819 у кримінальному провадженні №42021000000000819 від 13.04.2021.
За наслідками розгляду вказаного клопотання, постановою старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 від 22.04.2021 частково відмовлено у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №42021000000000819 від 13.04.2021.
В обґрунтування вказаної постанови, слідчий вказує, що відсутні будь-які фактичні дані, підтверджені належними доказами, які б свідчили чи могли свідчити про факт завдання моральної, фізичної або майнової шкоди ОСОБА_3 розслідуваним злочином, передбаченим ч. 2 ст. 382 КК України, що вказує на відсутність правових та фактичних підстав для визнання ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні. Натомість, на виконання вимог ст. 91 КПК України, під час досудового розслідування проводяться необхідні слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, в тому числі, направлені на встановлення наявності/відсутності факту завданої моральної, фізичної, або майнової шкоди ОСОБА_3 .
Проте слідчий суддя, з висновками, які зробив слідчий у своїй постанові від 22.04.2021 погодитися не може, виходячи з наступного.
Так, відповідно до положень ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Відповідно до ч. 4 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Вимогами ч.5 ст. 110 КПК України, передбачено, що мотивувальна частина рішення слідчого, викладеного у формі постанови повинна містити відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, однак слідчим при винесенні постанови вказані вимоги проігноровані.
З матеріалів скарги вбачається, що у провадженні Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань перебувають матеріали кримінального провадження №42021000000000819, внесені до ЄРДР на підставі заяви ОСОБА_3 ..
Відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
За викладених обставин, в силу принципу змагальності сторін, стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів та в судовому засіданні не встановлено таких, які б давали підстави слідчому судді прийти до висновку про законність та вмотивованість рішення слідчого, а відтак приходжу до висновку, що таких не має та як наслідок вважаю за необхідне скасувати постанову слідчого від 22.04.2021, як невмотивовану, у зв'язку з чим, скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 55, 303-304, 307, 309, КПК України, слідчий суддя, -
Поновити ОСОБА_3 строк звернення зі скаргою до суду.
Скаргу - задовольнити.
Скасувати постанову старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 від 22.04.2021 про часткову відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №42021000000000819, та зобов'язати останнього прийняти вмотивоване рішення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1