Справа № 2-455 /2010 рік
І М”Я М У К Р А Ї Н И
11 червня 2010 року Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої-судді Данилів О.М.
при секретарі Уляшевій М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бережанах справу за позовом ОСОБА_2 до Саранчуківської сільської ради Бережанського району про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивачка, вказуючи, що після смерті її бабці ОСОБА_3, батька ОСОБА_4 та матері ОСОБА_5 відкрилася спадщина у вигляді будинковолодіння, що знаходиться на АДРЕСА_1 , і хоч вона є спадкоємцем цієї спадщини, однак розпорядитись нею не може, бо нотконтора відмовила їй у видачі свідоцтва на спадщину в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу про належність спадкодавцям зазначеного будинковолодіння, звернулася до суду з позовом, яким просить визнати за нею право на Ѕ частину вищевказаного спадкового майна.
В судовому засіданні позивачка підтримала свій позов, просить його задоволити.
Представник Саранчуківської сільської ради Бережанського району вважає підставними позовні вимоги позивачки, а тому заперечень щодо їх задоволення не має.
Суд, розглянувши матеріали справи і вислухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав.
У відповідності із Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року спадкові відносини регулюються правилами Цивільного кодексу, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР.
Згідно із ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, а оскільки бабця позивачки ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а батько позивачки ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, то питання про спадкування належного їм майна слід вирішувати, керуючись чинним на той час законодавством, а саме: Цивільним кодексом Української РСР. Що ж стосується спадкового майна, належного матері позивачки, то дані правовідносини регулюються нині діючим Цивільним кодексом України, так як матір позивачки ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно ст. ст. 524, 529, 548, 549 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом; при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках, діти дружина і батьки померлого; для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв; а згідно ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
У відповідності із ст. ст. 1217, 1220, 1261 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Судом встановлено, що бабця позивачки ОСОБА_3, батько позивачки ОСОБА_4 та матір ОСОБА_5 були співвласниками житлового будинку та господарських будівель, розташованих в АДРЕСА_1 , і їм трьом на праві спільної сумісної власності належало по 1/3 частині даного будинковолодіння, що підтверджується поясненнями позивачки та долученими до справи зведеним оціночним актом, виданим 12 лютого 2010 року Бережанським ОК МБТІ і довідкою за № 622, виданою Саранчуківською сільською радою 24 грудня 2009 року.
В судовому засіданні позивачка пояснила, що після смерті бабці та батька її матір прийняла спадщину, так як вступила в управління спадковим майном, однак через відсутність правовстановлюючих документів про належність спадкодавцям зазначеної частини будинковолодіння не переоформила його на себе. Далі позивачка пояснила, що після смерті матері вона своєчасно у визначений законом шестимісячний строк звернулася із заявою на прийняття спадщини, однак через відсутність правовстановлюючих документів на вказане спадкове майно, нотаріальною конторою їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Пояснення позивачки підтверджуються оглянутою у судовому засіданні заявою, адресованою нею державному нотаріусу.
Із свідоцтв про смерть видно, що бабця позивачки ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, батько позивачки ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, а матір позивачки ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3. Після їх смерті відкрилася спадщина на спадкове майно у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходяться в АДРЕСА_1.
Таким чином, поскільки в судовому засіданні доведено, що позивачка, являючись одним із двох спадкоємців вищевказаного спадкового майна, прийняла спадщину, але через відсутність правовстановлюючих документів на належні покійним частки у будинковолодінні, не мала можливості переформити її на себе, а тому суд вважає необхідним задоволити позовні вимоги позивачки і визнати за нею право на Ѕ частину спадкового майна, що залишилося після смерті її бабці, матері та батька.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 14, 213, 215 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, ст. ст. 524, 529, 548, 549 ЦК Української РСР, ст. ст. 1217, 1220, 1261 ЦК України, суд,-
Позов ОСОБА_2 задоволити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно за законом, що залишилося після смерті її бабці ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, у вигляді Ѕ частини житлового будинку із відповідною частиною господарських будівель, що знаходяться в АДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
Заяву про апеляційне оскарження даного рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Бережанського
районного суду Тернопільської області підпис Данилів О.М.
Копія з оригіналом вірна.
Оригінал рішення знаходиться у справі № 2- 455/10
В.о.голови Бережанського
районного суду Тернопільської області Шміло В.І.