Справа № 2-424
2010 рік
І М”Я М У К Р А Ї Н И
21 червня 2010 року Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої - судді Данилів О.М.
при секретарі Уляшевій М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бережанах справу за позовом ОСОБА_1 до Шибалинської сільської ради Бережанського району про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивачка, вказуючи, що після смерті її матері ОСОБА_2 залишилось спадкове майно у вигляді 1/3 частини будинковолодіння, що в АДРЕСА_1, і хоч вона згідно заповіту є єдиним спадкоємцем цієї спадщини, однак розпорядитись нею не може, бо нотконтора відмовила їй у видачі свідоцтва на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу про належність її матері частини вищезазначеного будинковолодіння, звернулася до суду з позовом, яким просить визнати за нею право власності на вказане спадкове майно.
В судовому засіданні представник позивачки її позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити.
Представник Шибалин ської сільської ради у судове засідання не з'явився, представив суду заяву, у якій просить справу розглядати у його відсутності, вважає підставними позовні вимоги позивачки, а тому заперечень щодо їх задоволення не має.
Суд, розглянувши матеріали справи і вислухавши пояснення представника позивачки та дослідивши письмові докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав.
У відповідності із Постановою Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року спадкові відносини регулюються Цивільним Кодексом України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР.
Згідно із ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, а оскільки матір позивачки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, то даний спір слід вирішувати, керуючись чинним на той час законодавством, а саме: цивільним Кодексом Української РСР.
Згідно ст. ст. 524, 534, 548, 549 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом; кожен громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або його частину одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом; для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв; а згідно ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Судом встановлено, що матір позивачки ОСОБА_2 проживала в АДРЕСА_1, і була власником 1/3 частини зазначеного будинковолодіння.
Цей факт підтверджується показами представника позивачки, зведеним оціночним актом, виданим 15 лютого 2010 року Бережанським ОК МБТІ та довідкою Шибалинської сільської ради від 31.01.2001року.
Із свідоцтва про смерть видно, що матір позивачки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно у вигляді 1/3 частини будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1.
Судом також встановлено, що 14 березня 1995 року спадкодавиця ОСОБА_2 все належне їй майно заповіла позивачці. Даний факт підтверджуються оглянутим та долученим до матеріалів справи заповітом.
Із пояснень представника позивачки видно, що позивачка після смерті своєї матері вступила в управління спадковим майном та прийняла спадщину, однак через відсутність правовстановлюючого документа про належність спадкодавиці зазначеної частини будинковолодіння, не мала змоги переоформити спадкове майно на себе, а так як позивачка фактично прийняла спадщину, то з тих підстав він просить її позов задоволити.
Таким чином, поскільки в судовому засіданні доведено, що позивачка згідно заповіту є спадкоємцем належного її матері майна, і хоч вона вступила в управління спадковим майном і прийняла спадщину, але через відсутність правовстановлюючого документу про належність її матері частини будинковолодіння, не мала можливості переоформити його на себе, тому суд вважає необхідним задоволити позовні вимоги позивачки і визнати за нею право власності на спадщину, що відкрилася після смерті її матері.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 14, 213, 215 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, ст. ст. 524, 534, 548, 549 ЦК Української РСР, суд,-
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за заповітом, що залишилося після смерті її матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, у вигляді :
- 1/3 частини житлового будинку із відповідною частиною господарських будівель, що розміщені на АДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
Заяву про апеляційне оскарження даного рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Бережанського
районного суду підпис Данилів О.М.
Копія з оригіналом вірна.
Оригінал рішення знаходиться в справі № 2- 424 / 2010 р.
В.о. голови Бережанського Шміло В.І.
районного суду