Справа №-1-36\2010
Бережанський районний суд Тернопільської області
27 травня 2010 року
в складі:
судді Німко Н.П.
при секретарі Олексів О.Б.
з участю прокурора Музички Р.І.
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в місті Бережани справу про обвинувачення:
- за ч.3 ст. 185 КК України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Інта АР Комі, Росія, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, депутатом не обирався, не військовозобов'язаного, в силу ст. 89 КК України вважається таким, що немає судимості;
- за ч.3 ст. 185 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Бережани Тернопільської області, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, учня 11 класу Жуківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Бережанського району Тернопільської області, не військовозобов'язаного, раніше не судимого, -
Підсудний ОСОБА_3 спільно із неповнолітнім підсудним. ОСОБА_6 05 лютого 2010 року, в період з 01 год. 30 хв. до 02 год. 50 хв., за попередньою змовою в групі осіб, переслідуючи корисливу мету таємного викрадення чужого майна та доводячи свій намір до кінця, шляхом вільного доступу проникли в приміщення Бережанської центральної районної клінічної лікарні, що в м. Бережани, по вул. Б.Хмельницького, 52, а в подальшому проникли в приміщення палати № 2 терапевтичного відділення зазначеного лікувального закладу, звідки незаконно, таємно викрали мобільний телефон марки «НОКІА 3100», залишкова вартість якого згідно висновку експерта №6-95/10 від 11 лютого 2010 року становить 150 (сто п”ятдесят) гривень, в якому знаходився стартовий пакет мобільного оператора «Київстар», вартістю 25 (двадцять п'ять гривень), чоловічу сорочку, вартість якої становить 45 (сорок п'ять) гривень та спортивні штани, вартість яких становить 25 (двадцять п'ять) гривень, що належать гр. ОСОБА_7
Окрім цього, неповнолітній підсудний ОСОБА_6, без відома підсудного ОСОБА_3, перебуваючи у вказаний час у згаданій палаті №-2 терапевтичного відділення Бережанської ЦРКЛ, таємно викрав мобільний телефон марки «НОКІА 5500», залишкова вартість якого згідно висновку експерта №6-95/10 від 11 лютого 2010 року становить 300 (триста) гривень, в якому знаходився стартовий пакет мобільного оператора «Київстар», вартість якого становить 25 гривень, що належать ОСОБА_8 Після цього підсудні із викраденим із місця події скрились.
Внаслідок таких протиправних спільних дій підсудних, потерплому ОСОБА_7 було заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 245 (двісті сорок п'ять) гривень. А неповнолітній підсудний ОСОБА_6 заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоди на загальну суму 325 (триста двадцять п'ять) гривень.
Допитаний в судовому засіданні неповнолітній підсудний ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.3 ст. 185 КК України визнав повністю та пояснив, що 04 лютого 2010 року біля 13 год. до нього додому прийшов товариш ОСОБА_3, який проживає АДРЕСА_1. З цього часу до 18 години він знаходився по місцю його проживання, де вони грали комп'ютерні ігри. Близько 18 год. він та ОСОБА_3 пішли в бар «Кооператор», де заказали два бокали пива, 250 грам горілки та дві порції картоплі, за що розплатився ОСОБА_3 Де ОСОБА_3 взяв гроші йому не відомо. Випивши із ним два бокали пива та 250 грам горілки, вони вийшли із бару та пішли до нього додому, де посиділи деякий час, точно вказати не може, оскільки не пам'ятає, після чого направились по вул. Б.Хмельницького в кіоск, що розташований біля Бережанської ЦРЛ, де ОСОБА_3 купив 1 л. пива, з яким вони направились на територію вищевказаної лікарні, а саме в альтанку, що розташована біля травматологічного відділення. В даній альтанці вони розпили вищевказане пиво. Після чого в них виникло бажання проникнути в приміщення лікарні, а там в якусь із палат і викрасти щось цінне. Так вони вдвох зайшли в приміщення лікарні, а саме це було близько 00.00 год., піднялись на другий поверх, в яке відділення він не знає. Вони також вимкнули в коридорі світло, щоб їх ніхто не бачив. Він зайшов в одну із палат, звідки його хтось вигнав, а ОСОБА_3 підійшов до дверей другої палати, однак в палату він не зайшов. Після цього він зайшов в іншу палату, а ОСОБА_3 вслід за ним підійшов до дверей даної палати та переступивши поріг став біля дверей палати, тобто він знаходився в середині палати. В цей час в палаті один із пацієнтів включив світло та їх вигнав. Зрозумівши, що хворі ще не сплять, вирішити піти з лікарні і зайти пізніше, коли вже будуть всі спати і не будуть їм перешкоджати. Так, вони ще сходили до нього додому, потім гуляли біля 1 години і знову пішли в лікарню, щоб щось викрасти, Пішли вони в те ж саме відділення, куди заходили перший раз. Це було біля 02 год. 00 хв., Зайшовши в приймальне відділення та піднявшись сходами на другий поверх, перейшли через коридор в терапевтичне відділення. Знову по виключали світло в коридорі. Після цього він зайшов в одну із палат, а саме в ту палату, куди вони заходили перший раз вдвох. ОСОБА_3 в цей час підійшов до порогу дверей даної палати та переступивши його зайшов в палату, став біля дверей та дивився, щоб ніхто із працівників медичного закладу та пацієнтів їх не помітив. В палату дверей він за собою не закривав. Коли він зайшов в палату, присвічуючи своїм мобільним телефоном, подивився, що знаходиться на тумбочках пацієнтів, після чого зняв із спинки крісла сорочку та спортивні штани та виніс їх із палати. Сорочку він виніс, оскільки гр. ОСОБА_3 сказав, що там може знаходитись мобільний телефон, а штани він випадково взяв разом із сорочкою. Також, з другої тумбочки він таємно взяв ще один мобільний телефону, про який ОСОБА_3 не казав, що він його викрав. Тут хтось з хворих збудився і вони почали втікати з палати. На вулиці, позаду лікарні, ОСОБА_3 забрав у нього спортивні штани та сорочку, з якої він витягнув мобільний телефон марки «Нокіа» біло - синього кольору. Після цього у цьому же місці він викинув спортивні штани та сорочку. ОСОБА_3 віддав йому даний телефон і вони вдвох пішли до нього додому, а саме це було близько 02.30 год. В подальшому, ОСОБА_3 забрав у нього цей телефон і дав йому за нього 50 грн. Про інший телефон, який належав ОСОБА_8 він ОСОБА_3 не казав і той про його крадіжку нічого не знав.
Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_7 визнав частково, згідний відшкодувати матеріальну шкоду повністю, а моральну - частково в 500,00 грн.
Допитаний в судовому підсудний ОСОБА_3 свою вину у скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України визнав повністю, щиро розкаявся. По своїй суті дав пояснення, які є аналогічними показам підсудного ОСОБА_6
Також, позовні вимоги потерпілого ОСОБА_7 визнав частково, згідний відшкодувати матеріальну шкоду повністю, а моральну - частково в 500,00 грн.
Окрім повного визнання підсудними ОСОБА_3 та ОСОБА_6 своєї вини у скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, їх вина в інкримінованих їм злочині повністю доводиться матеріалами кримінальної справи, а саме:
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що з 22 січня 2010 року по 05 лютого 2010 року він перебував на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні Бережанської ЦРКЛ, що знаходиться в м. Бережани по вул. Б. Хмельницького. 05 лютого 2010 року він знаходився в палаті № 2 відділення терапії і дрімав. Прокинувшись біля 00.30 години, побачив, що біля своєї тумбочки біля ліжка, молодого хлопця, 16-18 років, в чорній куртці із капюшоном із смужкою сірого кольору. Цей хлопець нагнувся і щось шукав. Також, в палаті, біля дверей та вішалки з одягом був ще один хлопець, віком біля 18 років, в чорній куртці та чорній шапці. Він запитав цих двох хлопців, що вони тут шукають, на що хлопець біля тумбочки відповів, що він шукає «ОСОБА_15». Тоді він (потерпілий) присвітив запальничкою на ОСОБА_8, який також лежав на ліжку в цій же палаті і запитав чи не його вони шукають. Але той хлопець, як тепер він знає це був підсудний ОСОБА_6, глянувши на ОСОБА_8, сказав що ні. Після чого вони зразу ж пішли з палати. Потім він ( потерпілий) знову заснув і біля 02 год.15 хв. його розбудив хворий ОСОБА_9, який лікувався в цій же палаті і сказав, що в нього щось вкрали. Він зразу ж вибіг у коридор і побачив двох молодих хлопців, як бігли, тобто втікали по коридору. Ці хлопці були похожі на тих, яких він бачив в палаті перший раз. Після цього він виявив, що з крісла в палаті викрадено його одяг - спортивні штани, темно - синього кольору із трьома білими смугами та сорочки сірого кольору в клітинку, в кишені якої був мобільний телефон марки «Нокія 3100» та гроші - 200 гривень. В подальшому, 10 лютого 2010 року, перебуваючи в райвідділі міліції він впізнав тих двох молодих хлопців, що сиділи на кріслах, які були перший раз в палаті і викрали в нього одяг та мобільний телефон, це були підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_3 Щодо міри покарання підсудних, то просить їх покарати строго, але волі не позбавляти. Також, частково підтримав свої позовні вимоги. Просить суд в частині відшкодування матеріальної шкоди провадження закрити, оскільки всі матеріальні збитки йому відшкодовані повністю, - телефон та одяг повернуто, також повернуті 200 гривень вартість стартового пакету з номером та гроші, які були на рахунку телефону. Поряд з цим, просить суд стягнути солідарно з обох підсудних в його користь 1500,00 гривень на відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування заявленої вимоги посилається на те що внаслідок крадіжки він переживав, хвилювався, перебував в стресовому стані. Також, внаслідок того, що у нього було викрадено його сорочку та штани, змушений був в сильний мороз їхати з лікарні додому лише верхньому одязі і сильно змерз, внаслідок чого застудився і захворів, де лікується по сьогоднішній день.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 пояснив, що з 02 лютого 2010 року він перебував на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні Бережанської ЦРКЛ, що знаходиться в м. Бережани по вул. Б. Хмельницького. 05 лютого 2010 року він перебував в палаті № 2 відділення терапії і відпочивав. Близько 01.00 години його розбудив ОСОБА_7, який також перебував на лікуванні в цій же палаті і повідомив, що в палату заходило двоє молодих хлопців, які щось шукали, але він їх вигнав. Після цього він знову заснув. Потім, біля 02 год. 35 хв. його знову розбудив ОСОБА_7, який сказав, що двоє невідомих йому хлопців викрали в нього сорочку, спортивні штани та мобільний телефон марки «Нокія». Після цього він( потерпілий) виявив, що з його тумбочки біля ліжка також викрадено телефон марки «Нокія 5500». Внаслідок вчинення згаданої крадіжки йому матеріальної шкоди не заподіяно, оскільки телефон йому повернуто. Але він зазнав моральної шкоди. Однак, на даний час він позову про відшкодування збитків заявляти не буде, а звернеться з ним в подальшому в порядку цивільного судочинства. Щодо мірки покарання, то просить підсудних покарати, але волі не позбавляти.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 пояснила, що вона працює медсестрою в терапевтичному відділенні Бережанської ЦРЛ. 04 лютого 2010 року о 9 годині вона заступила на чергування. 05 лютого 2010 року близько 2 год. 30 хв. до неї в сестринський кабінет прийшов гр. ОСОБА_7, який перебував на стаціонарному лікуванні і повідомив, що до нього в палату біля 00 год. 30 хв. приходили двоє невідомих йому молодих хлопців, які запитували про якогось ОСОБА_15. Про то він їм сказав, що такої особи в палаті немає. Після цього ці двоє невідомих молодих хлопців викрали в нього сорочку, в якій знаходився мобільний телефон марки Нокіа та спортивні штани. Крім цього, ОСОБА_7 сказав їй, що у ОСОБА_8, також двоє невідомих молодих хлопців викрали мобільний телефон марки Нокіа. На що вона одразу зателефонувала в міліцію і повідомила про крадіжку. Крім цього санітарка ОСОБА_11 повідомила їй, про те, що в коридор терапевтичного відділення 05 лютого 2010 року біля 01 год. 00 хв. хтось включав світло.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 пояснила, що вона працює санітаркою в терапевтичному відділені Бережанської ЦРЛ. 04 лютого 2010 року о 9 годині вона заступила на чергування. 05 лютого 2010 року близько 01 год. 00 хв. вона помітила, що хтось виключив світло в коридорі відділення. Вирішила, що це зробив хтось із хворих і ввімкнула світло і повідомила про це медсестрі ОСОБА_10 Близько 01 год.30 хв. вона почула, що в коридорі хтось ходить. Вийшовши, побачила, що світло знову виключене. Вона знову ввімкнула світло. Після цього близько 2 год. 30 хв. в сестринський кабінет прийшов хворий ОСОБА_7 з палати №-2 цього відділення і повідомив, що до нього в палату близько 00 год. 30 хв. години приходили двоє невідомих йому молодих хлопців, які запитували про якогось ОСОБА_15. Через деякий час, ці ж хлопці викрали у нього сорочку, в нагрудній кишені якої був мобільний телефон марки Нокіа та спортивні штани, а також викрали мобільний телефон марки Нокіа і в хворого ОСОБА_8 . Після цього ОСОБА_10 зразу зателефонувала в Бережанський РВ та повідомила про цю подію.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 пояснив, що в ніч з 04.02.2010 року він знаходився в палаті №2 терапевтичного відлуння Бережанської ЦРЛ. Приблизно в період з 01.00 до 02.00 години 05.02.2010 року він крізь сон почув, як в палату хтось зайшов. Подумав, що сусід вийшов в туалет, однак повернувшись він побачив, що сусід знаходився на своєму ліжку, а хтось швидко закрив двері та почав втікати. Після цього він розбудив ОСОБА_7 та сказав, щоб він подивився чи всі його речі знаходяться на своїх місцях, оскільки в палату заходили сторонні особи і могли щось викрасти. Після цього ОСОБА_7 помітив, що у нього зникла сорочка та спортивні штани, в яких знаходився мобільний телефон. Також хворий ОСОБА_8 помітив, що у нього також зник мобільний телефон марки Нокіа. Після цього про даний факт було повідомлено чергову медсестру.
З оголошених в судовому засіданні показів, допитаної на досудовому слідстві свідка ОСОБА_12 вбачається, що з 02 лютого 2010 року вона перебувала на стаціонарному лікуванні в Бережанській ЦРЛ, в палаті №3. Близько 01 год. 30 хв. 05 лютого 2010 року в палату зайшов невідомий їй хлопець, віком 18-20 років, який був одягнений в куртку чорного кольору, чорну шапку. На голові у нього був одягнений капюшон. Відкривши двері він деякий час постояв, однак помітивши, що вона не спить, він закрив двері і пішов. Через деякий час до неї прийшли працівники міліції і повідомили, що в палаті №2 терапевтичного відділення викрали два мобільних телефони. ( а.с. -49-50).
Окрім повного та особистого визнання підсудними ОСОБА_6. та ОСОБА_3 своєї вини, їх вина у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України доводиться також дослідженими в судовому засіданні доказами по справі, а саме:
- рапортом оперативного чергового Бережанського РВ УМВСУ в Тобл. від 05 лютого 2010 року ОСОБА_13 ( а.с. 13);
- Протоколом огляду місця події від 05 лютого 2010 року палати №-2 терапевтичного відділення Бережанської ЦРКЛ. ( а.с. 14);
- Заявою потерпілого ОСОБА_8 від 05 лютого 2010 року ( а.с. 16);
- Заявою потерпілого ОСОБА_7 від 05 лютого 20100 року ( а.с. 17);
- Явкою з каяттям ОСОБА_3 від 09 лютого 2010 року, в якій він зізнався про вчинення ним та ОСОБА_6 інкримінованого їм злочину ( а.с. 19)
- Явкою з каяттям ОСОБА_6. від 09 лютого 2010 року, в якій він зізнається та щиро розкаюється про вчинення ним спільно із ОСОБА_3 інкримінованого їм злочину. (а.с. -20);
- Протоколом добровільної видачі від 09 лютого 2010 року, згідно якого ОСОБА_6. добровільно видав мобільний телефон марки “Нокіа” 5500 та мобільний телефон марки “Нокіа” 3100, які він спільно із ОСОБА_3 05 лютого 20100 року викрали в приміщення ЦРКЛ в м.Бережани. ( а.с. 33)
- Висновком судово-товарознавчої експертизи від 11.02.2010 року № 6-95/10, згідно якого залишкова вартість мобільного телефону марки “NOKIA 5500” чорного кольору із сірим ободком, що належить ОСОБА_8 з врахуванням зносу може становити 300,00 грн без врахування вартості зарядного пристрою ( а.с.- 56-58);
- Висновком судово-товарознавчої експертизи від 11.02.2010 року № 6-94/10, згідно якого залишкова вартість мобільного телефону марки “NOKIA 5500” синього кольору із білим ободком, що належить ОСОБА_7 з врахуванням зносу може становити 150,00 грн без врахування вартості зарядного пристрою ( а.с.- 64-66);
- Протоколамм огляду речових доказів та доданою до нього фототаблицею ( а.с. 81-85, 89, 92);
- Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 24 лютого 2010 року із підозрюваним ОСОБА_3 та доданою до нього фототаблицею, під час якого він повністю показав та відтворив на місці обставини та обстановку вчинення ним та ОСОБА_6. крадіжки майна потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7.(а .с.- 99-104);
- Протоколом огляду місця події від 24 лютого 2010 року та доданої до нього фототаблиці, де, під час огляду території, розташованої за приміщенням приймального відділення Бережанського РВ, було виявлено та вилучено викрадену сорочку та штани потерпілого ОСОБА_14 ( а.с. -105-107);
- Протоколом ставки віч-на-віч між ОСОБА_6. та ОСОБА_3, на якій ті повністю підтвердили всі обставини вчиненого ними злочину. ( а.с.- 109-112);
та іншими доказами по справі, оглянутими та дослідженими в судовому засіданні.
Оцінивши здобуті в судовому засіданні докази, суд вважає, що -
- дії підсудного ОСОБА_6 за ст. 185 ч.3 КК України кваліфіковано правильно, так як в суді знайшов своє підтвердження той факт, що підсудній умисно, таємно, в групі осіб, шляхом проникнення у приміщення, вчинив крадіжку чужого майна, чим спричинив потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 570,00 гривен.
- дії підсудного ОСОБА_3 за ст. 185 ч.3 КК України кваліфіковано правильно, так як в суді знайшов своє підтвердження той факт, що підсудний умисно, таємно, в групі осіб, шляхом проникнення у приміщення, вчинив крадіжку чужого майна, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 245,00 гривень.
При обранні покарання неповнолітньому підсудному ОСОБА_6, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, його вік, те, що він чесно визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому злочині, про що свідчать матеріали досудового слідства, а також дії підсудного, що сприяли слідчим органам у розкритті злочину і встановленні істини по справі; добровільне відшкодування підсудним заподіяних матеріальних збитків внаслідок вчинення злочину. Також, судом враховується і обставина, що обтяжує покарання підсудного - вчинення ним злочину особою в групі осіб, за попередньою змовою.
З врахуванням усіх пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин по справі, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_6 є можливим без відбування покарання у місцях позбавлення волі.
При обранні покарання підсудному ОСОБА_3, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, його молодий вік, те, що він чесно визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому злочині, про що свідчать матеріали досудового слідства, а також дії підсудного, що сприяли слідчим органам у розкритті злочину і встановленні істини по справі; добровільне відшкодування підсудним матеріальних збитків, завданих потерпілому внаслідок вчинення злочину. Поряд з цим, судом також враховується та обставина, що хоча підсудній і вважається таким, що немає судимості, однак не вперше притягується до кримінальної відповідальності. Також враховується й обставина, що обтяжує покарання підсудного - вчинення злочину особою в групі осіб, за попередньою змовою.
З врахуванням усіх пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин по справі, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_3 є можливим без відбування покарання у місцях позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 1500,00 гривень, суд вважає таким, що підлягає до часткового задоволення. В судовому засіданні дійсно знайшов своє підтвердження той факт, що потерплий ОСОБА_7 внаслідок викрадення у нього його майна зазнав моральних переживань, порушився його звичний ритм життя, що негативно відбилося на його самопочутті. З врахуванням фактичних обставин справи, ступеня та характеру заподіяної потерпілому моральної шкоди, суд вважає, що для її компенсації достатньою буде сума в розмірі 1000,00 грн., яка підлягає солідарному стягненню з підсудних в користь потерпілого.
Провадження за цивільним позовом потерпілого ОСОБА_7 в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає закриттю, у зв”язку із відмовою позивача (потерпілого )ОСОБА_7 від таких вимог. Де суд пересвідчився в істинності позиції потерпілого і така відмова судом приймається, оскільки матеріальні збитки потерпілому відшкодовано підсудними в повному розмірі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 323,324 КПК України ,суд ,-
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України і за цією статтею обрати йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки. Згідно ст. 104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_6 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, встановивши засудженому іспитовий строк в 2 (два) роки.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України і за цією статтею обрати йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки. Згідно ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, встановивши засудженому іспитовий строк в 3 (три) роки.
Відповідно до п.2,3,4 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 щодо відшкодування моральної шкоди задовольнити частково. На відшкодування моральної шкоди, стягнути в користь потерпілого ОСОБА_7 солідарно із засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_6 1000 ( одну тисячу) гривень.
Провадження за позовними вимогами потерпілого ОСОБА_7 з приводу відшкодування майнової шкоди - закрити, за відмовою цивільного позивача (потерпілого) ОСОБА_7 від таких позовних вимог.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписка про невиїзд з місця проживання.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписка про невиїзд з місця проживання.
Речові докази:
- Мобільний телефон марки “НОКІА 3100”, спортивні штани, сорочку вважати повернутими потерпілому ОСОБА_7
- Мобільний телефон марки “НОКІА - 5500” вважати повернутим потерпілому ОСОБА_8
- Конверт а аркушем паперу із відбитками слідів пальців рук - зберігати при матеріалах кримінальної справи.
Стягнути солідарно із засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_6 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області судові витрати за проведення судово-криміналістичних експертиз -:
- 300 ( триста ) гривень 48 коп. за проведення товарознавчої експертизи №-6-94\10 на розрахунковий рахунок НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області, код 24524727 в банк одержувача УДК в Тернопільській області МФО - 838012, розрахунковий рахунок 31256272210463 ;
- . 300 ( триста ) гривень 48 коп. за проведення товарознавчої експертизи №-6-95\10 на розрахунковий рахунок НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області, код 24524727 в банк одержувача УДК в Тернопільській області МФО - 838012, розрахунковий рахунок 31256272210463.
- 262 ( двісті шістдесят дві) гривні 92 коп. за проведення дактилоскопічної експертизи №-01-04\10 на розрахунковий рахунок НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області, код 24524727 в банк одержувача УДК в Тернопільській області МФО - 838012, розрахунковий рахунок 31256272210463.
На даний вирок суду може бути подана апеляція до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд на протязі 15 діб з дня проголошення вироку.
Суддя Бережанського районного суду
Тернопільської області підпис Н.П.Німко
Вирок суду набрав законну силу.
З оригіналом вірно.
Оригінал вироку знаходиться в матеріалах кримінальної справи №- 1-36\2010
В.о. голови Бережанського районного суду
Тернопільської області В.І. Шміло