Справа № 758/12347/20
12 серпня 2021 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі
головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м.Києві в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
В листопаді 2020 р. Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати противоправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАМ № 3109431 від 09.09.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 09 вересня 2020 року близько 16.00 ОСОБА_1 рухався на своєму автомобілі Toyota Land Cruiser 150, номерний знак НОМЕР_1 в м. Києві по бульвару Дружби Народів в бік мосту Патона. Приблизно за 20 метрів від площі Героїв Великої Вітчизняної Війни, його зупинив поліцейський Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенант поліції Прачук Михайло Богданович. Після того, як Позивач зупинив автомобіль, до нього підійшов лейтенант поліції Прачук М.Б. та зробив зауваження Позивачу щодо порушення останнім Правил дорожнього руху, а саме: здійснення руху на смузі для маршрутних транспортних засобів. Необхідно зазначити, що в той момент Позивач дійсно рухався на смузі для маршрутних транспортних засобів. Наведений факт Позивачем не заперечується. Після зробленого зауваження та короткої розмови, лейтенант поліції Прачук М.Б. сказав Позивачу, дослівно: ''їдьте". При цьому, жодних дій щодо притягнення Позивача до адміністративної відповідальності лейтенант поліції Прачук М.Б. не здійснив. Позивач, подумавши, що працівник поліції обмежився усним зауваженням, поїхав з місця, де його було зупинено. В подальшому, 24.10.2020 року (копія конверту та роздруківка з сайту Укрпошти додається), на адресу Позивача надійшла постанова про накладення адміністративного стягнення Серія ЕАМ № 3109431 від 09.09.2020 року (далі - Постанова) в розмірі 510 грн. за порушення п.17.1 ПДР - "водій здійснив зупинку (рух) на смузі для маршрутних ТЗ, позначеною дорожнім знаком 5.8".
Провадження у справі відкрито ухвалою від 09.11.2020 р. з призначенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Відзив на позовну заяву відповідачем не поданий.
Позивач до початку судового засідання подав заяву, в якій просить розглянути справи за його відсутності та задовольнити позов в повному обсязі. Проти розгляду справи за відсутності відповідача не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причину неявки до суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову за таких підстав.
Судом встановлено, що постановою серії ЕАМ № 3109431 від 09.09.2020 року, складеною поліцейським УПП в м. Києві, лейтенантом поліції Прачук М.М., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП із застосуванням до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Згідно даної постанови, 09.09.2020 року близько о 16.00 год. в м. Києві по бульвару Дружби Народів в бік мосту Патона, водій керуючи транспортним засобом здійснив зупинку на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.8, чим порушив п. 17.1 ПДР, тобто скоїв правопорушення передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Причиною спору між сторонами на думку позивача, є неправомірні дії відповідача щодо винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП: доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 3 Розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яку затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 р. №1376, якщо під час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення й адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа органу поліції зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 256 КУпАП, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 КУпАП.
Суду не вдається встановити, що у діях, які кваліфіковані відповідачем за ч. 3 ст. 122 КУпАП є склад правопорушення, адже відповідачем не надано до суду жодних додатків до оскаржуваної постанови, які підтверджували б зазначені в ній обставини порушення позивачем.
Відповідачем до суду не надіслано будь-яких заперечень, які могли б спростовувати твердження позивача, що наведені у заяві про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.
В порушення вказаних вимог, відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином. За таких підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до норм чинного законодавства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В свою чергу відповідач будь-яких письмових відзивів, що обґрунтовують доводи його заперечень до суду не надав.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене та те, що на виконання вимог законодавства відповідачем не було вжито заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для вирішення справи належним чином, суд дійшов висновку про те, що постанова лейтенанта поліції Прачук М.Б. серії ЕАМ № 3109431 від 09.09.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП є незаконною, в зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, а справа закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 122, 251, 283, 284 КУпАП, ст. 9, 76-78, 244-246, 257, 262 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати постанову поліцейського Управління патрульної поліції в м.Києві лейтенанта поліції Прачук Михайла Богдановича, серії ЕАМ № 3109431 від 09.09.2020 р., якою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 510,00 грн.
Провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП - закрити.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м.Києва протягом 10 днів з дня його складання.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н. М. Ларіонова