Копія:
Справа №2-333/10
«11» червня 2010 року Сумський районний суд Сумської області у складі:
Головуючого - судді Моісеєнко О.М.,
При секретарі Землюк А.П.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми справу за позовом
ОСОБА_1
До ОСОБА_2
Про витребування майна з чужого незаконного володіння,
повернення заборгованості та стягнення моральної шкоди,
встановив:
Позивач звернувся до суду з тих підстав, що він з 20 червня 2006 року до 2 жовтня 2009 року перебував у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем, проживав разом з нею у її домоволодінні, вів з нею спільне господарство. З метою ведення спільного господарства привіз з власного домоволодіння належні йому речі: інструменти, одяг, магнітофон, палас, світильник та інше. Крім того, за час перебування у фактичних шлюбних відносинах він збудував огорожу двору будинку, встановив ворота та здійснив прибудову до будинку. Вартість власних затрат на проведення робіт оцінює у 800 грн. Просив винести рішення, яким зобов»язати відповідача повернути належні йому речі, стягнути 800 грн. вартості виконаних ним робіт, а також 2000 грн. відшкодування моральної шкоди, заподіяної через неможливість користуватись власними речами, які знаходяться у відповідача.
У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав і суду пояснив, що співмешкав з відповідачем, вони мали спільний бюджет, отриману ним заробітну плату він віддавав ОСОБА_2 Спільні кошти використувувались на потреби їх сім»ї. Зазначені ним речі він привіз з с.Марківка Білопільського району з власного домоволодіння для використання за місцем спільного проживання з відповідачем. Роботи по заміні старого паркану, встановленню воріт він виконував разом з іншою особою, яка здійснювала зварювальні роботи. На будівництві прибудови він виконував роботи по розбиранню раніше існуючої прибудови, замовляв кран, виконував всі інші роботи.
Відповідач позов не визнала повністю і суду пояснила, що позивач проживав у її домоволодінні в якості квартиранта, за найм житлового приміщення грошей не сплачував, а допомагав по господарству. Особисті речі, що були у неї вдома він забрав, інших перелічених позивачем речей у неї вдома не має. Допомагав її знайомому ОСОБА_3 встановлювати паркан та ворота. Зведенням прибудови до будинку - кухні, займався ОСОБА_3 разом з дітьми останнього. З вказаними особами за виконану роботу вона розрахувалась грошима. Просила у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, свідчення свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач та відповідач співмешкали і проживали разом за місцем постійного проживання відповідача. Пояснення відповідача про те, що позивач наймав у неї житлове приміщення, спростовуються свідченнями свідків. Зокрема, свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що ОСОБА_1 приймав участь у обговоренні ціни за роботу, на яку його найняла ОСОБА_2, жив він у останньої як «приймак». Договір найму жилого приміщення між сторонами не укладався. Крім того, пояснення відповідача про те, що позивач проживав у неї як квартирант, спростовуються поданою нею скаргою приватного обвинувачення від 23 березня 2010 року, в якій вона зазначає, що ОСОБА_1 - її колишній співмешканець (спр.№1-116/10, а.с.1); вироком Сумського районного суду по справі №1-311/09, за яким ОСОБА_2 було засуджено за ст.122 ч.1 КК України за спричинення тілесних ушкоджень середньої тяжкості співмешканцю ОСОБА_1 (спр.№1-311/09, а.с.127-129).
В частині витребування належних ОСОБА_1 речей від ОСОБА_2 суд виходить з наступного. Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ту обставину, що позивач привозив до відповідача інструменти, палас, світильник, тощо, не підтвердили. Будь-яких доказів на підтвердження своїх вимог позивачем у судовому засіданні не надано.
За відсутності доказів порушення права власності з боку відповідача, відсутні підстави для стягнення моральної шкоди.
Вирішуючи питання про стягнення вартості праці, вкладеної позивачем у роботи по облаштуванню паркану, встановленню воріт та зведенню прибудови до житлового будинку, суд виходить з наступного.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що ОСОБА_2 найняла його для розширення прибудови до будинку, за що з ним особисто розрахувалась грошима. Роботи він виконував разом з іншими особами. Позивач разом з сусідом їздив за піском для будівництва та прибирав будівельні матеріали від старої прибудови. Інші види робіт виконував свідок разом із своїми помічниками.
Тому, досліджуючи позовні вимоги, встановлено, що підставою звернення до суду з даним позовом позивач зазначає перебування з відповідачем у минулому у фактичних шлюбних відносинах. Статтею 74 СК України передбачена можливість визначення майна, набутого за час спільного проживання жінки та чоловіка, які проживають однією сім»єю, але не перебувають у шлюбі між собою, як спільної сумісної власністі. Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», правила ст.74 СК України поширюються на випадки, коли сторони не перебувають у іншому шлюбі. Як пояснив у судовому засіданні сам позивач, цю обставину визнала відповідач ОСОБА_2, вона до теперішнього часу перебуває у зареєстрованому шлюбі з іншою особою, що підтверджується матеріалами кримінальної справи відносно неї.
За наведених обставин у позивача відсутні підстави стверджувати, що він особистою участю створював спільну сумісну власність чи поліпшував належну ОСОБА_2 нерухомість.
Сторони у судовому засіданні пояснили, що будь якої угоди про оплатну участь позивача у будівельно-ремонтних роботах у домоволодінні відповідача, вони не укладали. Позивач пояснив, що співмешкав з відповідачем, тому приймав участь у облаштуванні домоволодіння.
За відсутності угоди між сторонами на оплатну участь у проведенні робіт та за відсутності для цього інших підстав, визначених законом, позовні вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.60,213,215 ЦПК України, ст.ст.319, 1167 ЦК України, ст.74 СК України, суд
Вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, повернення заборгованості та стягнення моральної шкоди відмовити за необгрунтованістю.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга - протягом двадцяти днів з дня подання заяви.
Суддя