Кіровоградської області
"15" червня 2010 р.Справа № 12/65
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Макаренко Т.В., розглянувши матеріали справи № 12/65
за позовом: приватного підприємства "ГрандІнвестХолдинг", м. Кіровоград
до відповідача: приватного підприємства "ІнтерПромГруп Кіровоград", м. Кіровоград
про стягнення 323365,78 грн.
Представники сторін:
Позивача: Очеретяний І.К., довіреність № 3 від 01.04.2010р.
Відповідача: участі не брали
Приватне підприємство "ГрандІнвестХолдинг", м. Кіровоград звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - приватного підприємства "ІнтерПромГруп Кіровоград", м. Кіровоград заборгованності за договором поставки сільськогосподарської продукції № 2 від 10.03.2010р. в сумі 323365,78 грн., з яких: 321 700,00 грн. основного боргу та 1 665,78 грн. пені.
Відповідач у заяві від 08.06.2010р. вимоги позивача визнав у повному обсязі, на суму 323 365,78 грн. Також відповідач зазначає, що не заперечує проти розгляду справи без участі представника відповідача.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, господарський суд, -
10 березня 2010 року між приватним підприємством «ГрандІнвест Холдинг» та приватним підприємством «ІнтерПромГруп Кіровоград» було укладено договір поставки сільськогосподарської продукції № 2.
Відповідно до умов договору позивач зобов'язався поставити та передати у власність (повне господарське відання) Товар, а відповідач прийняти у власність та здійснити оплату поставленого товару (насіння соняшнику).
Порядок поставки товару та розрахунків сторони узгодили у розділах 2 , 3 та 4 Договору.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.3., 3.1., 3.2., 3.3 Договору позивач зобов'язався поставити покупцеві товар протягом 10 календарних днів з моменту підписання договору, а покупець зобов'язався прийняти товар та здійснити його оплату протягом 5 банківських днів, з моменту отримання товару; перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається в момент поставки відповідної партії товару, що формлюється видатковою накладною; перехід ризику випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару від постачальника до покупця відбувається в момент переходу права власності на товар.
Загальна вартість товару за даним договором становить 321 700,00 грн., в т.ч. ПДВ 53 616,67 грн.
Відповідно до п. 4.2 Договору покупець зобов'язався оплатити поставлений постачальником Товар згідно отриманого рахунку-фактури.
Оплата за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений в даному договору.
Матеріали справи свідчать, що позивач згідно накладної № 17 від 11.03.2010 року та довіреності на ім'я Карпенко В.В. № 42 від 11.03.2010р. поставив відповідачеві товар згідно Договору на загальну суму 321 700,00 грн. Позивачем також виписана податкова накладна № 17 від 11.03.2010р.
На оплату вказаного рахунку позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № 22 від 11.03.2010р. на загальну суму 321 700,00 грн.
Вказані рахунок фактуру № 22 від 11.03.10р., накладну № 17 від 11.03.10р. та податкову накладну № 17 від 11.03.2010р. отримано Карпенко В.В., про що свідчить розписка про отримання, вчинена на рахунку-фактури.
У свою чергу відповідач не здійснив оплату за отриманий товар в обумовлений Договором строк, тобто 19.03.2010р., що призвело до виникнення заборгованості, яка згідно розрахунку позивача складає 321 700,00 грн.
Господарський суд при розгляді даного спору враховує, що укладений між сторонами договір поставки сільськогосподарської продукції № 2 від 10.03.2010р. є договором поставки .
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець / постачальник/ , який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності... а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач не подав господарському суду доказів виконання зобов'язань за договором поставки сільськогосподарської продукції № 2 від 10.03.2010р. щодо перерахування позивачу коштів в сумі 321 700,00 грн. за отриманий від позивача товар.
Натомість відповідач подав до суду заяву від 08.06.2010р., у якій вимоги позивача визнав у повному обсязі, на суму 323 365,78 грн.
Відповідно до норм статті 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
За таких обставин господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення основної заборгованості та стягує з відповідача на користь позивача заборгованість 321 700,00 грн. грн. за отриманий від позивача товар згідно договору № 2 від 10.03.2010 року.
У зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем коштів за отриманий товар позивач також просить стягнути з відповідача пеню згідно п. 6.2 Договору в сумі 1 665,78 грн. за період з 19.03.2010р. по 20.05.2010 р.
Згідно зі ст. ст. 546, 547, ч.3. ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.
Неустойкою / штрафом, пенею / є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Розмір пені, заявлений позивачем до стягнення не перевищує подвійний розмір облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня.
За таких обставин господарський суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення пені згідно обгрунтованого розрахунку позивача в сумі 1 665,78грн. грн. за період з 19.03.2010р. по 20.05.2010 р.
Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 712, 526, 546, 547, 549 Цивільного кодексу України, ст. 44, 49,78,82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 44,49,92-85,116 ГПК України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства «ІнтерПромГруп Кіровоград», код 36514284, 25014, м.Кіровоград, вул.Валентини Терешкової, 9 на користь приватного підприємства «ГрандІнвест Холдинг», код 36904708, р/р№ 260009133 в АБ "Полтавабанк", МФО 331489, 25006, Кіровоградська область, м.Кіровоград, вулю.Гоголя,132/137, кв.5 заборгованість в сумі 321 700,00 грн.; пеню в сумі 1 665,78 грн.; державне мито в сумі 3 233,65 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 236 грн.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.
Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя Макаренко Т.В.
повний текст судового рішення
підписано 16.06.10