гСправа № 358/979/21 Провадження № 2/358/650/21
08 жовтня 2021 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Тітова М.Б.
за участю:
секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Богуславської міської ради Київської області про визнання права власності на 1/4 частину житлового будинку в порядку набувальної давності, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності в порядку набувальної давності на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 88,50 кв. м., житловою площею 39,80 кв. м., допоміжною площею- 48,70 кв.м., а також господарські споруди: сарай, погріб, уборна, гараж, сарай- літня кухня, огорожа оціночна вартість 1/4 частини якого становить 60 795,00 (шістдесят тисяч сімсот дев'яносто п'ять) гривень 00 коп.
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що їй на підставі свідоцтва про право на спадщину №633 від 24.02.2004 року, посвідченого Богуславською державною нотаріальною конторою належить 3/4 частина житлового будинку АДРЕСА_1 . Інша 1/4 частина цього будинку на підставі договору дарування №1111 від 19.07.1977 року, посвідченого Богуславською державною нотаріальною конторою, належить її брату ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Російської Федерації, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Тушкинським відділом РАЦС управління РАЦС Москви від 20.03.2006 року. З моменту смерті брата вона постійно проживає у даному будинку, господарює там, проводить за власні кошти капітальні та поточні ремонти.
Із 2006 року та станом на сьогоднішній день, вона відкрито й безперешкодно користується будинком, обробляє земельну ділянку біля нього, вчасно сплачує комунальні платежі та залишається єдиним добросовісним володільцем і користувачем вказаного житлового будинку, тому просить визнати за нею право власності на 1/4 частину вказаного житлового будинку.
Посилаючись на положення ст.328 ч.1, ст.344 ЦК України позивачка просить задовольнити її вимоги.
Представник позивачки ОСОБА_3 подала до суду заяву, в якій просить справу розглянути без її участі та без участі позивачки, а також зазначила, що позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач Богуславська міська рада свого представника в судове засідання не направила, однак надіслала до суду заяву, в якій позов визнає та просить його задовольнити і розглянути справу без участі представника.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши письмові докази надані позивачкою, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №3140701 з датою формування 22.03.2004 та даних технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , вбачається, що 1/4 частка вказаного даного будинку належить на праві власності ОСОБА_2 , інша 3/4 частка належить ОСОБА_1 . Також даний будинок має наступні технічні характеристики: 1918 року забудови, загальною площею 88,50 кв.м., житловою площею 39,80 кв.м., підсобною площею 48,70 кв.м., а також господарські будівлі та споруди: сарай, погріб, уборна, гараж, сарай- л/кухня, огорожа. (а.с. 11-13).
Листом КП КОР «Південне бюро технічної інвентаризації» за № 2253 від 02.08.2021 року підтверджується, що станом на 01.01.2013 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстроване за: ОСОБА_1 на 3/4 частини на підставі свідоцтва про право на спадщину № 633 від 24.02.2004 року, посвідченого Богуславською державною нотаріальною конторою (реєстрова книга №2, реєстровий № 242); та за ОСОБА_2 на 1/4 частини на підставі договору дарування № 1111 від 19.07.1977 року, посвідченого Богуславською державною нотаріальною конторою (реєстрова книга №2, реєстровий № 242).
Як вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 20 березня 2006 року Тушинським відділом ЗАГС Управління ЗАГС Москви, ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Москва, Росія, помер громадянин Росії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Богуслав, Київської області (а.с. 10)
Актом обстеження житлово - побутових умов проживання від 05 серпня 2021 року, складеного депутатом Богуславської міської ради в присутності сусідів підтверджується, що ОСОБА_1 з 2006 року по даний час відкрито проживає в будинку АДРЕСА_1 , безперешкодно ним користується, здійснює поточні ремонти та доглядає за прибудинковою територією. Інших осіб, які б проживали в даному будинку з 2006 року, не було (а.с. 14).
Задовольняючи вимоги позивачки, суд керується наступними положеннями чинного законодавства, які регулюють виниклі правовідносини.
Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконністю набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч. 5 ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно володіє майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність).
Відповідно до ч. 4 ст. 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.
Пунктом 9 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справа №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Позивачка надала суду достатні та допустимі докази, якими підтверджується факт добросовісного і відкритого користування нерухомим майном на протязі більше 10 років, отже визнання права власності за позивачкою на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Згідно положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України про судовий збір.
Оскільки відповідачем позов визнано під час підготовчого судового засідання до початку розгляду справи по суті, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 454 гривні 20 коп.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 11, 142 ч.1, 200, 206, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 16, 328 ч. 1, 344 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності за набувальною давністю на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , 1918 року забудови, загальною площею 88,50 кв.м., житловою площею 39,80 кв.м., підсобною площею 48,70 кв.м., а також господарські будівлі та споруди: сарай, погріб, уборна, гараж, сарай- л/кухня, огорожа.
Повернути позивачці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого 25 серпня 2021 року згідно квитанції № 73 на р/р НОМЕР_3 , в ТВБВ 10026/638 філії ГУ по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», що становить 454 гривні 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: суддя М. Б. Тітов