Справа № 282/1135/21
Провадження № 2-а/282/23/21
12 жовтня 2021 року смт.Любар
Любарський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді: Вальчук В. В.
при секретарі судових засідань: Демчук В. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Любар за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП відділення поліції №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області старшого сержанта поліції Котюжинського Петра Миколайовича, ГУНП в Житомирській області про скасування постанови серії БАБ №922873 про адміністративне правопорушення від 12 серпня 2021 року,
Позивач вказує, що 12.08.2021 року, поліцейським СРПП ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області старшим сержантом поліції Котюжинським Петром Миколайовичем складено відносно нього постанову серії БАБ №922873 про накладення адміністративного стягнення за ч.5 ст.121; ч.1 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Підставою для винесення вищевказаної постанови стало те, що 12.08.2021 року о 23 год. 00 хв. в смт.Любар по вул.Максимчука, він керував автомобілем марки «ВАЗ» моделі «21214» д.н.з. НОМЕР_1 будучи не пристебнутим паском безпеки та не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії.
Позивач вважає дану постанову незаконною та безпідставною оскільки, поліцейським Котюжинським П.М. було грубо порушено порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, постанова не відповідає встановленій формі, у ній відсутня інформація про точне місце складення постанови та вчинення правопорушення.
Крім того, поліцейським у постанові вказано вулицю по якій він нібито керував та на якій було складено оскаржувану постанову - МАКСИМЧУКА, однак дана вулиця взагалі відсутня в смт.Любар, натомість вулиця на якій відбувалася подія має назву ГЕРОЯ-ЧОРНОБИЛЬЦЯ ВОЛОДИМИРА МИХАЙЛОВИЧА МАКСИМЧУКА. Також в оскаржуваній постанові біля підпису особи, яка винесла постанову, не зазначено прізвище та ініціали даної особи.
Разом з тим, поліцейський Котюжинський П.М. не долучає до постанови будь-яких доказів, які б підтверджували факт порушення ним ПДР, про що свідчить відсутність посилання на докази у оскаржуваній постанові в п.7, що в свою чергу підтверджує незаконність дій інспектора поліції та винесення такої постанови. Окрім цього, Котюжинський П.М. взагалі не провів розгляд справи як того вимагає глава 22 КУпАП та розділ III Наказу МВС №1395, а лише склав оскаржувану постанову (не досліджувались докази, не роз'яснював прав).
За таких обставин позивач просить суд визнати дії поліцейського СРПП ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області старшого сержанта поліції Котюжинського Петра Миколайовича незаконними та скасувати постанову серії БАБ №922873 від 12.08.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із суб'єкта владних повноважень Головного управління патрульної поліції у Житомирській області (ЄДРПОУ 40108625) на його користь судовий збір в розмірі 454 гривні 00 копійок.
Ухвалою Любарського районного суду Житомирської області від 16 вересня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Також даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення.
Відповідач поліцейський СРПП ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області Котюжинський П.М. в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав. Будь-яких інших заяв чи клопотань від нього також до суду не надходило.
Представник відповідача ГУНП в Житомирській області в судове засідання не з'явився, направив до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач зазначає, що позивача правомірно притягнено до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121; ч.1 ст.126 КУпАП, оскільки в його діях мало місце порушення Правил дорожнього руху України. Обставини викладені в позовній заяві є суб'єктивною думкою позивача та не підтверджуються будь-якими доказами. За таких обставин просив суд врахувати даний відзив, та відмовити позивачу у позові за безпідставністю вимог.
Згідно ч.3 ст.194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
У відповідності до ч.4 ст.229 КАС України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, зокрема дослідивши наданий відповідачем відзив, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В судовому засіданні встановлено, що постановою серії БАБ №922873 від 12.08.2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.121; ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 гривень.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови 12.08.2021 року о 23 год. 00 хв. в смт.Любар по вул.Максимчука, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ» моделі «21214» д.н.з. НОМЕР_1 будучи не пристебнутим паском безпеки та не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події складу адміністративного правопорушення, що має бути доведено шляхом надання доказів.
Відповідно до ст.251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
У зв'язку з цим посадова особа зобов'язана розглянути всі сторони адміністративного правопорушення, оцінити його наслідки, переконатись, що внаслідок його вчинення не завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дослідити обстановку, в якій вчинене порушення, особу порушника, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність та інше.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем ОСОБА_1 , правил Дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ч.5 ст.121; ч.1 ст.126 КУпАП.
У відзиві на позов, що поданий представником ГУНП в Житомирській області зазначено, що факт вчинення ОСОБА_1 вищевказаних адміністративних правопорушень підтверджується відеозаписом з нагрудної відеокамери поліцейського з місця події від 12.08.2021 року, який він просить витребувати для ознайомлення. Однак, відповідачем не обґрунтовується неможливість самостійно надати даний доказ у відповідності до статей 79-80 КАС України, та не зазначається чому саме суд повинен витребовувати цей доказ, оскільки саме відповідач відповідно до ч.3 ст.79 КАС України повинен подати до суду докази разом із поданням відзиву. Крім того, як було зазначено вище, даний доказ суду не надано відповідачами з невідомих причин, а також в оскаржуваній постанові відсутнє посилання на нього, як на доказ вчинення вищевказаних адміністративних правопорушень, відтак, суд приходить до висновку, що клопотання про витребування відео доказу не підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року №5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідачами, всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України, факт порушення позивачем, дорожнього руху та правомірність винесення оскаржуваної постанови не доведено, у постанові про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121; ч.1 ст.126 КУпАП відсутнє посилання на докази, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи принцип змагальності адміністративного процесу та встановлений КАС України обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, суд вирішує спір на основі викладених в позові аргументів та наданих документів.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене та те, що на виконання вимог законодавства відповідачем не було вжито заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для вирішення справи належним чином, суд приходить до висновку про те, що постанова поліцейського СРПП ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області старшого сержанта поліції Котюжинського Петра Миколайовича серії БАБ №922873 від 12.08.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст.121; ч.1 ст.126 КУпАП є незаконною, в зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, а справа закриттю.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.5, 9, 247, 251, 283, 284 КУпАП, ст.ст.5, 9, 77, 79-80, 139, 162, 229, 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд,
Позовні вимоги задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №922873 від 12.08.2021року, винесена поліцейським СРПП ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області старшим сержантом поліції Котюжинським Петром Миколайовичем, щодо ОСОБА_1 - визнати протиправною та скасувати у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.121; ч.1 ст.126 КУпАП.
Провадження по справі стосовно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121; ч.1 ст.126 КУпАП - закрити.
Стягнути з бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Житомирській області, м.Житомир вул.Покровська,96 (ЄДРПОУ 40108625) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 сплачений ним судовий збір у сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: В. В. Вальчук