07 жовтня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3
при секретарі судових засідань ОСОБА_4 о
за участю:
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 18 травня 2021 року,
ОСОБА_7 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Деснянського районного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 364 КК України та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Згідно заяви про перегляд постанови Деснянського районного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року за нововиявленими обставинами, підстави з яких його звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 364 КК України є нереабілітуючими.
Разом з тим, спочатку кримінальна справа щодо нього була порушена за ч. 1 ст. 364 та ч. 2 ст. 307 КК України, при цьому 10 жовтня 2014 року судом ухвалено постанову про повернення кримінальної справи щодо ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307 КК України Генеральному прокурора України для проведення додаткового розслідування.
По даній справі були внесенні відомості до ЄРДР за № 42015000000000050 від 21 січня 2015 року та в подальшому направленні до ТУ ДБР у м. Києві.
10 серпня 2020 року кримінальне провадження № 42015000000000050 було закрито, у зв'язку з відсутністю в його діях ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що є реабілітуючою обставиною.
Таким чином, на думку ОСОБА_7 встановлений факт відсутності в його діях ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тягне за собою відсутність в його діях ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Вказана обставина не була і не могла бути відомою суду при винесенні рішення від 26 вересня 2014 року.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_7 про перегляд постанови Деснянського районного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року за нововиявленими обставинами, суд зазначив, що вказані ним обставини не є нововиявленими в розумінні ч. 2 ст. 459 КПК України.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , просить ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 18 травня 2021 року скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції заяви ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Деснянського районного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що закриття кримінального провадження № 42015000000000050 у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, є не що іншим, як нововиявленими обставинами, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухвалені судового рішення і які доводять неправильність постанови Деснянського районного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року і вказують на невинуватість ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 364 КК України.
Таким чином, на думку адвоката, судом першої інстанції здійснено неналежну оцінку фактичним обставинам справи, що призвело до помилкових висновків з приводу того, що викладені в заяві ОСОБА_7 обставини, не є нововиявленими в розумінні ч. 2 ст. 459 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 460 КПК України учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
Перелік підстав перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами визначений ч. 2 ст. 459 КПК України.
Відповідно до зазначеної норми, нововиявленими обставинами визнаються:
1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;
2) зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
4) визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом;
5) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Вказаний перелік є виключним.
Виходячи з аналізу даної норми, нововиявленими обставинами є ті обставини, які не були відомі суду під час винесення судового рішення і які могли вплинути на правильність судового рішення, яке належить переглянути.
При перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами, суд не розглядає обставини по суті, а лише надає оцінку доводам учасників судового провадження щодо наявності таких обставин.
Усвоїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Желтяков проти України», наголошував, щоб коли суди остаточно вирішили питання, їх рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.
Процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами за своєю природою не є повторним розглядом справи по суті, повторною апеляцією чи касацією, вона не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження та усунення суперечностей у доказах. У цьому випадку суд лише перевіряє наявність передбачених у ч. 2 ст. 459 КПК обставин, на які учасники судового провадження посилаються як на нововиявлені, та надає оцінку тому, чи могли вказані обставини, що не були відомі суду на час розгляду справи, вплинути на правильність рішення суду, яке належить переглянути.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, в провадженні Деснянського районного суду м. Києва знаходилась кримінальна справа №754/4860/14-к стосовно ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 364 КК України.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року кримінальна справа щодо ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 364 КК України була закрита, а ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2014 року повернуто кримінальну справу щодо ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307 КК України Генеральному прокурора України для проведення додаткового розслідування.
По даній справі були внесенні відомості до ЄРДР за № 42015000000000050 від 21 січня 2015 року та в подальшому направленні до ТУ ДБР у м. Києві.
10 серпня 2020 року кримінальне провадження № 42015000000000050 було закрито, у зв'язку з відсутністю в його діях ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
Разом з тим, рішення Деснянського районного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року про закриття матеріалів кримінальної справи щодо ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 364 КК України було прийняте на підставі клопотання захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 .
Таким чином, на момент винесення постанови суду від 26 вересня 2014 року, ОСОБА_7 були відомі підстави закриття відносно нього кримінальної справи та звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 364 КК України.
Дані підстави були висунуті захисником ОСОБА_7 та останнім особисто підтримані у судовому засіданні під час розгляду кримінальної справи.
З вище наведеного слідує, що ОСОБА_7 усвідомлював підстави звільнення його від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 364 КК України в зв'язку із закінченням строків давності, зокрема те, що вчинений ним злочин є злочином невеликої тяжкості, не оспорював фактичні дані щодо інкримінуємого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
У зв'язку з цим, колегія суддів вважає посилання апелянта на постанову від 10 серпня 2020 року про закриття кримінального провадження № 42015000000000050 у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, є не що іншим, як намаганням сторони захисту переглянути остаточне й обов'язкове судове рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, у зв'язку з чим не вбачає підстав для її скасування, а відтак апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , - не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 462, 464 КПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , залишити без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 18 травня 2021 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_7 про перегляд постанови Деснянського районного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року за нововиявленими обставинами - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
_____________________ _____________________ ___________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3