03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/12074/2021
23 вересня 2021 року м. Київ
Справа № 2-1641/11
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Махлай Л.Д., Немировської О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравченко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 17 травня 2021 року, постановлену у складі судді Рудюка О.Д.,
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
13 січня 2021 року стягувач ТОВ «АНСУ» звернувся до суду з заявою, в якій просить суд поновити строк пред'явлення до виконання виконавчого листа (дубліката) у справі №2-1641/11, виданого Вишгородським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» заборгованості за кредитним договором на загальну суму 173 282,29 грн.
Заява обґрунтована тим, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 21.12.2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором №29-105/07-А від 10.04.2007 року у розмірі 170339,29грн. та судові витрати: витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн., судовий збір 2823 грн., а всього стягнуто солідарно 173282,29 грн.
22 травня 2019 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області замінено сторону виконавчого провадження з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на ТОВ «АНСУ». Станом на 29.12.2020 року виконавче провадження ВП №43237986 щодо виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 173 282,29 грн. перебуває у стані відкритого.
Виконавчий лист щодо примусового стягнення з ОСОБА_2 повернуто стягувачу, однак під час пересилки був втрачений. 23.11.2020 року Вишгородським районним судом Київської області задоволено заяву ТОВ «АНСУ» про видачу дублікату виконавчого листа, однак на момент отримання дублікату виконавчого листа строк пред'явлення був пропущений.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 17 травня 2021 року у задоволенні заяви відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою, директор ТОВ «АНСУ» - Кононов І.К. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про поновлення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа (дубліката) у справі № 2-1641/11, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції не були прийняті до уваги надані заявником ТОВ «АНСУ» докази та наведені обставини причин пропущення строку пред'явлення виконавчого листа (дубліката) до виконання, а саме: не враховано той факт, що ТОВ «АНСУ» звернулося до Вишгородського районного суду Київської області із заявою про видачу дубліката виконавчого листа 28.11.2019 року ще до закінчення строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа №2-1641/11, однак постановлена судом за результатами розгляду цієї заяви ухвала від 23.11.2020 року набрала законної сили лише 09.12.2020 року, тобто після закінчення строку пред'явлення до виконання (дубліката) виконавчого листа №2-1641/11 від 30.01.2012 року, який закінчився 30.12.2019 року.
Наголошує, що ТОВ «АНСУ» добросовісно користувалося наданими йому правами та вживало всіх можливих заходів з метою виконання рішення суду, однак з незалежних від ТОВ «АНСУ» причин не могло отримати дублікат виконавчого листа та пред'явити його до виконання в межах встановленого строку, що доводять наведені вище обставини.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
В судовому засіданні представник позивача Кононов І.К. підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу суду скасувати.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила ухвалу суду залишити без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, будучи повідомленими про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки суд не повідомили, а тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу за їх відсутності відповідно до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши думку учасників справи, які з'явились в судове засідання, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що наведені представником ТОВ «АНСУ» причини пропуску строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання, а саме отримання дублікату виконавчого листа з пропущеним строком для пред'явлення до виконання, на переконання суду, є неповажними, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що заява ТОВ «АНСУ» щодо поновлення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа задоволенню не підлягає.
З висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, оскільки він зроблений з неповним з'ясуванням обставин справи та порушенням норм процесуального права, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 21.12.2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором №29-105/07-А від 10.04.2007 року у розмірі 170 339,29 грн. та судові витрати: витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн., судовий збір 2823 грн., а всього стягнуто солідарно 173 282,29 грн.
На підставі вказаного рішення, 30.01.2012 року Вишгородським районним судом Київської області видано виконавчі листи ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», що підтверджується розпискою, вчиненою на довідковому листі до справи.
21 листопада 2018 року між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ТОВ «АНСУ» укладено договір відступлення прав вимоги, згідно з яким право грошової вимоги за кредитним договором № 29-105/07-А від 10 квітня 2007 року перейшло до ТОВ «АНСУ», що підтверджується додатком №1 до договору від 21 листопада 2018 року, реєстром кредитних договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 22 травня 2019 року замінено стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на ТОВ «АНСУ» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №2-1641/2011, виданого на підставі рішення Вишгородського районного суду Київської області від 21.12.2011 року про солідарне стягнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитом.
20 серпня 2019 року Вишгородським РВ ДВС ГТУЮ у Київській області на адресу ТОВ «АНСУ» було направлено лист, з якого вбачається, що 30 грудня 2016 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа про стягнення солідарно з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитом стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «»Про виконавче провадження. Повторно виконавчий документ до Вишгородського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області не повертався.
15 жовтня 2019 року директор ТОВ «АНСУ» звернувся до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа по справі №2-1641/2011 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитом.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 13 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа.
04 грудня 2019 року директор ТОВ «АНСУ» повторно звернувся до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа по справі №2-1641/2011 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитом.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 07 липня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа.
Постановою Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 07 липня 2020 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що виконавчий лист перебував на виконанні у Вишгородському РВ ДВС ГТУЮ у Київській області та постановою державного виконавця від 30 грудня 2016 року повернутий стягувачу на підставі п. 2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Повторно виконавчий лист міг бути пред'явлений до примусового виконання до 30 грудня 2019 року. Суд апеляційної інстанції зазначав, що оскільки оригінали втрачено, рішення не виконано і воно не втратило своєї законної сили та не закінчився строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у видачі дублікатів виконавчих листів.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 23 листопада 2020 року заяву про видачу дублікату виконавчого листа задоволено, видано ТОВ «АНСУ» дублікат виконавчого листа по цивільній справі № 2-1641/11 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитним договором.
Звертаючись до суду з заявою про поновлення пропущеного строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання, ТОВ «АНСУ» посилався на те, що станом на 29.12.2020 року виконавче провадження ВП №43237986 щодо виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 173282,29 грн. перебуває у стані відкритого. Виконавчий лист щодо примусового стягнення з ОСОБА_2 повернуто стягувачу, однак під час пересилки втрачений. 23.11.2020 року Вишгородським районним судом Київської області задоволено заяву ТОВ «АНСУ» про видачу дублікату виконавчого листа, проте на момент отримання дублікату виконавчого листа строк пред'явлення був пропущений.
З листа Вишгородського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області від 26 серпня 2020 року, що додано до заяви про поновлення строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання, вбачається, що перевіркою відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що станом на 26 серпня 2020 року на виконанні у відділі відсутні відкриті виконавчі провадження з виконання виконавчого листа № 2-1641/11 від 30.01.2012 року Вишгородського районного суду Київської області про стягнення з ОСОБА_2 боргу 173282, 29 грн. на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».
Відповідно до ч. 1. ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час ухвалення рішення суду), виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у
справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не
передбачено законом.
Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
Статтею 23 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час ухвалення рішення суду) визначено, строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.
Враховуючи, що постановою державного виконавця Вишгородського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області від 30 грудня 2016 року виконавчий лист № 2-1641/11 про стягнення солідарно з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитом повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», тому відповідно ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження», перебіг строку на повторне пред'явлення виконавчого листа до виконання встановлюється з дня його повернення, тобто з 30 грудня 2016 року.
5 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України від 2 червня 2016 року №1404 «Про виконавче провадження».
Пунктом 5 Розділу XIII Прикінцеві та Перехідні Положення Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року, визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Частиною 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Таким чином, трирічний строк на повторне пред'явлення виконавчого листа № 2-1641/11 про стягнення солідарно з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитом, встановлюється з 30 грудня 2016 року та закінчується 30 грудня 2019 року.
04 грудня 2019 року директор ТОВ «АНСУ» повторно звернувся до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа по справі №2-1641/2011, тобто в межах строку, встановленого Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з ч.1 п.17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Разом з тим, ухвалу про видачу дублікату виконавчого листа №2-1641/2011 судом постановлено лише 23 листопада 2020 року, тобто після закінчення строку для пред'явлення цього виконавчого документа до виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Вирішуючи питання визнання поважними причин пропуску строку, суд повинен перевірити, чи пропущено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, чи поважні причини такого пропуску, що було підставою невчасного звернення за виконанням судового рішення. Зокрема, поважними можна визнати ті причини, які не залежали від волі стягувача.
Причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв'язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено. Зазначене повинно підтверджуватися належними і допустимими засобами доказування.
Встановивши, що пропуск строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання зумовлений тривалим розглядом заяви про видачу дублікату виконавчого листа у судах першої та апеляційної інстанції, що позбавило можливості своєчасно подати виконавчий документ до виконання, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа №2-1641/2011.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції на вищевикладене уваги не звернув, не врахував, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання стягувачем пропущено з поважних причин, оскільки за час розгляду в судах заяви про видачу дублікату виконавчого листа, поданої в межах процесуального строку, встановленого законом, трирічний строк на пред'явлення виконавчого листа до виконання завершився 30 грудня 2019 року, та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 року по справі № 1-7/2013, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2004 року по справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки заявником наведено обставини, які свідчать про поважність пропуску ним строку для пред'явлення для виконання виконавчого листа, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала не може бути визнана законною та обґрунтованою, тому підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374- 376, 381-383 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» - задовольнити.
Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 17 травня 2021 року - скасувати та прийняти постанову:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» про поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання - задовольнити.
Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «АНСУ» строк на пред'явлення до виконання виконавчого листа ( дубліката) у справі №2-164/11, виданого Вишгородським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитним договором на загальну суму 173 282 грн. 29 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 12 жовтня 2021 року.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Махлай Л.Д.
Немировська О.В.