Справа № 276/66/19
Провадження по справі 1-кп/276/24/21
06 жовтня 2021 року смт. Хорошів
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 в кримінальному провадженні №12019060140000159 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 3 ст. 185 Кримінального кодексу України,
У провадженні суду перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.2, 3 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому на строк 60 діб з визначенням розміру застави - у розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. В обґрунтування зазначив, що підставою для продовження зазначеного запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення. Вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого у ході судового розгляду та не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1,3,4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Обвинувачений та захисник заперечили щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили застосувати більш м'який запобіжний захід - у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки саме таких захід забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно вимог ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
За змістом ст.177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, у тому числі, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ч.3 ст. 199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Встановлено, що на розгляді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження №12019060140000159 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.185 КК України, що підтверджується наданими стороною обвинувачення копіями документів, а відтак є обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому злочинів.
В ході розгляду указаного кримінального провадження обвинувачений неодноразово не з'являвся до суду, у зв'язку з чим ухвалою суду від 05.11.2020 він оголошувася в розшук.
Обвинувачений ОСОБА_4 був розшуканий 15.12.2020 та надав розписку про те, що він зобов'язується прибувати до суду за викликом.
Після встановлення місця знаходження ОСОБА_4 розгляд об'єднаного судового провадження щодо нього призначений на 25.03.2021. На вказану дату судового засідання ОСОБА_4 не з'явився, у зв'язку з чим ухвалою від 25.03.2021 був підданий приводу на 10.06.2021. Привід не виконаний у зв'язку з відсутністю обвинуваченого за місцем проживання та відсутністю відомостей про місцезнаходження ОСОБА_4 .
У зв'язку з цим ухвалою суду від 10.06.2021 повторно оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_4 та надано дозвіл на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі вказаної ухвали заступником начальника відділення інспекторів прикордонного контролю (тип А) впс «Глухів» ОСОБА_6 07.09.2021 о 22 год. 50 хв. затримано обвинуваченого ОСОБА_4 , про що складено відповідний протокол затримання особи.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується, у тому числі, у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання від 3 до 6 років позбавлення волі, судом враховується практика ЄСПЛ, зокрема справа «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001, де суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінці ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_4 не працює, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів та зважаючи на вищевикладені обставини, враховуючи молодий вік і стан його здоров'я, а також умисну неявку обвинуваченого до суду, що має тривалий характер, у зв'язку з чим він двічі оголошувався у розшук, залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 без застосування запобіжного заходу зможе надалі переховуватися від суду, а також впливати на потерпілих та свідків, або вчинити інше кримінальне правопорушення і таким чином негативно вплинути на хід судового розгляду та встановлення об'єктивної істини в кримінальному провадженні.
Відтак, судом встановлено достатньо підстав вважати, що прокурором доведені ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні встановлено, що місце проживання ОСОБА_4 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Запобіжний захід, в тому числі у вигляді тримання під вартою, є засобом для забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного під час проведення досудового розслідування та судового провадження, а не мірою відповідальності за скоєне, а тому тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, в якому підозрюється особа, наявність попередніх судимостей та можливе притягнення до кримінальної відповідальності, не можуть бути домінуючим критерієм для обрання запобіжного заходу.
На переконання суду, прокурором не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, доведеним прокурором, а відтак продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необґрунтованим.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 194 КПК України, для досягнення мети застосування запобіжного заходу, яка вказана у ст. 177 КПК України, тобто забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, суд вважає за доцільне застосувати відносно ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід, який не пов'язаний з триманням під вартою, а саме - у виді цілодобового домашнього арешту за адресою місця реєстрації обвинуваченого, без застосування електронних засобів контролю.
Відтак, у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.
Керуючись ст. 177, 199, 331 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, без застосування електронних засобів контролю.
Заборонити ОСОБА_4 залишати цілодобово місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 06 грудня 2021 року.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1. прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;
2. не відлучатись з місця проживання без дозволу прокурора, суду;
3. повідомляти прокурора, суд про зміну місця проживання;
4.утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_4 , що у разі невиконання обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Встановити строк дії ухвали до06 грудня 2021 року.
По закінченню даного строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Звільнити ОСОБА_4 з-під варти в залі суду.
Зобов'язати уповноважених працівників органу Національної поліції доставити обвинуваченого ОСОБА_4 до його місця проживання.
Виконання ухвали доручити відділенню поліції №4 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області.
Повний текст ухвали оголошено 11.10.2021 року.
Судове засідання відкласти на 14 год. 00 хв. 17 листопада 2021 року.
В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого.
Головуючий суддя ОСОБА_1