12 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 580/4652/20
адміністративне провадження № К/9901/36062/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Регіонального сервісного центру МВС в Черкаській області
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року
у справі №580/4652/20
за позовом ОСОБА_1
до Регіонального сервісного центру МВС в Черкаській області, Головного сервісного центру МВС
про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Регіонального сервісного центру МВС в Черкаській області, Головного сервісного центру МВС, в якому просила:
- визнати незаконним та скасувати наказ Регіонального сервісного центру МВС в Черкаській області про звільнення ОСОБА_1 з посади адміністратора в ТСЦ №7143 (на правах відділу м. Звенигородка) Регіонального сервісного центру МВС в Черкаській області як такий, що виданий з порушенням процедури звільнення;
- поновити позивача на посаду адміністратора в Регіональному сервісному центрі МВС в Черкаській області;
- зобов'язати Регіональний сервісний центр МВС в Черкаській області внести в трудову книжку відповідні записи;
- зобов'язати Головний сервісний центр МВС України вжити заходів щодо призначення (переведення) ОСОБА_1 на рівнозначну посаду до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Черкаській області;
- стягнути з Регіонального сервісного центру МВС в Черкаській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14 серпня 2020 року по день ухвалення рішення;
- стягнути з Регіонального сервісного центру на користь позивача моральну шкоду в розмірі 100000грн.;
- стягнути з Регіонального сервісного центру на користь позивача витрати на правову допомогу.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року даний позов задоволено частково, зобов'язано Регіональний сервісний центр МВС в Черкаській області внести зміни в наказ № 71 о/с від 10 серпня 2020 року, зазначивши дату звільнення 14 серпня 2020 року. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково;
- визнано незаконним та скасовано наказ Регіонального сервісного центру МВС в Черкаській області від 13 серпня 2020 року №71 о/с про звільнення ОСОБА_1 з посади адміністратора в ТСЦ №7143 (на правах відділу м. Звенигородка) Регіонального сервісного центру МВС в Черкаській області;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді адміністратора в Регіональному сервісному центрі МВС в Черкаській області;
- стягнуто з Регіонального сервісного центру МВС в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14 серпня 2020 року по 06 липня 2021 року в сумі 161425,08 коп. В решті позовних вимог відмовлено.
01 жовтня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Регіонального сервісного центру МВС в Черкаській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року у справі №580/4652/20.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Разом з цим, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень слідує, що позивач займав посаду адміністратора в Регіональному сервісному центрі МВС в Черкаській області, яка не відноситься до посад, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища та спірні правовідносини у цій справі склались з приводу проходження позивачем публічної служби, а отже в розумінні частини 6 статті 12 КАС України є справою незначної складності.
Предметом розгляду даної справи є скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди, тобто дана справа пов'язана з проходженням позивачем публічної служби.
Враховуючи, що дана справа є справою незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги про наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а-г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у касаційних скаргах відсутні та такі обставини не встановлені судом з поданих матеріалів касаційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Суд також враховує позицію висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі п. 3 (а) статті 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до пункту 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій пункту 1 статті 6 Конвенції.
З огляду на наведене, у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Також суд звертає увагу скаржника, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Регіонального сервісного центру МВС в Черкаській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року у справі №580/4652/20.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційними скаргами та доданими до скарги матеріалами направити особам, які подали касаційні скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
..................................
..................................
..................................
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду