11 жовтня 2021 року
Київ
справа №300/1452/20
адміністративне провадження №К/9901/27906/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів Жука А.В., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року
у справі №300/1452/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Івано-Франківської обласної прокуратури, керівника Івано-Франківської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішень та зобов'язання вчинити дії,
У червні 2020 року позивач звернувся з позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №126 від 02 квітня 2020 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора»;
- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Івано-Франківської області №287к від 28 квітня 2020 року, яким звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Івано-Франківської області та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 04 травня 2020 року;
- поновити в Івано-Франківській обласній прокуратурі на посаді, рівнозначній посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Івано-Франківської області з 04 травня 2020 року;
- стягнути з Івано-Франківської області прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 травня 2020 року по день прийняття судом рішення про поновлення на роботі.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року позов задоволено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року рішення суду першої інстанції змінено, викладено абз. 4 та 5 резолютивної частини у наступній редакції:
«Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Івано-Франківської області з 04 травня 2020 року.
Стягнути з Прокуратури Івано-Франківської області в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 168 410 грн (сто шістдесят вісім тисяч чотириста десять гривень) 34 коп. (тридцять чотири копійки) з відповідним відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.»
У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
30 липня 2021 року до касаційного суду надійшла скарга Офісу Генерального прокурора.
Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2021 року указану скаргу залишено без руху.
Недоліки касаційної скарги усунуто в строк, установлений Судом.
Щодо оскарження рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року Суд зазначає таке.
За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №300/1452/20 є посилання у касаційній скарзі на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник указує, що станом на дату подання касаційної скарги відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 9 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ, на підставі якого затверджено Порядок №221 та визначено, що атестація прокурорів проводиться згідно з цим порядком, пункту 16 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ щодо повноважень кадрових комісій при неуспішному проходженні атестації, пункту 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ щодо дискреції кадрових комісій на прийняття рішення за результатами проходження прокурорами атестації, пункту 5 розділу ІІ Порядку №221 щодо припинення участі прокурора в атестації, який не набрав прохідного балу.
Обґрунтування скаржником наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
У тексті касаційної скарги викладено клопотання заявника про зупинення виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року у справі №300/1452/20.
Відповідно до частини першої статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до частини першої та третьої статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З огляду на викладене, Суд вважає за необхідне встановити учасникам строк для подання заперечень щодо заявленого клопотання про зупинення виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року у справі №300/1452/20.
Згідно з положеннями частини 3 статті 334 КАС України, питання про витребування матеріалів справи вирішується в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
Так, матеріали справи №300/1452/20 надійшли до Суду на підставі ухвали Верховного Суду від 26 липня 2021 року, якою відкрито провадження у вказаній справі за касаційною скаргою керівника Івано-Франківської обласної прокуратури.
З огляду на викладене, Суд не вирішуватиме питання про витребування матеріалів справи №300/1452/20 у даній ухвалі.
Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням строку на касаційне оскарження, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 121, 287, 328-330, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України Суд, -
Відкрити касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року у справі №300/1452/20.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та заперечень щодо заявленого клопотання про зупинення виконання судових рішень, та роз'яснити, що до відзиву та заперечень додаються докази надсилання (надання) їх копій та доданих до них документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
А.В. Жук
А.Г. Загороднюк
Судді Верховного Суду