Справа № 560/1432/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
12 жовтня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 19.03.2020 в повному обсязі;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.12.2015 по 28.02.2018, а в період з 01.03.2018 по 19.03.2020 не врахування абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 19.03.2020 в повному обсязі, із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.12.2015 по 28.02.2018, а в період з 01.03.2018 по 19.03.2020 з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 новий «грошовий атестат» із зазначенням у ньому березня 2018 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та фіксованої суми індексації, яка утворилася відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 до 19.03.2020. На день виключення зі списків особового складу військової частини не отримав в повному обсязі кошти, на які мав право за час проходження військової служби, а саме індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 19.03.2020. Вказав, що звернувся до відповідача з заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення. Однак, отримав відмову у зв'язку з відсутністю фінансування на цю мету. Вважає, що відсутність бюджетних асигнувань не може слугувати підставою для невиплати індексації. Тому звернувся до суду з цим позовом.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 31.12.2018.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 31.12.2018.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В апеляційній скарзі зазначає, що висновок суду першої інстанції, щодо визначення базового місяця при обрахуванні індексації, є незаконним та необґрунтованим. Вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Крім того, апелянт просив зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 новий «грошовий атестат» із зазначенням у ньому березня 2018 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними в справі матеріалами, ОСОБА_1 з 01.12.2015 по 19.03.2020 проходив військову службу в Військовій частині НОМЕР_2 , що знаходиться у прямому підпорядкуванні та на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19.03.2020 №60 позивач виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 19.03.2020.
11.11.2020 позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою про надання відомостей щодо його проходження служби, зокрема виплати грошового забезпечення, в тому числі індексації грошового забезпечення.
За результатами розгляду звернення, відповідач надав відповідь, оформлену листом від 24.11.2020 №350/487/1445/пс. Зазначено, що здійснення індексації у січні 2016 року - лютому 2018 року, без відповідного фінансування, було б прямим порушенням норм Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI так як не було підкріплено видатками, що передбачались у Державному бюджеті України для Міністерства оборони України на відповідний рік.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 19.03.2020 позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що має місце бездіяльність щодо не нарахування та невиплати індексації, яка є протиправною, відповідно, наявні підстави для її нарахування та виплати за цей період. Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги щодо встановлення базовим місяцем січень 2008 року суд першої інстанції дійшов висновку, що повноваження як відносно обрахунку індексації так і щодо визначення базового місяця для такого нарахування, у відповідності до положень Порядку №1078 та Закону №1282-XII, покладається на відповідача, а тому, підстави для зобов'язання останнього здійснити розрахунок індексації позивача з урахуванням базового місяця "січень 2008 року", на час звернення - відсутні.
З матеріалів справи встановлено, що апелянтом оскаржується рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовної вимоги в частині врахування базового місяця з моменту підвищення посадового окладу, а саме січня 2008 року та видачі нового "грошового атестату", водночас в іншій частині рішення ніким не оскаржується.
Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі по тексту - Закон №1282-ХІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №1282-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно з положеннями ст. 5 Закону №1282-ХІІ підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відповідно до статті 9 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі по тексту - Порядок №1078).
Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
За змістом пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Так, у відповідності до наданої відповідачем до суду інформації про виплачену індексацію грошового забезпечення за 2015-2020 роки, позивачу виплачено індексацію грошового забезпечення за 2015, 2016, 2019, 2020. В період з 2017-2018 роки позивачу не виплачено індексацію грошового забезпечення. Отже, бездіяльність відповідача щодо виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 01.01.2017 по 31.12.2018 є протиправною.
З врахуванням зазначеного колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції щодо необхідності зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 31.12.2018.
Щодо доводів апелянта зазначених в апеляційній скарзі про виплату індексації грошового забезпечення позивачу за 2015, 2016, 2019, 2020, то колегія суддів зауважує, що відповідно до інформації Військової частини НОМЕР_1 про виплачену позивачу індексацію грошового забезпечення за 2015, 2016, 2019, 2020 роки, наявну в матеріалах справи, ОСОБА_1 виплачена індексація грошового забезпечення за 2015, 2016, 2019, 2020. Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Переглядаючи правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення в частині визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у взаємозв'язку з розміром грошового забезпечення, що має виплачуватись позивачу, колегія суддів зауважує, що відповідності до положень Порядку №1078 та Закону №1282-XII, дані повноваження покладається на відповідача.
З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимоги щодо зобов'язання відповідача встановити базовий місяць січень 2008 року, а з 01.03.2018 по 19.03.2020 з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію за період з 01.12.2015 по 19.03.2020 в повному обсязі, із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.12.2015 по 28.02.2018, а в період з 01.03.2018 по 19.03.2020 з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, задоволенню не підлягають.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19.
Переглядаючи правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення щодо зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 новий «грошовий атестат» із зазначенням у ньому березня 2018 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та фіксованої суми індексації, яка утворилася відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, то колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції законними та обґрунтованими, а заявлені вимоги передчасними, з огляду на відсутність порушеного права позивача в цій частині.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.