Справа № 240/2622/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черноліхов С.В. Суддя-доповідач - Сушко О.О.
05 жовтня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Чорнокнижник О.В.,
представника позивача: Карповича А.Р.
представника відповідача: Дібрової Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Агрофірма "Немиринецька" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Агрофірма "Немиринецька" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В лютому 2021 року Дочірнє підприємство "Агрофірма "Немиринецька" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 26 січня 2021 року № 0006880713, № 0006890113, № 0006900713.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства "Агрофірма "Немиринецька" з питань правомірності декларування від'ємного значення податку на додану вартість за червень-грудень 2019 року, січень-вересень 2020 року, яке становить більше 100 тис. грн., та заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість по декларації з ПДВ за вересень 2020 року виявлено порушення: підпункту "б" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, підпункту 4 пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року № 159/28289, внаслідок чого позивачу відмовлено у бюджетному відшкодуванні по декларації за вересень 2020 року на суму 103804,00 грн.; пункту 44.1 статті 44, абзацу "г" пункту 198.5, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого Підприємством завищено суму від'ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду по рядку 21 Декларації за вересень 2020 року на 1949452,00 грн.
За результатами перевірки складено акт № 2505/06-30-07-13/31826128 від 18 грудня 2020 року.
Не погоджуючись з таким, підприємство подавало заперечення, за результатами розгляду яких Головне управління ДПС у Житомирській області змінило висновок акту перевірки, змінивши суму завищення від'ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду по рядку 21 Декларації за вересень 2020 року на 1735677,00 грн.
На підставі вказаного акта контролюючим органом 26 січня 2021 року винесені податкові повідомлення-рішення:
- № 0006880713 про зменшення суми бюджетного відшкодування за вересень 2020 року на 103804, 00 грн.;
- № 0006900713 про нарахування штрафу по податку на додану вартість у розмірі 26990,00 грн.;
- № 0006890113 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1735677, 00 грн.
Вважаючи вказані повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення є правомірними, прийняті на підставі та у межах наданих відповідачу повноважень, а доводи позивача щодо протиправності таких рішень не знайшли підтвердження у ході судового розгляду даної справи.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Щодо податкового повідомлення-рішення № 0006890113 та сум податку на додану вартість.
В акті перевірки перервіряючими зроблено висновки про те, що ДП «Агрофірма «Немиринецька» завищило від'ємне значення суми податку на додану вартість на загальну суму 1735677,00 грн., яка складається з:
- 909146,00 грн. податку на додану вартість за результатами обліку зернових та технічних культур на рахунку 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення»;
- 155427,00 грн. податку на додану вартість за результатами обліку залишків (пересорт) зернових та технічних культур на складах підприємства за грудень 2019 року;
- 642210,00 грн. податку на додану вартість за списання паливо-мастильних матеріалів;
- 28894,00 грн. податку на додану вартість в результаті фінансово-господарських взаємовідносин з компанією ТОВ «Рентолл».
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Перевіркою встановлено, що ДП «Агрофірма «Немиринецька» частину зернових та технічних культур обліковує на рахунку 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення», відповідно до облікової політики підприємства на вказаному рахунку обліковується насіннєвий та посівний матеріал.
В ході проведення перевірки встановлено, що станом на 01 червня 2019 року та станом на 30 вересня 2020 року на залишках по рах. 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення» обліковується кукурудза в кількості 1260061 кг на загальну суму 3857292,74 грн., пшениця в кількості 27760 кг на загальну суму 109549,22 грн. та соя в кількості 82480 кг на загальну суму 578888,26 грн.
За період, що підлягав перевірці, руху (списання, надходження) по зазначеним позиціям зернових та технічних культур відповідно до даних бухгалтерського обліку підприємства не встановлено.
На запит щодо надання письмових пояснень щодо фактичної наявності та місць зберігання зернових та технічних культур, що обліковуються на залишках по вказаному рахунку, а також проведення інвентаризації вищевказаних товарно-матеріальних цінностей Підприємство відповіді не надало.
Відтак, перевіркою встановлено порушення ДП «Агрофірма «Немиринецька» підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 198.5 статті 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого платником занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 909146, 00 грн.
Обґрунтовуючи правомірність зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість на 909146,00 грн., вказує на виявлення нестач зернових та технічних культур на рахунку 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення».
Як вбачається з матеріалів справи, у позивача на рахунку 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення» обліковувалася кукурудза в кількості 1260061 кг на загальну суму 3857292,74 грн., пшениця в кількості 27760 кг на загальну суму 109549,22 грн. та соя в кількості 82480 кг на загальну суму 578888,26 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, скаржником не надавалися ніякі докази про рух вказаних культур на підставі даних бухгалтерського обліку, від інвентаризації під час проведення перевірки перевіряючими позивач відмовився, та не представив докази фактичної наявності і місць зберігання зернових та технічних культур.
За таких обставин суд погоджується з висновками відповідача про виявлення під час перевірки нестач зернових і технічних культур на загальну суму ПДВ 909146,00 грн.
При цьому колегія суддів критично ставиться до доводів позивача про те, що залишкова кількість вказаних кукурудзи, пшениці і сої була вказана помилково і її виправлення відбулося на підставі бухгалтерської довідки від 31 грудня 2020 року, оскільки обґрунтованість такого виправлення жодним чином не доведена.
Отже, зменшення Дочірньому підприємству "Агрофірма "Немиринецька" від'ємного значення суми податку на додану вартість на 909146,00 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення № 0006890113 від 26 січня 2021 року є законним.
Стосовно 155427,00 грн. податку на додану вартість.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Перевіркою встановлено заниження позивачем податкових зобов'язань за грудень 2019 року на загальну суму 155427,00 грн., внаслідок ненарахування всупереч підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України податкових зобов'язань в результаті виявлення нестач зернових та технічних культур на складах їх зберігання за результатами проведеної інвентаризації в грудні 2019 року.
Перевіркою встановлено невідповідність зернових та технічних культур, які обліковуються на складах підприємства та кількісним обліком у бухгалтерському обліку підприємства, а саме: розбіжність по пшениці озимій 21260 кг, кукурудзі -128360 кг, ячменю 35000 кг, сої -1680 кг, насінню соняшника -31356 кг, зерновіходам -21260 кг. Крім того, за результатами проведеної інвентаризації не відображено оприбуткування лишків на баланс підприємства та нестач разом на 155427,00 грн. ПДВ.
Позивачем не надано письмової відповіді та завірених копій первинних документів на запит про надання пояснень щодо невідповідності відображених залишків готової продукції згідно даних бухгалтерського обліку по рах. 26 "Готова продукція" даним проведеної інвентаризації станом на 18 грудня 2019 року.
Як вбачається з матеріалів справи, в грудні 2019 року Дочірнім підприємством "Агрофірма "Немиринецька" було проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, про що складено інвентаризаційний опис від 18 грудня 2019 року, встановлено наявність пшениці озимої в кількості 1616214 кг, кукурудзи - 4253870 кг, ячменю - 533867 кг, сої - 233380 кг, насіння соняшника - 763300 кг, гороху - 28760 кг, зерновідходів - 28390 кг.
Крім того, перевіряючими під час перевірки встановлено, що по рахунку 26 "Готова продукція", 283 "Товари на комісії" станом на 01 та 31 грудня 2019 року обліковувалися наступні залишки готової продукції з урахуванням руху зернових і технічних культур, які реалізовані у поточному місяці: пшениця озима - 1594954 кг, кукурудза - 4382230 кг, ячмінь - 498867 кг, соя по рахунку 26 - 235482 кг, соя по рахунку 283 - 140258 кг, соняшник - 794656 кг, горох - 28760 кг, зерновідходи пшениці - 49650 кг.
Отже, наявна невідповідність зернових та технічних культур, які обліковуються на складах підприємства та кількісним обліком у бухгалтерському обліку підприємства, а саме: розбіжність по пшениці озимій на 21260 кг, кукурудзі -128360 кг, ячменю 35000 кг, сої -1680 кг, насінню соняшника -31356 кг, зерновіходам -21260 кг.
На спростування встановлених порушень позивачем надано: бухгалтерську довідку № 2 від 31 грудня 2020 року, в якій зазначено про помилку при введенні ціни сої: замість 7,7 грн. вказано 77,09 грн.; бухгалтерську довідку № 3 від 31 грудня 2020 року про списання кукурудзи, відбракованої згідно з актом від 27 січня 2020 року в кількості 8687 кг, проведено в програмі 31 грудня 2020 року; акт від 27 січня 2020 року про відбракування 8687 кг кукурудзи і податкову накладну № 10 від 27 січня 2020 року; комплектацію номенклатури № 7 від 31 липня 2019 року на 21260 кг зерновідходів пшениці.
Дослідивши вказані документи, суд дійшов висновку, що вони не є тими первинними документами, які спростовують встановлене під час перевірки порушення позивачем вимог підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України у частині невідображення оприбуткування лишків на баланс підприємства та нестач разом на 155427,00 грн. ПДВ. Саме лише складання таких документів без відображення їх в бухгалтерському обліку підприємства не є доказом здійснення господарської операції, в тому числі і щодо обліку та руху товарно-матеріальних цінностей, а тому суд вважає обґрунтованим зменшення Дочірньому підприємству "Агрофірма "Немиринецька" від'ємного значення суми податку на додану вартість на 155427,00 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення № 0006890113 від 26 січня 2021 року.
Стосовно 28894,00 грн. податку на додану вартість.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
За приписами пункту 198.3 наведеної статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з даними ЄРПН встановлено, що до складу податкового кредиту Декларації з ПДВ за липень 2019 року підприємством включено суму ПДВ на підставі податкової накладної, зареєстрованої від імені ТОВ "Рентолл", № 7 від 04 липня 2019 року щодо послуг по прокату технічного обладнання на 28893,70 грн. ПДВ.
На дату проведення перевірки відповідно до наданої платником податків оборотно-сальдової відомості по рах. 631 заборгованість не обліковується .
Операції, пов'язані з придбанням вищевказаних послуг у ТОВ «Рентолл» в липні 2019 року, в бухгалтерському обліку підприємства відображено наступними проведеннями:
- Дт 92 «Адміністративні витрати» Кт 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» - загальною вартістю 144468,5 грн.;
- Дт 641 «Податковий кредит» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - відображено суму податкового кредиту з ПДВ в сумі 28893,7 грн.
Наданий до перевірки акт виконаних робіт та зареєстрована до нього в ЄРПН податкова накладна по наданій послузі ТОВ «Рентолл» щодо прокату технічного обладнання не підтверджує саме факту здійснення господарської операції, так як ДП «Агрофірма «Немиринецька» не надано пояснень та підтверджуючих документів, яке саме технічне обладнання використовувалось на прокат, з якою метою та чи пов'язаний останній з господарською діяльністю підприємства.
Будь-яких первинних документів, окрім акту виконаних робіт ДП «Агрофірма «Немиринецька» до перевірки на дату реєстрації акту перевірки не надано.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, ДП "Агрофірма "Немиринецька" в ході перевірки не доведено саме факту отримання послуг щодо прокату технічного обладнання від ТОВ "Рентолл" за липень 2019 року в загальній сумі 173362,20 грн., наданий акт виконаних робіт не може бути взятий в якості підтвердження понесених витрат та формування податкового кредиту, оскільки сама господарська операція не відбулася. Відповідно, ДП "Агрофірма "Немиринецька" не має права і на податковий кредит по вказаній операції в сумі 28893,70 грн.
Стосовно податкового повідомлення-рішення № 0006880713.
Згідно ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Отже, від'ємне значення податкового зобов'язання виникає коли платник податку сплатив більшу суму, ніж це передбачено ПК України. Тобто, під «бюджетним відшкодуванням» розуміється повернення суми надміру сплаченого податку, які тимчасово перебувають у розпорядженні Державного бюджету України.
Однією із основних умов бюджетного відшкодування є вимога щодо фактичної сплати податку отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), тобто, перерахування грошових коштів.
Як зазначено в акті перевірки, перевіркою достовірності і правильності визначення суми від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації) встановлено її завищення на 103804,00 грн. внаслідок порушення підпункту "б" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, оскільки допущено перевищення над сумою податку, фактично сплаченою у попередніх та звітному податковому періоді постачальникам товарів та послуг або до Державного бюджету України, а саме: в липні 2020 року ДП «Агрофірма «Немиринецька» віднесло до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 103804,00 грн. з вартості послуг комісії, наданих ПП "ЯН".
Послуги надано відповідно до договору комісії від 27 червня 2019 року № 101, за умовами якого ПП "ЯН" (комісіонер) зобов'язується за дорученням ДП "Агрофірма Немиринецька" (комітент) вчинити в інтересах останнього від свого імені правочини на продаж продукції комітента, а саме зернових культур в кількості, на умовах та по ціні, визначеними умовами даного договору. Усі витрати комісіонера відображаються в його звіті, який складається та подається комітенту в письмовій формі з додатком усіх виправдних документів.
Перевіркою встановлено, що за надані ПП "ЯН" послуги ДП "Агрофірма Немиринецька" грошовими коштами не розраховувалось, згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" погашення заборгованості здійснювалось проводкою Д-т 631 - К-т 361, тобто зарахуванням зустрічних вимог.
Отже, ДП "Агрофірма "Немиринецька" було відмовлено у бюджетному відшкодуванні по декларації за вересень 2020 року на 103804,00 грн.
Позивач визнає, що між ним та ПП "ЯН" було проведено залік зустрічних однорідних вимог у порядку статті 604 Цивільного кодексу України. Разом з тим, позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що по вказаній операції було здійснено перерахування грошових коштів, як того вимагає підпункт "б" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.
За таких обставин, Дочірнє підприємство "Агрофірма "Немиринецька" не здійснювало фактичну сплату ПП "ЯН" грошових коштів, тому суд вважає відмову контролюючого органу у бюджетному відшкодуванні 103804,00 грн. за вересень 2020 року обґрунтованою, а податкове повідомлення-рішення № 0006880713 від 26 січня 2021 року - законним і таким, що скасуванню не підлягає.
Щодо податкового повідомлення-рішення № 0006900713.
За не складення податкових накладних та їх не реєстрування в ЄРПН за період з червня 2019 року по вересень 2020 року рішенням нараховано штраф по податку на додану вартість у розмірі 26990,00 грн.
Відповідно пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України визначено, що у разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.
Позивачем не спростовано правильність застосування до нього штрафу у сумі 26990,00 грн. за не складення податкових накладних та їх не реєстрування в ЄРПН за період з червня 2019 року по вересень 2020 року, а також не надано будь-яких доказів на підтвердження неправомірності податкового повідомлення-рішення № 0006900713 від 26 січня 2021 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0006900713 від 26 січня 2021 року необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Агрофірма "Немиринецька" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 червня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 12 жовтня 2021 року.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.