про застосування заходів процесуального примусу
05 жовтня 2021 рокум. Ужгород№ 260/692/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Скраль Т.В.,
з участю секретаря судового засідання - Шестак Н.В.,
учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІС-АГРО" - представник адвокат Волков Павло Олександрович, адвокат Аваєва Наталія Валеріївна,
відповідач 1: Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області - представник Токар Марина Василівна,
відповідач 2: Державна податкова служба України - представник Токар Марина Василівна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-АГРО» (90451, Закарпатська область, Хустський район, с. Стеблівка, вул. Дружби, 4, код ЄДРПОУ 42119320) поданого через уповноваженого адвоката Волкова Павла Олександровича (04116, м. Київ, вул. Довнар Запольського,4/63) до Головного управління Державної податкової служби України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, вул. Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 05 жовтня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі складено 11 жовтня 2021 року.
01 березня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІС-АГРО» через уповноваженого представника Волкова Павла Олександровича звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби України в Закарпатській області, Державної податкової служби України, якою просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.11.2020 року № 2123827/42119320 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 12.10.2020 року № 14, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІС-АГРО»; 2) зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 12.10.2020 року № 14, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІС-АГРО», за датою її подання до реєстрації (квитанція про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН від 30.10.2020 року, час 09:40:05, № в ЄРПН 9283094049); 3) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.11.2020 року № 2123828/42119320 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 13.10.2020 року № 15, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІС-АГРО»; 4) зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 13.10.2020 року № 15, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІС-АГРО», за датою її подання до реєстрації (квитанція про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН від 30.10.2020 року, час 09:39:43, № в ЄРПН 9283106424); 5) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.11.2020 року № 2123823/42119320 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 13.10,2020 року № 16, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІС-АГРО»; 6) зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 13.10.2020 року № 16, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІС-АГРО», за датою її подання до реєстрації (квитанція про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН від 30.10.2020 року, час 09:39:44, № в ЄРПН 9283127588; 7) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупиненню реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.11.2020 року № 2123822/42119320 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 15.10.2020 року № 18, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІС- АГРО»; 8) зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 15.10.2020 року № 18, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІС-АГРО», за датою її подання до реєстрації (квитанція про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН від 30.10.2020 року, час 09:39:34, № в ЄРПН 9283114055); 9) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань . зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 10.11.2020 року № 2123824/42119320 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 15.10.2020 року № 19, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІС- АГРО»; 10) зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 15.10.2020 року № 19, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІС-АГРО», за датою її подання до реєстрації (квитанція про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН від 30.10.2020 року, час 09:39:27, № в ЄРПН 9283121154); 11) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення, реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.11.2020 року № 2123826/42119320 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 15.10,2020 року № 20, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІС-АГРО»; 12) зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 15.10.2020 року № 20, складену Товариством: з обмеженою відповідальністю «ТІС-АГРО», за датою її подання до реєстрації (квитанція про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН від 30.10.2020 року, час 17:56:05, № в ЄРПН 9283938520); 13) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.11.2020 року № 2123825/42119320 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 15.10.2020 року № 21, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІС-АГРО»; 14) зобов'язати Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 15.10.2020 року № 21 складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІС-АГРО», за датою її подання до реєстрації (квитанція про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН від 30.10.2020 року, час 17:56:33, № в ЄРПН 9283868922); 15) встановити судовий контроль за виконанням Державною податковою службою України судового рішення у даній справі шляхом зобов'язання подати до суду відповідний звіт.
05 березня 2021 року ухвалою суду відкрито провадження у даній адміністративній справі.
06 квітня 2021 року ухвалою суду замінено Головне управління ДПС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 43143065) на правонаступника - Головне управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694, е-mail: zak.official@ tax.gov.ua).
07 липня 2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті.
04 жовтня 2021 року через систему «Електронний суд», від представника позивача Волкова П.О. надійшло клопотання про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним (вх. № 25308/21), в якому просить в тому числі, вжити заходи примусу до сторони відповідача та постановити ухвалу, якою стягнути в дохід Державного бюджету України з начальника управління правової роботи Головного управління ДПС у Закарпатській області ОСОБА_1 штраф в сумі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 6810 (шість тисяч вісімсот десять) гривень.
Клопотання обґрунтовано тим, що у суду є підстави для застосування до представника відповідачів Токар Марини Василівни (начальника управління правової роботи ГУ ДПС у Закарпатській області) визначені ч.1 ст.149 КАС України заходи процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу. 16.09.2021 року представник Відповідачів Токар М.В. подала документи, які суд приєднав до матеріалів даної справи (том 2, а.с.163-168), а саме таблиці Позивача від 30.12.2020 року, від 11.01.2021 року та відповідні рішення, прийняті за результатами їх розгляду, але ці документи не відповідають вимогам ухвали від 15.09.2021 року, оскільки на подані відповідачем таблиці не могло бути посилання у квитанціях від 30.10.2020 року про зупинення реєстрації податкових накладних (див. дату створення документів). Надані документи прийняті відповідачем після винесення оскаржуваних рішень від 10.11.2020 року, не містять інформації щодо предмета доказування, подані без обґрунтування належності конкретного доказу запереченням відповідача, що не може вважатись виконанням ухвали суду від 15.09.2021 року. З огляду на викладене, суд не має права брати до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування, та зобов'язаний їх повернути відповідачу без розгляду.
Розглянувши заявлене клопотання, судом встановлено наступне.
Згідно із частинами 1, 2 статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки та зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, крім прав, учасники справи мають визначені законом обов'язки.
Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
За частиною другою цієї статті, суд з урахуванням конкретних обставин справи, може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи висловлення явної неповаги до суду чи учасників справи.
Слід враховувати, що наведений у частині другій статті 45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.
Водночас вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд та власне переконання суду.
15 вересня 2021 року ухвалою суду поновлено судовий розгляд по даній справі. Витребувано від відповідача 1- Головного управління ДПС у Закарпатській області - Таблицю даних платника податків на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС-АГРО» та прийняті відповідно до неї рішення згідно Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затв. Постановою КМ від 11.12.2019 року № 1165. Витребувані докази необхідно було надати суду до 14:00 год 16 вересня 2021 року.
16 вересня 2021 року об 10:52 год на електронну адресу суду представником відповідачів, на виконання вимог ухвали суду від 15.09.2021 р., надіслано суду: - таблицю даних платника податку на додану вартість, подану ТОВ «Тіс-АГРО» 30.12.2020; - рішення від 30.12.2020 про автоматичне врахування таблиці даних платника податку на додану вартість; - таблицю даних платника податку на додану вартість, подану ТОВ «Тіс-Агро» 11.01.2021; - рішення комісії ГУ ДПС у Закарпатській області від 14.01.2021 про неврахування таблиці даних ТОВ «Тіс-АГРО». Надані докази підписані електронним цифровим підписом, (а.с.163 --168, т.3)
17 вересня 2021 року ухвалою суду, занесеною до протоколу судових засідання, судом приєднано надані представником відповідачів 16 вересня 2021 року витребувані докази, як такі, що надані на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів та оцінки таким буда надана під час дослідження доказів та прийняття рішення по справі.
У зв'язку з приєднанням витребуваних доказів до справи, представником позивача одразу в судовому засіданні заявлено клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні для надання можливості подати заву про відвід судді та попереджено, що незгода із процесуальним рішенням судді не є підставою для відводу.
21 вересня 2021 у заяві про відвід представник позивача - адвокат Аваєва Н.В. вказує на документи що подані у копіях, які не завірені у встановленому законом порядку, сторона позивача усно заявила, що ставить під сумнів подані представником відповідача1- докази, (а.с.236, т.3). Суд не встановив, чи місять подані відповідачем1 докази інформацію щодо предмета доказування ( а.с.237,т.3).
21 вересня 2021 року в ухвалі суду про передачу справи для вирішення питання про відвід судді, судом надано обґрунтування щодо приєднання витребуваних доказів. Зокрема, у змісті ухвали суду від 21 вересня 2021 року ( а.с.252, т.3) зазначено, що "... 17 вересня 2021 року під час судового засідання, судом поставлено на обговорення питання про приєднання доказів до матеріалів справи. Представник позивача заперечувала щодо приєднання документів до матеріалів справи, оскільки не надано доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів у відповідності до ч.9 ст. 44 КАС України. Відповідно до частини 9 статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Суд вважає необхідним відмітити, що докази відповідачем подані на виконання вимог ухвали суду від 15 вересня 2021 року та позивач такими доказами володіє, крім того, вони подані до суду в електронній формі, то у відповідача відсутній обов'язок надсилати копію доказів листом з описом вкладення учасникам справи. Разом з тим, представник позивача зареєстрований у системі «Електронний суд», а відтак представник позивача для належного виконання обов'язків щодо надання правової допомоги позивачу, мав можливість ознайомитись з матеріалами справи, наявними у системі «Електронний суд» при підготовці до судового засідання. Крім того, 17 вересня 2021 року, під час судового засідання, судом було запропоновано представникам позивача ознайомитись із доказами, які було надано суду на виконання вимог ухвали суду від 15.09.2021, однак представники позивача повідомили суд, що немає необхідності для ознайомлення."
04 жовтня 2021 року через систему «Електронний суд», від представника позивача Волкова П. О. надійшло клопотання про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним (вх. № 25308/21), в якому просить в тому числі, вжити заходи примусу до сторони відповідача та постановити ухвалу, якою стягнути в дохід Державного бюджету України з начальника управління правової роботи Головного управління ДПС у Закарпатській області ОСОБА_1 штраф в сумі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 6810 (шість тисяч вісімсот десять) гривень.
Клопотання обґрунтовано тим, що у суду є підстави для застосування до представника відповідачів Токар Марини Василівни (начальника управління правової роботи ГУ ДПС у Закарпатській області) визначені ч.1 ст.149 КАС України заходи процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу. 16.09.2021 року представник Відповідачів Токар М.В. подала документи, які суд приєднав до матеріалів даної справи (том 2, а.с.163-168), а саме таблиці Позивача від 30.12.2020 року, від 11.01.2021 року та відповідні рішення, прийняті за результатами їх розгляду, але ці документи не відповідають вимогам ухвали від 15.09.2021 року, оскільки на подані відповідачем таблиці не могло бути посилання у квитанціях від 30.10.2020 року про зупинення реєстрації податкових накладних (див. дату створення документів). Надані документи прийняті відповідачем після винесення оскаржуваних рішень від 10.11.2020 року, не містять інформації щодо предмета доказування, подані без обґрунтування належності конкретного доказу запереченням відповідача, що не може вважатись виконанням ухвали суду від 15.09.2021 року. З огляду на викладене, суд не має права брати до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування, та зобов'язаний їх повернути відповідачу без розгляду.
Зважаючи на доводи клопотання, суд виходить із того, у справі беруть участь два представники позивача: адвокат Волков П.О. та адвокат Аваєва Н.В.. Обидва представники присутні були під час судового розгляду 17 вересня 2021 року, в цей же день знайомилися із матеріалами справи в суді. Про заявлені ними клопотання в ході розгляду справи знають. Однак, не дивлячись на ці обставини, адвокати по черзі, усно або письмово повторно (неодноразово) заявляють клопотання, з приводу яких судом вже постановлялися ухвали із занесенням та протоколу судового засідання чи шляхом викладення окремим документом.
Заявлене клопотання від 04 жовтня 2021 року адвокатом Волковим П.О. вже було предметом обговорення в судовому засіданні 17 вересня 2021 року, на якому був присутній даний представник та підтримав клопотання, яке заявила на той час адвокат Аваєва Н.В. та з приводу якого суд постановляв ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
Крім того, як вже зазначив суд, 21 вересня 2021 року в ухвалі суду про передачу справи для вирішення питання про відвід судді, судом повторно надано обґрунтування щодо приєднання витребуваних доказів.
Відповідно до частини третьої статті 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Водночас згідно із частиною 4 статті 45 КАС України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
За такого правового регулюванням та встановлених обставин суд дійшов висновку, що неодноразове подання зазначеного клопотання спрямовано лише на затягування та перешкоджання розгляду справи.
Водночас зазначене беззаперечно свідчить про зловживання представником позивача наданими законом процесуальними правами.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність обов'язкових підстав для залишення клопотання представника позивача про визнання доказу недопустимим - без розгляду.
Разом з тим, згідно з положеннями частини 1 статті 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.
Одним із заходів процесуального примусу є штраф, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 145 КАС України.
За приписами пункту 2 частини 2 статті 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках неодноразового зловживання процесуальними правами.
Згідно з вимогами частини 3 статті 149 КАС України у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
Застосовані заходи процесуального примусу мають бути співрозмірними виявленому порушенню.
Відповідно до частини 5 статті 149 КАС України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Застосовуючи в даному випадку приписи саме частини 2 статті 149 ч.2 КАС України суд виходить із того, що представник позивача адвокат Волков П.О. неодноразово зловживав процесуальними правами, так зокрема за клопотанням від 16 вересня 2021 року (а.с. 169-180, т.3) та 14 вересня 2021 року, ухвалою суду вже застосовувалися заходи процесуального примусу в порядку ч.1 ст. 145 та ч.1 ст. 146 КАС України до адвоката Волкова Павла Олександровича у виді попередження, ( а.с.151-154, т.3)
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Зважаючи на те, що судом встановлено зловживання процесуальними правами представником позивача Волковим П.О., суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування до представника позивача Волкова П.О. заходу процесуального примусу у вигляді штрафу.
Відповідно до частини 3 статті 144 КАС України про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.
За змістом частини 4 статті 149 КАС України ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає. Ухвала Верховного Суду про стягнення штрафу оскарженню не підлягає.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі з 1 липня - 2379 гривень.
З огляду на викладене та встановлені фактичні обставини справи, враховуючи принцип співрозмірності вчиненого порушення, суд вважає за належним стягнути з представника позивача Волкова П.О.- штраф у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 2 379 гривень.
Керуючись статтями 6,9, 80, 45, 149, 243, 248 КАС України, суд -
-
1. Визнати зловживанням процесуальними правами - подане клопотання від 04 жовтня 2021 року (вх № 25308/01) адвокатом Волковим Павлом Олександровичем про визнання доказу недопустимим.
2. Клопотання представника позивача про визнання доказу недопустимим - залишити без розгляду.
3. Застосувати захід процесуального примусу шляхом накладення штрафу в порядку частини першої статті 145 та частини другої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України на адвоката Волкова Павла Олександровича.
4. Стягнути в дохід Державного бюджету України з адвоката Волкова Павла Олександровича (04116, м. Київ, вул. Довнар Запольського,4/63, РНОКПП НОМЕР_1 ) штраф у розмірі 2 379 гривень (дві тисячі триста сімдесят дев'ять гривень 00 коп.) на рахунок Державної судової адміністрації України.
5. Ухвала може бути пред'явлена до виконання відповідно до частини 1 статті 12 Закону України “Про виконавче провадження” протягом трьох місяців - у строк до 05 січня 2022 року.
6. Стягувач: Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).
Боржник: адвокат Волков Павло Олександрович (04116, м. Київ, вул. Довнар Запольського,4/63,РНОКПП НОМЕР_1 ).
7. Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом і набирає законної сили в порядку передбаченому ч. 4 ст.149 КАС України.
Ухвалу суду про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В.Скраль