Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 жовтня 2021 р. Справа№200/10950/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Логойди Т.В.,
секретар судового засідання Трубчанінов О.О.,
з участю представника позивача Шевченка С.А., представника відповідача Вовченка С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням ухвал Донецького окружного адміністративного суду від 03.08.2021 про відкриття провадження в адміністративній справі № 200/9025/21 та від 26.08.2021 року про роз'єднання позовних вимог в ній, в даній адміністративній справі № 200/10950/21 (предметом якої є виділені в самостійне провадження позовні вимоги) просив:
- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 22.04.2021 року № 00049330721, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 526147,75 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями 485252,70 грн. та за штрафними санкціями 40895,05 грн.;
- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 22.04.2021 року № 00049340721, яким збільшено грошове зобов'язання з військового збору на суму 43845,65 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням 40437,74 грн. та за штрафними санкціями 3407,91 грн.;
- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 22.04.2021 року № 00049350721, яким збільшено податок на додану вартість на суму 97503,00 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням в розмірі 88639,00 грн. та за штрафними санкціями 8864 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що з 27.01.2005 року він здійснював підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець; 04.05.2020 року свою підприємницьку діяльність припинив.
В червні 2021 року через мобільний додаток «Дія» дізнався про існування податкового боргу. Після чого на його письмовий запит 23.06.2021 року відповідач надав йому акт від 10.03.2021 року № 2173/05-99-07-21/ НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки та прийняті на підставі цього акту оскаржені податкові повідомлення-рішення.
Вважав, що податковим органом неправомірно проведено перевірку на підставі пп. 78.1.7 п. 78.1 статті 75 Податкового кодексу України, оскільки відповідно до даної норми документальна позапланова перевірка проводиться у разі, якщо розпочато процедуру припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця. Разом з тим на початок перевірки він не знаходився в стадії розпочатої процедури припинення підприємницької діяльності.
Документальна невиїзна перевірка проводиться без обов'язкової участі платника податків, проте платник податків має право брати участь під час її проведення, у зв'язку з чим повинен бути ознайомлений з наказом про перевірку, інформацією про дату початку та місце проведення перевірки, у встановлений законом спосіб до її початку.
В акті перевірки зазначено, що повідомлення про перевірку від 04.02.2021 року № 9/99-07-21/ НОМЕР_1 та копія наказу Головного управління ДПС у Донецькій області від 04.02.2021 року № 75-п про проведення документальної невиїзної перевірки направлені за місцем його проживання (податковою адресою) рекомендованим листом від 05.02.2021 року № 8751401062550 з повідомленням про вручення, та повернуті до відправника не врученими через закінчення терміну зберігання з відміткою поштової служби в повідомленні про вручення 30.11.2019 року. Зазначено, що згідно з п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України наказ та повідомлення вважаються врученими 30.11.2019 року.
Між тим відповідно до інформації на сайті АТ «Укрпошта» рекомендований лист № 8751401062550 прийнято 05.02.2021 року відділенням поштового зв'язку 87514 м. Маріуполь, та повернуто до відділення 87515 м. Маріуполь 15.03.2021 року.
Вважав, що на час початку перевірки, яка проводилася відповідачем з 24.02.2021 року по 02.03.2021 року (п. 1.1 акту), та складання акту перевірки (10.03.2021 року) у відповідача були відсутні відомості про вручення чи невручення позивачу повідомлення про перевірку та наказу про проведення перевірки. Дані відомості відповідач отримав лише 15.03.2021 року, тобто вже після складання та підписання акту перевірки. Тому умова проведення перевірки (надіслання платникові податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу про призначення перевірки та інформації про дату початку та місце проведення перевірки) відповідачем не дотримана.
Вказані порушення призвели до того, що відповідно до акту перевірки позивачу визначені грошові зобов'язання наступним чином: відповідач відповідно до поданих ним податкових декларацій врахував його загальний оподатковуваний дохід, що зазначений в них, однак не врахував зазначені ним в цих деклараціях витрати (пп. 2.2.2, 2.2.3 акту) у зв'язку з тим, що ним не надані до перевірки їх документальне підтвердження.
Проте, дані документи (а саме банківські виписки) у нього є в наявності, і на підставі них ним заповнювалися податкові декларації, які подавалися до відповідача. Вважав, що у випадку їх врахування відповідач не дійшов би до тих висновків, які зазначені в акті перевірки.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому стисло виклав зміст акту перевірки, на підставі якого винесені оскаржені рішення.
Також зазначав, що п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.
Нормою п. 85.2 ст. 85 вказаного Кодексу передбачено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Статтею 83 вказаного Кодексу визначено матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок.
Відповідно до пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 вказаного Кодексу способом здійснення податкового контролю є інформаційне-аналітичне забезпечення.
Згідно з п. 71.1 ст. 71 цього Кодексу інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
У ст. 74 Податкового кодексу України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.
На неодноразові запити контролюючого органу позивачем документів до перевірки подано не було.
Актом перевірки встановлені порушення позивачем вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у зв'язку з чим на підставі акту прийняті, зокрема оскаржені податкові повідомлення-рішення.
Вважав, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Просив в задоволенні позову відмовити.
Відповідач також подав додаткові пояснення, в яких зазначав наступне.
Щодо мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок, то вважав, що перевірка проведена з дотриманням вимог підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки».
Щодо призначення документальної перевірки у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, то Податковим кодексом України та нормативно-правовими актами з питань проведення документальних перевірок органами ДПС не встановлено терміну щодо призначення документальної перевірки у разі внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця або подання до контролюючого органу заяви за формою № 8-ОПП фізичною особою, яка припинила незалежну професійну діяльність. Разом з тим, документальна позапланова перевірка фізичної особи, яка припинила підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця або незалежну професійну діяльність, призначається за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке оформлюється наказом, за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених Податковим кодексом України.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача підтримав відзив на позовну заяву. Просив в задоволенні позову відмовити.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 27.01.2005 року по 04.05.2020 року був зареєстрований фізичною особою-підприємцем; був платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який перебуває на обліку в органі доходів і зборів (у Лиманській ДПІ (м. Лиман, до перейменування - м. Красний Лиман) Слов'янсько-Лиманського управління Головного управління ДПС у Донецькій області), що розташований на території населеного пункту, включеного до переліку, що зазначений у ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата на підставі відповідного Указу Президента України.
В період з 01.01.2017 року по 30.06.2017 року перебував на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку 3 групи. З 01.07.2017 року по 04.05.2020 року фінансово-господарську діяльність здійснював на загальній системі оподаткування та був платником податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатом річного декларування, військового збору, що сплачується фізичними особами за результатом річного декларування, єдиного внеску самозайнятої особи.
04.05.2020 року його підприємницьку діяльність припинено, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис (код ЄДРПОУ, який відповідає РНОКПП, - НОМЕР_1 ).
В період з 24.02.2021 року по 02.03.2021 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», наказу Головного управління ДПС у Донецькій області від 04.02.2021 року № 75-п, рішення про припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем від 04.05.2020 року №22720060011000148, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 04.05.2020 року, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 04.05.2020 року.
За результатом перевірки складено акт від 10.03.2021 року № 2173/05-99-07-21/ НОМЕР_1 .
В акті перевірки відображено, що до початку перевірки на податкову адресу позивача, яка відповідає його місцю проживання, рекомендованим листом від 05.02.2021 року № 8751401062550 з повідомленням про вручення направлені повідомлення про перевірку від 04.02.2021 року № 9/99-07-21/ НОМЕР_1 та копія наказу від 04.02.2021 року № 75-п про проведення перевірки, однак повернуті АТ «Укрпошта» за зворотною адресою не врученими за закінченням терміну зберігання з відміткою поштової служби в повідомленні про вручення - 30.11.2019 року (трекінг АТ «Укрпошта» 8751401062550).
При цьому, як пояснив представник відповідача, в цій частині акту допущено описку щодо дати повернення, яку помилково зазначено як « 30.11.2019 року».
В акті перевірки також відображено, що позивачу рекомендованим поштовим відправленням були направлені листи від 01.04.2020 року № 28419/10/05-99-55-33, від 11.11.2020 року № 83141/10/05-99-07-21-26, від 10.12.2020 року № 89102/10/05-99-07-21-26, від 26.02.2021 року № 758/10/05-99-07-21-26 щодо надання пояснень та документального підтвердження до позапланової невиїзної перевірки первинних документів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності (вказані листи повернуті відправнику не врученими у зв'язку із закінченням терміну зберігання на поштовому відділенні). Станом на 10.03.2021 року (дата акту перевірки) для проведення перевірки первинні документи, пов'язані із здійсненням господарської діяльності, не надані.
Зокрема не надані: - господарські угоди з покупцями та постачальниками; - документи на придбання та продаж товарів (робіт, послуг): видаткові накладні, акти виконаних робіт (наданих послуг), рахунки, товарно-транспортні накладні, паспорти якості, сертифікати відповідності, чеки РРО, квитанції до прибуткових касових ордерів, платіжні доручення, тощо; - первинні банківські документи про рух коштів по рахункам; книги обліку доходів і витрат за періоди з 01.01.2017 року по 30.06.2017 року та з 01.07.2017 року по 04.05.2020 року; - інші документи, пов'язані із здійсненням господарської діяльності.
Актом встановлені наступні порушення позивачем вимог законодавства.
Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, відображених у додатку Ф2 до податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2017, 2018, 2019, 2020 роки, встановлено завищення витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів за 2017 рік на суму 240373,00 грн., за 2018 рік на суму 348755,21 грн., за 2019 рік на суму 1382818,90 грн., за 2020 рік на суму 423901,24 грн.
При перевірці задекларованих показників у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік було встановлено, що позивачем до вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, до додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік включені витрати у загальній сумі 240373,00 грн., у тому числі: вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції - 237456 грн., витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату - 0,00 грн., інші витрати - 2917,00 грн.
При перевірці задекларованих показників у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік було встановлено, що позивачем до вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, до додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік включені витрати у загальній сумі 648755,21 грн., у тому числі: вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції - 601682 грн., витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату - 35196,21 грн., інші витрати - 11877,00 грн.
При перевірці задекларованих показників у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік було встановлено, що позивачем до вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, до додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік включені витрати у загальній сумі 1382818,90 грн., у тому числі: - вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції - 1319814 грн., - витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату - 51643,36 грн., інші витрати - 11361,54 грн.
При перевірці задекларованих показників у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік було встановлено, що позивачем до вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, до додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік включені витрати у загальній сумі 443194,00 грн., у тому числі: вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції - 400853 грн., витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату - 18892,00 грн., інші витрати - 4156,24 грн.
В ході проведення перевірки встановлено, що позивачем як платником податків в порушення пп. 164.1.3 п. 164. 1 ст. 164, п.п. 177.1 та 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України не задекларований дохід від провадження господарської діяльності за перевіряємий період на загальну суму 2695848,35 грн., у тому числі за 2017 рік на суму 240373,00 грн., за 2018 рік - на 648755,21 грн., за 2019 рік - на 1382818,90 грн., за 2020 рік - на 423901,24 грн., що призвело до заниження чистого оподатковуваного доходу за перевіряємий період на вказані суми (детально зміст порушення відображений у пп. 2.2.2, 2.2.3 п. 2.2 розд. 2 акту перевірки).
Перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб за період з 01.07.2017 року по 04.05.2020 року, що підлягає сплаті до бюджету платником податків, встановлено його заниження на загальну суму 485252,70 грн., у тому числі за 2017 рік на суму 43267,14 грн., за 2018 рік на суму 116775,94 грн., за 2019 рік на суму 248907,40 грн., за 2020 рік на суму 76302,22 грн.
Наведений розрахунок податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування:- за 2017 рік: 255225 (графа 9 таблиці) х 18% - 2673,36 (графа 5 таблиці) = 43267,14 грн.; - за 2018 рік: 690620 (графа 9 таблиці) х 18% - 7535,66 (графа 5 таблиці) = 116775,94 грн.; - за 2019 рік: 1452855 (графа 9 таблиці) х 18% - 12606,50 (графа 5 таблиці) = 248907,40 грн.; - за 2020 рік: 443194 (графа 9 таблиці) х 18% - 3472,70 (графа 5 таблиці) = 76302,22 грн.
У ході перевірки встановлено заниження позивачем як платником податків чистого оподаткованого доходу на загальну суму 2695848,35 грн., у тому числі за 2017 рік на суму 240373,00 грн., за 2018 рік на суму 648755,21 грн., за 2019 рік на суму 1382818,90 грн., за 2020 рік на суму 423901,24 грн., тобто об'єкта оподаткування військовим збором, чим порушено вимоги пп. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України.
Це порушення призвело до заниження військового збору з доходів, отриманих позивачем як платником податків, за період з 01.07.2017 року по 04.05.2020 року на загальну суму 40437,74 грн., у тому числі за 2017 рік на суму 3605,60 грн., за 2018 рік на суму 9731,33 грн., за 2019 рік на суму 20742,29 грн., за 2020 рік на суму 6358,52 грн.
У результаті позивачу донараховано військового збору, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 40437,74 грн., у тому числі за 2017 рік на суму 3605,60 грн., за 2018 рік на суму грн., за 2019 рік на суму 20742,29 грн., за 2020 рік на суму 6358,52 грн.
Наведений розрахунок військового збору: - за 2017 рік: 255225(графа 9 таблиці) х 1,5% - 222,78 (графа 6 таблиці) = 3605,60 грн.; - за 2018 рік: 690620 (графа 9 таблиці) х 1,5% - 627,97 (графа 6 таблиці) = 9731,33 грн.; - за 2019 рік: 1452855 (графа 9 таблиці) х 1,5% - 1050,54 (графа 6 таблиці) = 20742,29 грн.; - за 2020 рік: 443194 (графа 9 таблиці) х 1,5% - 289,39 (графа 6 таблиці) = 6358,52 грн..
Також перевіркою своєчасності та повноти сплати військового збору, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податків за результатами звітного (податкового) року у періоді з 01.01.2017 року по 04.05.2020 року встановлено порушення пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України - несвоєчасно сплачений військовий збір за 2018 рік у сумі 226,95 грн. терміном сплати 22.02.2019 року, фактично сплачений 27.06.2019 року, тобто із затримкою на 126 календарних днів.
Встановлено, що заниження чистого оподатковуваного доходу за 2017, 2018, 2019, 2020 роки призвело до заниження суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини, на загальну суму 1846190,80 грн., у тому числі за 2017 рік на суму 225552 грн., за 2018 рік - на 614049,00 грн., за 2019 рік - на 681103,90 грн., за 2020 рік - на 325486 грн., чим порушено п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Отже, перевіркою встановлено, що у порушення п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивачем занижена база нарахування єдиного внеску, з урахуванням максимальної величини на загальну суму 1846190,80 грн., у тому числі за 2017 рік на суму 225552,00 грн., за 2018 рік на суму 614049 грн., за 2019 рік на суму 681103,90 грн., за 2020 рік на суму 325486,00 грн., що призвело до заниження суми єдиного внеску на загальну суму 406162,05 грн., у тому числі за 2017 рік на суму 49621,44 грн., за 2018 рік на суму 135090,780 грн., за 2019 рік на суму 149842,91 грн., за 2020 рік на суму 71606,92 грн. В результаті позивачу донараховано єдиного внеску на загальну суму 406162,05 грн., яка складається з вказаних сум.
Перевіркою дотримання строків сплати єдиного внеску самозайнятої особи за перевіряємий період встановлено, що в порушення ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пп. 2 п. 5 розд. IV Інструкції № 449 позивачем несвоєчасно сплачений єдиний внесок за 4 квартал 2019 року в сумі 2079,15 грн., а саме термін сплати 11.02.2020 року, а фактично сплачений 12.02.2020 року, тобто із затримкою на 2 календарних дні; за 1 квартал 2020 року у сумі 1040 грн. фактично сплачений 19.05.2020 року, тобто із затримкою на 12 календарних днів; за 1 квартал 2020 року у сумі 889,75 грн. фактично сплачений 04.09.2020 року, тобто із затримкою на 120 календарних днів.
Актом також встановлено, що у зв'язку з допущеним перевищенням загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, за період з 01.01.2017 року по 30.09.2017 року, позивач (який не був платником податку на додану вартість) повинен був надати до контролюючого органу реєстраційну заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість до 10.10.2017 року, та перебувати на обліку в контролюючому органі як платник податку на додану вартість з 13.10.2017 року.
Проте в порушення п. 181.1 ст. 181, п. 183.2 ст. 183 Податкового кодексу України він не надав до Слов'янсько-Лиманського управління Головного управління ДПС у Донецькій області реєстраційну заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість, терміном надання по 10.01.2020 року.
Тому позивачем в порушення п. 181.1 ст. 181, п. 183.1 ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п. 187.7 ст. 187 Податкового кодексу України за період з 13.01.2020 року по 04.05.2020 року не були задекларовані податкові зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 88639 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з вказаного податку за вказаний період а загальну суму 88639 грн., в тому числі за січень 2020 року - 17727 грн., лютий 2020 року - 17728 грн., березень 2020 року - 17728 грн., квітень 2020 року - 17728 грн., травень 2020 року - 17728 грн.
В акті також відображено, що заперечення, письмові пояснення та додаткові документи платником податків не подавалися.
Акт перевірки направлений на податкову адресу позивача, однак повернутий без вручення за закінченням терміну зберігання на поштовому відділенні, про що 10.04.2021 року поштовою службою в довідці про причини повернення проставлено відповідну відмітку.
На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийняті, зокрема:
- податкове повідомлення-рішення від 22.04.2021 року № 00049330721, яким за порушення пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, п.п. 177.1 та 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (заниження чистого оподатковуваного доходу за 2017, 2018, 2019, 2020 роки, оскільки до вартості витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, включені суми витрат які не підтверджені первинними документами в результаті чого встановлено заниження чистого доходу за вказані роки) на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 123.1 ст. 123 вказаного Кодексу позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 526147,75 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями 485252,70 грн. та за штрафними санкціями 40895,05 грн. Згідно з розрахунком до вказаного податкового повідомлення-рішення штрафні санкції розраховані в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання; штрафні санкції за 2020 рік не застосовувалися;
- податкове повідомлення-рішення від 22.04.2021 року № 00049340721, яким за порушення пп. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України (заниження об'єкту оподатковуваного військовим збором за 2017, 2018, 2019, 2020 роки, оскільки до вартості витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, включені суми витрат які не підтверджені первинними документами, в результаті чого встановлено заниження чистого доходу за вказані роки) на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 123.1 ст. 123 вказаного Кодексу позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 43845,65 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням 40437,74 грн. та за штрафними санкціями 3407,91 грн. Згідно з розрахунком до вказаного податкового повідомлення-рішення штрафні санкції розраховані в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання; штрафні санкції за 2020 рік не застосовувалися;
- податкове повідомлення-рішення від 22.04.2021 року № 00049350721, яким за порушення п. 181.1 ст. 181, п. 183.1 ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п. 187.7 ст. 187 Податкового кодексу України (заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 13.01.2020 року по 04.05.2020 року внаслідок їх незадекларування) на підставі пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 123.1 ст. 123 вказаного Кодексу позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 97503 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням в розмірі 88639 грн. та за штрафними санкціями 8864 грн. Згідно з розрахунком до вказаного податкового повідомлення-рішення штрафні санкції розраховані в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання.
Судом також встановлено, що первинні документи хоча і не подавалися позивачем як платником податків до податкового органу через неотримання ним відповідних запитів, проте вони є в наявності у позивача.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 вказаного Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб'єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст. 78 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 78.1 ст. 78 вказаного Кодексу документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з підстав, які визначені п. 78.1 ст. 78 вказаного Кодексу, які є вичерпними.
Зокрема згідно з пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 вказаного Кодексу документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Саме на підставі пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено перевірку позивача.
Згідно з п. 78.2 ст. 78 Кодексу обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків.
Відповідно до п. 78.4 ст. 78 Кодексу про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Відповідно до п. 42.2 ст. 42 Кодексу документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Пункт 42.4 ст. 42 Кодексу регулює питання листування через електронний кабінет та визначає, що листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв'язку в електронній формі.
Згідно з п. 42.5 ст. 42 Кодексу у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Згідно з п.п. 78.5 - 78.9 Кодексу допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.
Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.
Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Перевірка платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів під час здійснення контрольованих операцій проводиться з урахуванням особливостей, визначених статтею 39 цього Кодексу.
Статтею 79 Кодексу визначені особливості проведення документальної невиїзної перевірки.
Згідно з вказаною статтею документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п. 79.1 ст.79).
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п. 79.2 ст.79).
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки (абз. 2 п. 79.2 ст.79).
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова (п. 79.3 ст.79).
За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка (п. 79.5).
Перевірку позивача проведено на підставі пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, згідно з яким документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Як встановлено судом, позивач з 27.01.2005 року по 04.05.2020 року був зареєстрований фізичною особою-підприємцем, був платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який перебуває на обліку у Лиманській ДПІ Слов'янсько-Лиманського управління Головного управління ДПС у Донецькій області.
В період з 01.01.2017 року по 30.06.2017 року перебував на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку 3 групи. З 01.07.2017 року по 04.05.2020 року фінансово-господарську діяльність здійснював на загальній системі оподаткування та був платником податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатом річного декларування, військового збору, що сплачується фізичними особами за результатом річного декларування, єдиного внеску самозайнятої особи.
04.05.2020 року його підприємницьку діяльність припинено, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис № 22720060011000148 (код ЄДРПОУ, який відповідає РНОКПП, - 3082009212).
В період з 24.02.2021 року по 02.03.2021 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області на підставі пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, за результатом якої складено акт від 10.03.2021 року № 2173/05-99-07-21/3082009212.
Заяву про проведення такої перевірки платник податків не подавав.
На час проведення перевірки контролюючим органом, процедура припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 вже була завершена, а тому у контролюючого органу не було правових підстав для проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 відповідно до пп. 78.1.7. статті 78 Податкового кодексу України у лютому - березні 2021 року, тобто більш ніж через 9,5 місяців після припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності.
Провівши таку перевірку відповідач порушив наведені вимоги законодавства.
Вказаний правовий висновок суду відповідає правовому висновку Верховного Суду, що міститься в постанові 12.05.2021 року в справі № 820/3309/16 в аналогічній ситуації, як в даній справі, де Суд зазначив наступне:
« 47. ... з акту перевірки вбачається, що перевірка проведена відповідно до п.п.78.1.7 п.78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
48. Положеннями п.п. 78.1.7. статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка проводиться, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
49. Як убачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 отримав свідоцтво про державну реєстрацію за № 2 480 000 0000 165122 від 15.05.2014 та перебував на обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області…
51. Відповідно до запиту Міністерства юстиції України від 21.11.2016 року, діяльність ФОП ОСОБА_1 припинено 28.01.2015 року, що підтверджується записом про проведення підприємницької діяльності № 24800060002165122 (а.с. 87-89).
52. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції про те, що на момент проведення перевірки контролюючим органом, процедура припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 вже завершена, а тому у контролюючого органу не було правових підстав для проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 відповідно до п.п. 78.1.7. статті 78 Податкового кодексу України у червні 2015 року, тобто через 5 місяців після припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності.».
Крім того, податковим органом не доведено те, що ним були дотримані вимоги законодавства щодо вручення платнику податків (його представнику) до початку проведення перевірки копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, які дають право розпочати проведення документальної позапланової перевірки платника податків (абз. 2 п. 78.4 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Кодексу).
Так, заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет позивач не подавав, у зв'язку з чим повідомлення про перевірку та копію наказу про проведення перевірки відповідач повинен був надіслати позивачу як платнику податків за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручити йому або його представнику (п. 42.5 ст. 42 Кодексу).
Як зазначено в акті перевірки, повідомлення про перевірку та копія наказу Головного управління ДПС у Донецькій області про проведення документальної невиїзної перевірки направлені позивачу за місцем його проживання (податковою адресою) рекомендованим листом від 05.02.2021 року з повідомленням про вручення (трек-код АТ «Укрпошта» № 8751401062550), однак повернулися не врученими.
Суд неодноразово витребовував у відповідача конверт, в якому на адресу позивача надсилалися повідомлення про перевірку та копія наказу про проведення перевірки, з відповідною довідкою АТ «Укрпошта» на цьому конверті (письмові ухвали суду від 03 серпня 2021 року, 08 вересня 2021 року, усні ухвали суду в підготовчих засіданнях). Однак такий конверт до суду поданий не був.
Як пояснив представник податкового органу, конверт з вказаними документами з відміткою АТ «Укрпошта» про причини невручення до податкового органу не повертався.
Відповідний запит до АТ «Укрпошта» був зроблений відповідачем після спливу шести місяців з 05.02.2021 року - дня направлення вказаних документів, тому листом АТ «Укрпошта» від 21.09.2021 року №№01/1158 на підставі п.п. 122, 128 Правил надання послуг поштового зв'язку, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, він залишений без розгляду оскільки після спливу шестимісячного строку з дати приймання надати інформацію про порядок його пересилання та вручення не є можливим.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду належних доказів (конверту АТ «Укрпошта» з довідкою про причини повернення поштового відправлення) - доказів того, що ним були дотримані вимоги податкового законодавства щодо направлення/вручення платнику податків копії наказу про проведення перевірки та повідомлення про перевірку за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення, щодо причин їх не вручення позивачу та повернення за зворотною адресою, і що така причина не залежала від відповідача (не відбулася по його вині).
Також не надано доказів того, що трек-код АТ «Укрпошта» № 8751401062550, на який міститься посилання в акті перевірки, відповідав трек-коду надіслання на адресу позивача копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Навіть, якщо припустити, що трек-код АТ «Укрпошта» № 8751401062550 відповідав такому трек-коду, то як встановлено судом з офіційного сайту АТ «Укрпошта» та роздруківок з цього сайту по трек-коду № 8751401062550 (сайт оглянутий та роздруківки зроблені до спливу шестимісячного строку з дня відправлення), рекомендована поштова кореспонденція не вручена під час доставки та 10.03.2021 року повернута за зворотною адресою; 15.03.2021 року вона надійшла до відправника.
Тобто, такі документи вважаються врученими позивачу 10.03.2021 року (коли відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, поштова служба, повертаючи кореспонденцію за зворотною адресою, на довідці, що прикріплюється до конверту, робить відмітку про причини її невручення), тобто після початку проведення перевірки (перевірка розпочалася з 24.02.2021 року та проведена по 02.03.2021 року), а не до її початку, як того вимагає п. 42.5 ст. 42 Податкового кодексу України.
З огляду на наведене, виходячи з положень п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків у відповідача не виникло.
Іншого суб'єктом владних повноважень не доведено.
Отже, суб'єктом владних повноважень не доведено те, що ним були дотримані вимоги законодавства щодо направлення/вручення платнику податків копії наказу про проведення перевірки та повідомлення про перевірку; не доведено дотримання норм, які дають йому право розпочати проведення документальної позапланової перевірки платника податків; не враховано правовий висновок Верховного Суду, що міститься в постанові 12.05.2021 року в справі № 820/3309/16 в подібній ситуації.
Враховуючи встановлені судом обставини та вимоги законодавства, та те, що перевірка позивача проведена без урахування всіх положень законодавства та обставин справи, податкові повідомлення-рішення, які прийняті за наслідками такої перевірки підлягають визнанню неправомірними та скасуванню (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, тому судові витрати, які оплачені позивачем в сумі 4779,92 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ ВП 44070187) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 22.04.2021 року № 00049330721, від 22.04.2021 року № 00049340721, від 22.04.2021 року № 00049350721.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ ВП 44070187) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 4779,92 грн.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено 12 жовтня 2021 року.
Суддя Т.В. Логойда