Постанова
Іменем України
06 жовтня 2021 року
м. Харків
справа № 2-435/11
провадження № 88-ц/818/15/21
Харківський апеляційний суду складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого: Пилипчук Н.П.
суддів: Тичкової О.Ю., Маміної О.В.
за участю секретаря: Гармаш К.В.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
треті особи: Харківська міська рада та КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного суду від 28 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Харківська міська рада та КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради про виділ частки в натурі із майна у спільній частковій власності та визначення порядку користування земельною ділянкою, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з вищевказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою.
Постановою Харківського апеляційного суду від 28.03.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2018 року - скасовано. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Харківська міська рада та КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради, про виділ частки в натурі із майна у спільній частковій власності та визначення порядку користування земельною ділянкою - задоволено частково. Проведено виділ у натурі 206/300 часток, що належать ОСОБА_1 у житловому будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до II варіанту виділу у висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 6715\5461\5462 від 28.03.2018 року. Виділено в натурі у власність на 206/300 часток у житловому будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 приміщення у літ. «А-1» - житлову кімнату літ. 2-2, загальною площею 11,9 кв. м. та коридор літ. 2-1 загальною площею 8,9 кв. м., у прибудові літ. «а» - коридор літ. 2-3, загальною площею 4,4 кв.м., надвірні споруди ганок літ. «а7», літню кухню літ. «В», вбиральню літ. «Г», льох - літ. «Д», сарай літ. «Л», сарай - літ. «М», літній душ - літ. «О», навіс - літ. «П», ворота - літер №4, що складає 56/100 частини домоволодіння. Виділено в натурі у власність на спільну частку 94/300 часток у житловому будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у літер «А-1» - житлову кімнату літ. 1-2, загальною площею 21,1 кв. м., у прибудові літ «а» - частину кухні літ «1-1», загальною площею 3,0 кв.м., прибудову літ. «а1» загальною площею 9,0 кв.м., надвірні споруди: ганок літ. "а2", сарай літ. "Н", хвіртку літ «№2», що складає 44/100 частини домоволодіння. Огорожу № 1 залишено у загальному користуванні. Перерозподілено ідеальні частки: - визнано за ОСОБА_1 право власності на 56/100 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; - визнано за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право власності на 22/100 частки за кожним домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 компенсацію по 9093 грн. з кожного. Визначено наступний порядок користування земельною ділянкою відповідно до II варіанту виділу у висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 6715\5461\5462 від 28.03.2018 року. ОСОБА_1 виділено в користування земельну ділянку площею 424,0 кв.м., що відповідає ідеальній частці. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 виділено в користування земельну ділянку площею 194.0 кв.м., що відповідає ідеальній частці. Межи розподілу проведено від точки А до точки Б вздовж будівлі сараю літ. «Н» довжиною 6,8 м., далі від точки Б до точки В вздовж будівлі сараю літ. «Н» довжиною 4,9 м, від точки В до точки Г довжиною 1,0 м, від точки Г до точки Д довжиною 4,91 м, від точки Д до точки Е довжиною 7,57 м, від точки Е до точки Ж довжиною 1,8 м, від точки Ж до точки З по лінії розподілу житлового будинку літ. «А-1», від точки З до точки И довжиною 1,1 м, від точки И до точки Й довжиною 9,03 м, від точки Й до точки К довжиною 3,74 м; від точки Й до точки Л довжиною 16,56 м. Встановлено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 земельні сервітути на земельну ділянку площею 13,68 кв.м. для обслуговування сараю літ. «Н», на земельну ділянку площею 4,0 кв.м. для обслуговування прибудови літ. «а». Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по 5118 грн. з кожного.
18 червня 2021 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подали заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного суду від 28 березня 2019 року, що не були встановлені судом та не були відомі заявнику на час розгляду справи.
Заяву мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції припустився порушення п.п. 4,5 ст. 265 ЦПК України, оскільки мотивувальна частина постанови Харківського апеляційного суду містить норми права, які обгрнутовують позицію протилежну тій, яка викладена в резолютивній частині рішення, а саме при обранні варіанту розподілу земельної ділянки судом апеляційної інстанції порушено припис власноруч наведеної ним норми права ч. 1 ст. 88, 120 ЗК України і роз'яснень викладених у п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року. Зазначає, що при ухваленні постанови від 28.03.2019 року судом було допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права шляхом застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, у супереч наведеному роз'ясненню постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року. Вважає, що судом апеляційної інстанції було порушено право співвласників ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користування земельною ділянкою, що спричинило виникнення спірних правовідносин, суперечок між співвласниками будинку, що є неприпустимим.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи заяви вважає, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Дана норма закону надає можливість перегляду судом рішення у зв'язку із виявленням істотних обставин, що існували, але не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі заявнику на час вирішення справи, тобто перегляд справи за нововиявленими обставинами має на меті перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставин про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення.
Відповідно до постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів). Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Позивачі, як на нововиявлені обставини посилаються на те, що мотивувальна частина постанови суду апеляційної інстанції містить норми права, які обгрнутовують позицію протилежну тій, яка викладена в резолютивній частині рішення, а саме при обранні варіанту розподілу земельної ділянки судом апеляційної інстанції порушено припис власноруч наведеної ним норми права ч. 1 ст. 88, 120 ЗК України і роз'яснень викладених у п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року. Крім того, зазначає, що при ухваленні постанови від 28.03.2019 року судом було допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права шляхом застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, усупереч наведеному роз'ясненню постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року. Отже, вважають, що судом апеляційної інстанції було порушено право співвласників ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користування земельною ділянкою, що спричинило суперечки між співвласниками будинку, що є неприпустимим.
Відповідно до ч. 4 ст. 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Доводи позовачів зводяться до переоцінки доказів, оцінених апеляційним судом у процесі розгляду справи, що не може бути підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
Зазначені заявниками обставини входили до предмету доказування у справі, були відомі учасникам справи, підлягали встановленню та встановлювались при розгляді справи по суті.
Процесуальні недоліки розгляду справи, зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів, не залучення до участі у справі належних відповідачів, порушення норм матеріального та процесуального права не вважаються нововиявленими обставинами та можуть бути підставою лише для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Оцінивши наявні у справі докази, колегія суддів доходить висновку, що обставини, на які посилаються позивачі не є нововиявленими в розумінні ст. 423 ЦПК України, переоцінка наявних у справі доказів та посилання на нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, у зв'язку із чим подана позивачами заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 368, 423, 429 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного суду від 28 березня 2019 року - відмовити.
Постанову Харківського апеляційного суду від 28 березня 2019 року - залишити в силі.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді О.Ю. Тичкова
О.В. Маміна
Повний текст судового рішення виготовлено 12 жовтня 2021 року