Провадження № 22-ц/803/7539/21 Справа № 212/3620/21 Суддя у 1-й інстанції - Дехта Р. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
11 жовтня 2021 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Бондар Я.М.
суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Приватного акціонерне товариство «Суха Балка»,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу відповідача Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 червня 2021 року, яке постановлено суддею Дехтою Р.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 08 червня 2021 року,-
У квітні 2021 року представник ОСОБА_2 , який діє від імені позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (далі - ПрАТ «Суха Балка») про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач ОСОБА_1 майже 22 роки працював на підприємстві відповідача ПрАТ «Суха Блака», вналідок недосконалості технології підземного видобутку руди, мавших місце порушень системи вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування підпав під вплив підвищених показників загальної вібрації та підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони. Висновком МСЕК від 14.04.2021 року позивачу первинно встановлено 65% втрати професійної працездатності (45% - вібраційна хвороба, 20%-сидеросилікоз) в зв'язку з професійним захворюванням, строком з 29 березня 2021 року до 01 квітня 2022 року з наступним переоглядом 01.03.2022 року, встановлена третя група інвалідності.
Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров'я, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що позивач відчуває біль у шийному та попереково-крижовому відділах хребта з іррадіацією в плечовий пояс та нижні кінцівки, що посилюється при рухах і після фізичних навантажень, відчуття затерпання в кінцівках, судоми в литкових м'язах та м'язах передпліч, утруднену ходу, задишку при незначному фізичному навантаженні, кашель. Через хворобу позивач не може належним чином слідкувати за побутом вдома, самостійно виконувати різні дії, які потребують фізичного навантаження у господарстві, це доводиться робити його дружині, що викликає неприхований осуд з боку оточуючих. З метою уникнення подальшого прогресування хвороби, попередження розвитку більш тяжких захворювань, які дуже часто виникають при загостренні професійних захворювань, та для того, щоб покращити свій емоційний стан, позивачу потрібно активно підтримувати своє здоров'я. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в сумі 216 000 грн., яку просив стягнути з відповідача..
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 червня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 195 000 гривень без утримання податку з доходу фізичних осіб.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" на користь держави судовий збір в розмірі 1950 гривень.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ПрАТ «Суха Балка» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту рішення, необ'єктивне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи.
При працевлаштуванні позивач був повідомлений про умови праці, наявність небезпечних та шкідливих виробничих факторів, та усвідомлював можливість ушкодження здоров'я. Зокрема, зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази підтвердження факту заподіяння позивачу моральної шкоди та судом не враховано відсутність вини підприємства у спричиненні шкоди позивачу. На думку представника відповідача, визначений судом розмір моральної шкоди не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, є необґрунтованим.
Вважає, що судом залишено поза увагою роз'яснення викладені в п. 3 Пленуму ВС України у Постанові № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди».
Судом надано перевагу доказам позивача, що в свою чергу призвело до помилкового висновку суду про задоволення позовних вимог щодо покладення на відповідача обов'язку з відшкодування моральної шкоди.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційних скарг, наданого відзиву, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач та вбачається з трудової книжки позивача, що ОСОБА_1 у період з у період з 28 лютого 1996 року по 04.09.1996 року працював підземним робітником, з 04.09.1996 року по 02.04.1997 року підземним прохідником, з 02.04.1997 року по 04.07.2006 року підземним кріпильником, з 04.07.2006 року по 03 квітня 2018 року підземним прохідником ПрАТ «Суха балка». 03.04.2018 року позивача звільнено з займаної посади на підставі ст. 38 КЗпП України, у зв'язку з виходом на пенсію. (а.с. 39-42)
Згідно медичного висновку лікарсько - експертної комісії Українського науково - дослідного інституту промислової медицини від 26.01.2021 року №194, позивачу встановлено професійне захворювання: Вібраційна хвороба другої стадії від дії загальної вібрації: церебрально -периферичний ангіодистонічний синдром з частинами акроангіоспазмами у поєднанні з полірадикулонейропатєю на шийному(С5,С6,С7) та попереково-крижовому (L5, S1) рівнях, з вираженими статико- динамічними порушеннями та стійким больовим синдромом двобічним плечолопатковим періартрозом ПФ другого ступеня), деформуючим остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових (ПФ першого -другого ступеня) І колінних (ПФ другого ступеня) суглобів деформуючим артрозом дрібних суглобів кистей.
Сидеросилікоз першої стадії ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої стадії, група А. Легенева недостатність першого-другого ступеня.
В пункті 17 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 23 лютого 2021 року, зазначено, що професійне захворювання виникла за таких обставин, працюючи шахті «Ювілейна», підземним прохідником з 04.09.1996 року по 03.04.2018 року, виконував весь комплекс робіт з проходки горизонтальних, похилих та вертикальних гірничих виробок. Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, мавши місце порушень систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування, підпадав під влив підвищених показників загальної вібрації та підвищених концентрації аерозолю переважно фіброгеної дії у повітрі робочої зони.
Згідно п. 18 зазаначеного Акту причиною виникнення хронічного професійного захворювання є : вібрація загальна: еквівалентний корегований рівень віброприскорення на 7 дБ перевищував допустимий рівень та складав 57 при ГДР-50дБ. Пил переважно фіброгенної дії: концентрація пилу переважно фіброгенної дії з вмістом вільного діоксиду кремнію від 10 до 70% в повітрі робочої зони перевищувала гранично-допустиму в 3,35 рази і складала 6,7 мг/м при ГДК 2,0 мг/м.
Відповідно до інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння) умови праці ОСОБА_1 відносяться до 3 класу 2 ступеня (шкідливі) (а.с 23-30)
Висновком МСЕК від 14.04.2021 року, позивачу первинно встановлено 65% втрати працездатності, дата перегляду 01.03.2022 рік та третю групу інвалідності.
Суд, частково задовольняючи позов, обґрунтовано виходив з доведеності позивачем позовних вимог та вірно встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки, професійні захворювання, отримано позивачем під час виконання ним трудових обов'язків і воно пов'язане з виробництвом, і наявності у зв'язку з цим підстав, передбачених ст.ст. 153, ст. 173 КЗпП, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для стягнення моральної шкоди, однак не погоджується із визначеним судом розміром моральної шкоди, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України в «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Як вбачається з п. 18 Акту причиною виникнення хронічного професійного захворювання, є вібрація загальна: еквівалентний корегований рівень віброприскорення на 7 дБ перевищував допустимий рівень та складав 57 при ГДР-50дБ. Пил переважно фіброгенної дії: концентрація пилу переважно фіброгенної дії з вмістом вільного діоксиду кремнію від 10 до 70% в повітрі робочої зони перевищувала гранично-допустиму в 3,35 рази і складала 6,7 мг/м при ГДК 2,0 мг/м.
Отже, роботодавець ПрАТ «Суха Балка», під час роботи позивача допустив перевищення гранично допустимого рівня концентрації небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища, що є порушенням ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці».
Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що професійні захворювання позивача, які завдають йому фізичного болю та душевних страждань, виникли з вини ПрАТ «Суха Балка», яким не було виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника умов праці відповідно до нормативно-правових актів.
Спростовуються доводи апеляційної скарги відповідача щодо недоведення позивачем позовних вимог, оскільки, факт заподіяння моральної шкоди позивачу у зв'язку з отриманими ним професійними захворюваннями встановлений в судовому засіданні.
Так, позивач відчуває біль у шийному та попереково-крижовому відділах хребта з іррадіацією в плечовий пояс та нижні кінцівки, що посилюється при рухах і після фізичних навантажень, відчуття затерпання в кінцівках, судоми в литкових м'язах та м'язах передпліч, частіше в нічний час, біль та обмеження рухів у плечових, ліктьових та колінних суглобах, утруднену ходу, задишку при незначному фізичному навантаженні, кашель. Через хворобу позивач не може належним чином слідкувати за побутом вдома, самостійно виконувати різні дії, які потребують фізичного навантаження у господарстві, позивач позбавлений нормальних життєвих зв'язків, у зв'язку з тим, що професійні захворювання обмежують його життєву активність і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Крім того, згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.
Посилання представника відповідача ПрАТ «Суха Балка» в апеляційній скарзі на те, що позивач з власної волі протягом тривалого часу виконувала роботу в шкідливих умовах праці, не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки здійснення відповідачем заходів для забезпечення працівникам безпечних умов праці, які не усунули впливу негативних факторів, не впливають на право позивача на відшкодування завданої моральної шкоди за умови доведеності такої шкоди.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції надано перевагу лише аргументам та доводам, які викладені в заяві позивача, колегією суддів відхиляються, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи, взяв до уваги пояснення та відзив відповідача на позовну заяву разом з письмовими додатками.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача, що розмір моральної шкоди визначений без повного урахування роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.
Так, в судовому засіданні встановлено, що у зв'язку з професійними захворюваннями позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, на теперішній час, втратив професійну працездатність у загальному розмірі 65 % та його визнано особою з інвалідністю третьої групи. Після втрати працездатності, у позивача змінилися умови життя, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Періодично проходить лікування, незважаючи на постійні курси лікування покращення в стані здоров'я не спостерігається, а враховуючи, встановлення ступеню втрати професійної працездатності та інвалідністю третьої групи безстроково, взагалі можливість такого відновлення.
Виходячи з цих обставин, колегія суддів, беручи до уваги характер отриманих професійних захворювань, стаж роботи позивача в умовах впливу шкідливих факторів, стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, вважає за необхідне, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди і зменшити її з 195 000 грн. до 110 000 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з чим, колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції в частині розміру судового збору, стягнутого з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь держави та зменшує цей розмірі з 1950 грн. до 1100 грн.
В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, ст. 374, п. 2 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» - задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 червня 2021 року змінити, зменшити розмір моральної шкоди, стягнутої з відповідача Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» з 195 000,00 грн. до 110 000 (сто десять тисяч) грн. та судовий збір з 1950 грн. до 1100 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 11 жовтня 2021 року.
Головуючий:
Судді: