Справа №635/5475/21
Провадження №1-кп/635/1013/2021
12 жовтня 2021 року смт.Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю - прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021221160000154 від 15.04.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України,-
У провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.
Прокурор у судовому засіданні просив продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , посилаючись на продовження наявності ризиків, які дають підстави вважати, що, враховуючи тяжкість злочину, обвинувачений може переховуватися від суду, впливати на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому, існують ризики передбачені пунктами 1,3, 5 частини 1 ст. 177 КПК України, і інший більш м'який запобіжний захід не може запобігти вказаним ризикам.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що покладається на розсуд суду щодо вирішення питання про продовження застосування запобіжного заходу.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора виходячи з наступного.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 01 вересня 2021 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30.10.2021.
Згідно вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу суд повинен враховувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого ця особа обвинувачується, та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від суду чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 2) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою.
Суд бере до уваги, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжкого, за вчиненя якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_4 раніше засуджувався за вчинення корисливих злочинів, звільнився з місць позбавлення волі 22.03.2021, та через невеликий проміжок часу останньому повідомлено про підозру, що свідчить про можливість останнього переховуватись від суду.
Отже, враховуючи дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, суд погоджується з доводами прокурора, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КК України, існує.
При цьому, надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від суду, суд враховує, що саме внаслідок суспільної небезпечності дій обвинуваченого є об'єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, в тому числі з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих йому злочинів.
Слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справ «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечувати не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (Летельє проти Франції).
Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини,право на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочинів, які інкримінують обвинуваченому, враховуючи, що ОСОБА_4 раніше притягався до кримінальної відповідальності, останній раз засуджений 17.02.2021 року Зміївським районним судом Харківської області, що в свою чергу свідчить про стійку антисоціальну поведінку останнього, відсутність міцних соціальних зв'язків обвинуваченого. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що обвинувачений схильний до вчинення правопорушень, а тому існує ймовірність вчинення ним іншого кримінального правопорушення, тобто існує ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи, що свідки та потерпілі у даному кримінальному провадженні не допитані, а обвинувачений обізнаний про їх місце мешкання, суд вважає наявним ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Враховуючи викладене, оцінивши в сукупності всі обставини, суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що ризики, передбачені п.п.1,3,5ч.1 ст. 177 КПК України, існують та виправдовують тримання особи під вартою.
Вищевказані обставини у сукупності свідчать також про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, та є всі підстави вважати, що ця міра запобіжного заходу зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 197, 199, 331 КПК України, суд,-
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 10 грудня 2021 року включно.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її оголошення до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1