65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"11" жовтня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/519/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.
при секретарі судового засідання: Пелехатій А.О.
за участю представників:
від позивача: Лук'яненко К.Г. (на підставі довіреності);
від відповідачів: 1) ПП «Богуславське» - Григор'єв В.В. (на підставі ордеру);
2) ОСОБА_2 - не з'явився;
3) ОСОБА_1 - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву (вх. ГСОО №2-1183/21 від 22.09.2021 року) Приватного підприємства «Богуславське» про відстрочення виконання рішення суду по справі №916/519/21
за позовом: Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32, код ЄДРПОУ 14352406);
до відповідачів: 1. Приватного підприємства «Богуславське» (67100, Одеська область, Великомихайлівський район, Великомихайлівська селищна рада, комплекс будівель і споруд, 6, код ЄДРПОУ 30817070);
2. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
3. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );
про стягнення 3 979 706,56 грн.
Суть спору: 01.03.2021 року до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" вх. ГСОО №538/21 до відповідачів - Приватного підприємства "Богуславське", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення з відповідачів грошових коштів у розмірі 3979706,56 грн., з яких: 2816000 грн. - заборгованість за кредитом, 703600 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 59185,37 грн. - заборгованість за поточними процентами, 343114,49 грн. - заборгованість за простроченими процентами, 39469, 67 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 18337,03 грн. - пеня за несвоєчасне погашення відсотків, а також покласти на відповідачів судові витрати.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.06.2021 року позов було задоволено частково, присуджено до стягнення солідарно з Приватного підприємства «Богуславське», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» заборгованість за кредитом у розмірі 3519600 грн., заборгованість за простроченими процентами у розмірі 227033,64 грн., пеню за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 3381,51 грн., пеню за несвоєчасне погашення відсотків у розмірі 2908,81 грн., а також присуджено до стягнення з Приватного підприємства «Богуславське» на користь Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» судовий збір у розмірі 18764, 32 грн., стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» судовий збір у розмірі 18764,32 грн., стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» судовий збір у розмірі 18764, 32 грн.
14.07.2021 року на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2021 року, господарським судом було видано відповідні накази про примусове виконання.
22.09.2021 року до суду надійшло від Приватного підприємства «Богуславське» клопотання (вх. ГСОО № 2-1183/21) про відстрочення виконання судового рішення, в якому відповідач просить відстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області по справі № 916/519/21 від 16.06.2021 року на термін 10 місяців та встановити наступний графік виконання рішення суду: - 1 752 923,96 до 30.11.2021 року; - 2 000 000,00 до 01.06.2021 року.
Обґрунтовуючи необхідність відстрочення виконання рішення суду, ПП «Богуславське» посилається на те, що рішення суду ним визнається та буде виконане, однак наразі виконання рішення в повному обсязі є неможливим через скрутну фінансову ситуацію, яка склалась у зв'язку із загибеллю врожаю озимих та ярових культур, врожаю соняшника та кукурудзи, який було посіяно ПП «Богуславське», через посуху 2019-2020 років в Одеській області, що було визнано форс-мажорною обставиною регіонального рівня, а ПП «Богуславське» є сільськогосподарським підприємством, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур.
Також відповідач зазначає, що звертаючись з даною заявою про відстрочення виконання рішення суду ПП «Богуславське» насамперед має на меті виконати рішення суду та враховує дотримання балансу інтересів сторін, з врахуванням фінансового становища та соціально значимого статусу обох сторін, вважає, що одноразова сплата усієї суми боргу за рішенням суду, дуже значно погіршить фінансовий стан ПП «Богуславське», що може призвести до його повної неплатоспроможності та банкрутства.
Ухвалою суду від 24.09.2021 року прийнято заяву ПП «Богуславське (вх. ГСОО № 2-1183/21 від 22.09.2021 року) про відстрочення виконання судового рішення по справі №916/519/21 до провадження та розгляд заяви призначено в засіданні суду на "04" жовтня 2021 р. о 14:00.
28.09.2021 року судом отримано від ПП «Банк Кредит Дніпро» письмові пояснення (вх. ГСОО 25632/21) щодо заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду, в яких позивач по справі вказує, що добровільно відповідачами рішення суду не виконано, крім того, жодних коштів позивач до даного часу не отримав.За твердженням позивача, ПП «Богуславське» не надано відповідних доказів, що є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Між тим, посуха мала місце 2020 році, що не впливає на можливість погашення заборгованості підприємством у 2021 році. Крім того, надані відповідачем документи свідчать, що у цьому році боржник має хороший врожай, що дає підстави вважати, що на даний час боржник перебуває у хорошому фінансовому стані і має можливість сплатити заборгованість.
Позивач зауважив, що відповідно до умов кредитного договору ПП «Богуславське» мало повернути кредитні кошти до 29.07.2020р., проте останній платіж за процентами здійснювався у грудні 2019р. При цьому позивач вважає, що метою подачі заяви про розстрочення виконання рішення є зупинення виконавчого провадження та зловживанням своїми правами. Водночас, позивач стверджує, що у разі задоволення заяви, не буде враховано інтересів позивача, як кредитора, оскільки банківська установа, при здійсненні кредитування боржника, залучала фінансові ресурси у фізичних та юридичних осіб, сплачуючи проценти за розміщення вкладів.
Додатково позивач вказав, що відповідно до рішення суду заборгованість стягується з ПП «Богуславське», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а поручителі мають майно, на яке можливо звернути стягнення. Проте останні з подібною заявою до суду не звертались. Задоволення заяви про розстрочення рішення, на думку позивача, потягне за собою зупинення виконавчого провадження щодо боржників.
Також позивач вважає, що відповідач не має наміру насправді погасити заборгованість про що свідчить той факт, що у господарській справі № 906/506/21 Господарським судом Одеської області було ухвалене рішення про стягнення з ПП "Богуславське" на користь АТ "Банк Кредит Дніпро" заборгованість за іншим кредитним договором. У даній справі ПП "Богуславське" звернулося до суду з аналогічною заявою про відстрочення виконання рішення. 16.08.2021 року, за результатом розгляду заяви, Господарським судом Одеської області було постановлено ухвалу, якою заяву було задоволено частково та встановлено графік добровільного погашення боржником заборгованості, згідно з яким до 31.08.2021 року боржник мав сплатити банку 566 164,47 грн. а до 31.10.2021 року - решту заборгованості у 500 000,00 грн. Проте до даного часу визначену в ухвалі суду суму заборгованості у 566 164,47 грн. боржник не сплатив і стягувач має великий сумнів про сплату боржником другого платежу до 31.10.2021 року.
04.10.2021 року в судове засідання з'явилися представники сторін та виклали свої аргументи щодо відстрочення виконання рішення суду.
У судовому засіданні 04.10.2021 року суд оголосив вступну та резолютивну частину ухвали та повідомив, що повний текст ухвали буде складено 11.10.2021 року.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного підприємства «Богуславське» про розстрочення виконання рішення суду по справі №916/519/21 (вх. ГСОО № 2-1183/21 від 22.09.2021 року), суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини на державу покладено позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Савіцький проти України» (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі «Фуклев проти України», заява № 71186/01, п. 84).
Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції.
Приписами ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року 1404-VIII (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон України «Про виконавче провадження») встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року по справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року по справі № 11-рп/2012).
Згідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також, серед іншого, враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору та наявність стихійного лиха, інших надзвичайних подій тощо.
Так, вищезазначеними нормами визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду, оскільки у процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
При цьому, підставою для розстрочки/відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим у визначений строк.
При цьому, необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений річним терміном відстрочки чи розстрочки виконання рішення з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.
Разом з тим, положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 такого кодексу. Відповідно до вказаної статті господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Крім того, питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
Так, відстрочення судом виконання судового рішення має бути пов'язано з об'єктивними та виключними обставинами, які ускладнюють його вчасне виконання, при цьому розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів як стягувача, так і боржника, між цим, оскільки право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист, вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, суд не повинен надавати перевагу жодній із сторін.
Згідно із ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Так, ПП «Богуславське», як на підставу для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду посилається на складну фінансову ситуацію, яка склалася у зв'язку із загибеллю врожаю озимих та ярових культур, врожаю соняшника та кукурудзи, який було посіяно ПП «Богуславське», через посуху 2019-2020 років в Одеській області, у підтвердження чого надає суду звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 1 грудня 2019р., довідку про несприятливі погодні умови восени 2019 року та весняний період 2020р. щодо стану озимих культур на території Великомихайлівського району Одеської області, акти обстеження та списання загиблих посівів у ПП «Богуславське», тощо.
Суд оцінює надані заявником доказі у сукупності як такі, що підтверджують обставини несприятливих погодних умов на території Великомихайлівського району Одеської області, які спричинили загибель частини врожаю культур, засіяних боржником.
У підтвердження важкого матеріального стану та того, що внаслідок загибелі врожаю, заявнику було завдано значних збитків ПП «Богуславське» надано суду довідку про розрахунок збитків від втрат незібраної сільськогосподарської продукції, загальна сума яких становить 13032705,47 грн. та довідку щодо заборгованості ПП «Богуславське» за кредитами в банках, сума якої становить 10 272 381,07 грн.
При цьому, у підтвердження обставин можливості виконання рішення суду, починаючи з серпня 2021р., позивач надає суду звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020р., який свідчить про виділення ПП «Богуславське» посівної площі, зокрема, під озиму пшеницю та ячмінь, також під соняшник, врожай яких має бути зібраний протягом червня-серпня 2021 року.
За таких обставин, враховуючи майновий стан заявника, наявність наміру заявника найближчим часом здійснити добровільне погашення частини суми заборгованості за кредитним договором, приймаючи до уваги здійснення ПП «Богуславське» господарської діяльності, результати якої (отримання прибутку від збирання та реалізації сільськогосподарських культур) забезпечать можливість останньому погасити наявну заборгованість, враховуючи інтереси та рівновагу обох сторін, суд вважає за можливе відстрочити виконання рішення суду у справі №916/519/21.
На думку суду, надання відстрочення виконання судового рішення забезпечить боржнику можливість поступового погашення присуджених до стягнення сум без значного одноразового фінансового навантаження, а стягувачу - можливість реального отримання грошових коштів частками із певним інтервалом у часі.
Разом з тим суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов'язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов'язань, а для стягувача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів.
При цьому суд враховує, що відповідач, посилаючись на скрутне фінансове становище, не ухиляється від виконання судового рішення, а лише вказує про неможливість погашення наявної заборгованості за судовим рішенням перед позивачем саме одним разовим платежем. Більш того, інтерес боржника полягає у погашенні наявних сум боргу при збереженні сталої роботи підприємства, зважаючи на можливість оплатити наявний борг з майбутніх доходів від господарської діяльності. Так, дії відповідача спрямовані на виконання рішення суду, але з розстроченням сплати боргу. Суд враховує, що інтерес стягувача полягає в тому, щоб рішення суду було виконано в повному обсязі, однак ненадання відстрочки виконання рішення суду призведе до неможливості його виконання взагалі, оскільки існує ризик припинення або призупинення діяльності відповідача.
Поряд з цим, суд, вирішуючи питання щодо строку відстрочення виконання рішення, враховуючи баланс інтересів сторін, а саме досягнення мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора, доходить висновку про задоволення заяви ПП «Богуславське» та вважає за необхідне відстрочити виконання рішення суду від 16.06.2021р. у справі №916/519/21: -1 752 923,96 грн. до 30.11.2021 року; - 2 000 000,00 грн. до 01.06.2021 року.
Суд доходить висновку, що відстрочення виконання рішення у вищевказаний спосіб не порушить справедливої рівноваги та справедливого балансу у розумінні статті 6 Конвенції, оскільки надасть можливість виконати судове рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора реально отримати грошові кошти.
Відповідно до ч. 7 ст. 331 ГПК України, про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Керуючись ст.ст.331, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Приватного підприємства «Богуславське» про відстрочення виконання рішення суду (вх. ГСОО № 2-1183/21 від 22.09.2021 року) по справі № 916/519/21 - задовольнити.
2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області по справі №916/519/21 від 16.06.2021 року на термін 10 місяців та встановити наступний графік виконання рішення суду:
- 1 752 923,96 грн. до 30.11.2021 року;
- 2 000 000,00 грн. до 01.06.2021 року.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 235 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 11.10.2021 року
Суддя Невінгловська Юлія Михайлівна