Справа №2о-125/10р.
20 травня 2010 року Київський районний суд м.Полтави в складі:
Головуючого судді - Турченко Т.В.
При секретарі - Рибка В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту втрати статусу члена сім»ї, -
01 квітня 2010 року заявник ОСОБА_1 звернулась в суд з заявою про встановлення факту втрати статусу члена сім»ї. Свою заяву обґрунтовувала тим, що ОСОБА_2 в 2002 році зареєструвала шлюб з її сином ОСОБА_3. Після реєстрації шлюбу вони стали проживати разом в квартирі АДРЕСА_2, яка належала на праві приватної власності її матері ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у подружжя народився син ОСОБА_5. В 2004 році ОСОБА_2 та ОСОБА_3 припинили сімейні відносини, шлюб розірвали, син знявся з обліку за місцем проживання та виїхав на інше постійне місце проживання. З 2005 року вони проживають окремо.
В даній квартирі зареєстровано місце проживання ОСОБА_1, хоча з 1983 року і по теперішній час вона проживає зі своєю сім»єю за адресою: АДРЕСА_1.
Після смерті матері ОСОБА_4, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно свідоцтва про право на спадщину, як спадкоємець першої черги за законом, заявник стала власником квартири АДРЕСА_2. 23.01.2006 року Київський районний суд м.Полтави постановив рішення, яким задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 про виселення ОСОБА_2 та її малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 із квартири АДРЕСА_2 без надання іншого жилого приміщення. В зустрічному позові ОСОБА_2 про визнання її членом сім»ї померлої ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було відмовлено. Рішенням колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 04.05.2006 року скасовано рішення Київського районного суду м.Полтави від 23.01.2006 року. Ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_2 визнано членом сім»ї померлої ОСОБА_4 та ОСОБА_1 Відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову про виселення ОСОБА_2 та малолітнього сина ОСОБА_5 із квартири АДРЕСА_2 без надання іншого жилого приміщення. Рішення суду 2 інстанції набрало законної сили, з часу його постановлення минуло майже 4 роки. Заявник вважає, що на даний час ОСОБА_2 втратила статус члена її сім»ї, оскільки ОСОБА_2 є колишньою невісткою. Ця обставина не є правовою підставою для визнання її членом сім»ї ОСОБА_1 Її онук ОСОБА_5, за рішенням суду не визнаний членом сім»ї ОСОБА_1 Жодного дня заявник та ОСОБА_2 разом не проживали. Їх сім»ї проживали окремо в різних квартирах, за різними адресами, в різних районах міста. Не були пов»язані спільним побутом, мали окремий бюджет, не підтримують ніяких стосунків, які б могли свідчити про наявність між ними сімейних відносин. Вважає, що ОСОБА_2 втратила статус члена сім»ї заявника. Просила суд встановити факт, що ОСОБА_2 втратила статус члена сім»ї ОСОБА_1.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_8 заяву підтримав, просив її задовольнити в повному обсязі.
Зацікавлена особа ОСОБА_2, представник зацікавленої особи ОСОБА_9 з заявою не згодні. Просили суд в задоволенні заяви відмовити за безпідставністю.
Суд, заслухавши представника заявника ОСОБА_8, зацікавлену особу ОСОБА_2, представника зацікавленої особи ОСОБА_9, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволенні заяви необхідно відмовити.
Судом встановлено, що 20.07.2002 року ОСОБА_3 зареєстрував шлюб з ОСОБА_2. Після реєстрації шлюбу подружжя стало проживати в квартирі АДРЕСА_2 у матері заявниці ОСОБА_1 - ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_2 у подружжя народився син ОСОБА_5.
В 2004 році ОСОБА_2 та ОСОБА_3 припинили сімейні відносини, шлюб розірвали. В спірній квартирі ОСОБА_3 не проживає, з реєстраційного обліку за даною адресою знявся. З 2005 року сторони проживають окремо.
Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 - дочці померлої ОСОБА_4 В даній квартирі зареєстровані ОСОБА_1 - власник квартири, ОСОБА_2 невістка та внук ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
В судовому засіданні встановлено, шо ОСОБА_1 фактично проживає разом із своєю сім»єю за адресою: АДРЕСА_1, а в квартирі АДРЕСА_2 на даний час проживає ОСОБА_2 з малолітнім сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду м.Полтави знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення без надання іншого жилого приміщення та зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання членом сім»ї та усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням.
Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 23.01.2006 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Виселено ОСОБА_2 та її малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 із квартири АДРЕСА_2 без надання іншого жилого приміщення. В зустрічному позові ОСОБА_2 було відмовлено у повному обсязі.
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 04.05.2006 року рішення Київського районного суду м.Полтави від 23.01.2006 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким визнано ОСОБА_2 членом сім»ї померлої ОСОБА_4 та ОСОБА_1. Відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про виселення ОСОБА_2 та її малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 із квартири АДРЕСА_2 без надання іншого жилого приміщення за безпідставністю.
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 04.05.2006 року встановлено, що ОСОБА_2 поселилась у спірне житло 20 липня 2002 року на законних підставах, в зв»язку з укладенням шлюбу з ОСОБА_3 і стала проживати у спірному житлі, яке належало покійній ОСОБА_4, з подружжям та його бабусею вела спільне господарство. Тому у відповідності до вимог статті 64 ЖК України апеляційний суд Полтавської області визнав її членом сім»ї покійної ОСОБА_4, як колишнього власника житла та ОСОБА_1, як наступного власника житла, оскільки при зміні власника спірного житла, статус ОСОБА_2, як члена сім»ї власника не змінився.
Право визнати у судовому порядку виселення колишніх членів його сім»ї власник жилого будинку (квартири) має відповідно до ст.157 ЖК України, але тільки за наявності обставин, передбачених ч.1 ст.116 ЖК України.
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що в провадженні Київського районного суду м.Полтави знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення та зняття з реєстраційного обліку.
Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 15.06.2009 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення та зняття з реєстраційного обліку було відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 18.08.2009 року рішення Київського районного суду м.Полтави від 15.06.2009 року залишено без змін.
Суд приходить до висновку, що звернення заявника ОСОБА_1 до суду з заявою про встановлення факту втрати статусу члена сім»ї є намагання заявника позбутися ОСОБА_2 та її малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та звільнити квартиру №АДРЕСА_2. Фактично ОСОБА_1 оскаржує рішення Апеляційного суду Полтавської області від 04.05.2006 року.
Доводи ОСОБА_1 проте, що ОСОБА_2 втратила статус члена сім»ї звучать непереконливо та суперечать ст.9 ЖК України, в якій зазначено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як з підстав і в порядку, передбачених законодавством.
Непереконливими є твердження заявника ОСОБА_1 проте, що наявність чи відсутність у ОСОБА_2 статусу члена сім»ї впливає на виникнення, зміну та припинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 особистих та майнових прав фізичних осіб, зокрема, спадкових прав, передбачених ст.1264 ЦК України та інших прав та обов»язків. Відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, суд позбавлений можливості виносити рішення наперед, встановлювати факти, які тільки відбудуться в майбутньому.
Отже, враховуючи вищевикладене, зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту втрати статусу члена сім»ї ОСОБА_2 необхідно відмовити за безпідставністю, оскільки дана заява є не що іншим, як намаганням ОСОБА_1 позбутися члена своєї сім»ї ОСОБА_2 та її малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та звільнити квартиру №АДРЕСА_2, і завуальованою формою оскарження рішення Апеляційного суду Полтавської області від 04.05.2006 року, що не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України.
Керуючись ст.ст.9, 64, 157 ЖК України, ст.ст.4-14, 213-215, 256-259 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту втрати статусу члена сім»ї відмовити за безпідставністю.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Київського районного
суду м.Полтави Т.В.Турченко