Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/317/21 Головуючий у суді І-ї інстанції Бондаренко В. В.
Категорія - 122 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Іванов Д. Л.
11.10.2021 року м. Кропивницький
Суддя Кропивницького апеляційного суду Іванов Д.Л., при секретарі судового засідання Рябко А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому в порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 02 вересня 2021 року в справі про притягнення:
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП, -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 14.08.2021 року о 15.20 год., в порушення вимог п. 14.5 Правил дорожнього руху, керуючи транспортним засобом « Ford Transit», державний номер НОМЕР_1 в с. Возсіятське Миколаївської області автодорога Н14, виконував обгін автомобіля, виїхавши на зустрічну смугу, змусив водія автомобіля, який рухався йому назустріч, різко гальмувати та змінити напрямок руху, щоб уникнути зіткнення, чим створив аварійну ситуацію.
Постановою судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 02 вересня 2021 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1445 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що вина ОСОБА_1 у порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, що спричинило аварійну обстановку повністю підтверджується сукупністю наявних у справі належних та допустимих доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 17.08.2021 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , а також відеозаписом події на якому зафіксовано факт маневру обгону по зустрічній смузі руху, що спричинило аварійну ситуацію.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищевказану постанову судді місцевого суду, а провадження у справі закрити за п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП.
Свої вимоги обґрунтовує тим що, протокол про адміністративне правопорушення, оформлений з грубим порушенням вимог ст. 256 КУпАП, оскільки в протоколі відсутній потерпілий, назва транспортного засобу, якому створена аварійна ситуація, а обставини, які викладені у протоколі про те, що виконуючи обгін автомобіля, виїхавши на зустрічну смугу, змусивши водія, який рухався на зустрічній смузі різко гальмувати та змінювати напрямок руху, щоб уникнути зіткнення, чим створив аварійну ситуацію не відповідають дійсності.
Вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази його винуватості, у зв'язку з чим у його діях відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, а притягнення її до адміністративної відповідальності було явно незаконним.
Окрім того, стверджує, що рішення суду не грунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин цієї справи, що вплинуло на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення.
Будучи своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, ОСОБА_1 в судові засідання апеляційного суду призначені на 27 вересня 2021 року та 11 жовтня 2021 року повторно не з'явився, будь-яких клопотань про відкладення розгляду до апеляційного суду не надходило.
З'ясувавши обставини справи, перевіривши матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає за таких підстав.
У відповідності до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги
Відповідно до вимог ст. ст.245,251,252,280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 14.5 ПДР України водій транспортного засобу, який виконує обгін, може залишитися на смузі зустрічного руху, якщо після повернення на раніше займану смугу йому доведеться знову розпочати обгін, за умови, що він не створить небезпеки зустрічним транспортним засобам, а також не перешкоджатиме транспортним засобам, які рухаються за ним з більш високою швидкістю.
Згідно диспозиції ч.5 ст.122 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у випадку порушення, передбачені частинами першою - четвертою статті 122, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Фактичні обставини цієї справи та їх об'єктивна оцінка свідчать про те, що ОСОБА_1 виконуючи обгін автомобіля, виїхав на зустрічну смугу, змусивши водія, який рухався на зустрічній смузі різко гальмувати та змінювати напрямок руху, щоб уникнути зіткнення, чим створив аварійну ситуацію, що і стало приводом та підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 122 КУпАП.
При таких обставинах, апеляційний суд вважає, що висновки суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 122 КУпАП та його винуватість є правильними і такими, що ґрунтуються на сукупності належних та допустимих доказах, у тому числі даних: протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.2); письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с.3), відеозаписом події, на якому зафіксовано факт здійснення ОСОБА_1 маневру обгону по зустрічній смузі руху, чим змусив водіїв трьох автомобілів, які рухались на зустріч по зустрічній смузі руху різко гальмувати та змінити напрямок руху (а.с.5).
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про його незаконність притягнення до адміністративної відповідальності, спростовуються відеозаписом обставин події та вищевказаними письмовими доказами, яким суд дав належну та об'єктивну оцінку, дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП.
При таких обставинах, апеляційний суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 122 КУпАП кваліфіковані правильно, а його винуватість у вчиненні даного правопорушення, повністю підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.
Крім того вважає, що необ'єктивність та невідповідність висновків суду фактичним обставинам цієї справи, необґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 122 КУпАП, у апеляційній скарзі констатується ОСОБА_1 формально.
В статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»(ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про незаконність його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП, відсутність у матеріалах справи достовірних доказів та необґрунтованість судового рішення, не знайшли свого об'єктивного підтвердження, під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, а тому законні підстави для скасування постанови судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 02 вересня 2021 року стосовно ОСОБА_1 відсутні.
Будь-яких порушень законодавства, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду справи в суді першої інстанції, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення районного суду, апеляційним судом не встановлено.
Керуючись ст. 245, 247, 251, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 02 вересня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Д. Л. Іванов